Гнилий Тікич
| Гнилий Тікич | |
|---|---|
 | |
| 48°46′51″ пн. ш. 30°53′00″ сх. д. / 48.780871° пн. ш. 30.883394° сх. д. | |
| Витік | біля с. Сніжки |
| • координати | 49°21′50″ пн. ш. 30°07′13″ сх. д. / 49.363965° пн. ш. 30.120219° сх. д. |
| Гирло | Тікич |
| • координати | 48°46′51″ пн. ш. 30°52′59″ сх. д. / 48.780953° пн. ш. 30.883037° сх. д. |
| Країни: |  УкраїнаКиївська область Черкаська область |
| Регіон | Одеська область Київська область |
| Довжина | 156 км |
| Площа басейну: | 3125 |
| Притоки: | Цицилія, Вовнянка, Шпингаліха, Боярка, Писарівка, Жаб'янка, Шполка, Каєтанівка (ліві); Красилівка, Свинотопка, Гончариха, Неморож, Попівка, Росоховатка (праві) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гнили́й Ті́кич — річка в Україні, в межах Ставищенського, Таращанського районів Київської області та Лисянського, Звенигородського, Катеринопільського і Тальнівського районів Черкаської області.
Довжина річки 157 км, площа басейну 3150 км². Долина у верхів'ї заболочена, трапляються прируслові озера. Ширина долини до 5 км, глибина до 60 м. Річище звивисте, завширшки до 30 м. У середній течії береги подекуди високі, кам'янисті. Пересічна глибина річки 1—1,8 м. Похил річки 0,7 м/км.
Бере початок з джерел поблизу села Юрківка (Ставищенський район, Київська область). Тече в межах Придніпровської височини спершу на схід, далі повертає на південний схід і південь, у пригирловій частині — на південний захід. Зливається з Гірським Тікичем (на південний захід від села Піщана), даючи початок річці Тікич, що впадає в Синюху. Синюха є лівою притокою Південного Бугу, басейну Чорного моря.
Цицилія, Вовнянка, Шпингаліха, Боярка, Писарівка, Жаб'янка, Шполка, Каєтанівка (ліві); Красилівка, Свинотопка, Гончариха, Неморож, Попівка, Росоховатка (праві).
На Гнилому Тікичі протягом менш ніж 20 км перебувають у занедбаному стані три гідроелектростанції — біля сіл Семенівська, Кам'янобрідська і Лисянська[1].
Санітарний стан річки задовільний (за винятком деяких відтинків)[2][3]. Наприклад, 20 червня 2007 року в Звенигородці через аварію на каналізаційній насосній станції стався викид нечистот у річку Гнилий Тікич[4].
- На території Лисянської селищної ради розташований гідрологічний заказник Гнилий Тікич, а на території Ставищенського району — гідрологічний заказник «Витоки Гнилого Тікичу».
- Річка описана у творі Василя Шкляра «Чорний ворон», де відбувається бійка.
- 1 грудня 2010 року на річці відкрито нову ГЕС — Кам'янобрідську.
- Гнилий Тікич у Лисянці [Архівовано 26 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Гідроелектростанції, котрі нікому не потрібні. Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 31 травня 2008.
- ↑ Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів річки Гнилий Тікич показав перевищення ГДК наступних речовин — азот амонійний, залізо заг., ХСК, БСК. Архів оригіналу за 29 січня 2008. Процитовано 31 травня 2008.
- ↑ На створах в районі с. [[Косяківка]] на межі з Київською обл. виявлено перевищення по нітрит-іонах в 1,2 ГДК; в районі с. Єрки, 0,5 км нижче гирла р. [[Шполка|Шполки]] перевищення по амоній-іонах в 3,0 ГДК, зафіксовано дефіцит кисню. Результати хіманалізів річкової води на створі в межах с. [[Лоташеве]] відповідають Правилам, за винятком БСК і нітрит-іонів, концентрація яких становить 1,4 ГДК та 1,6 ГДК відповідно. Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 31 травня 2008.
- ↑ У Гнилий Тікич вилилися звенигородські нечистоти. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2008.
- Tykicz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 694. (пол.)
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 63. — (№ 942).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 141
