Вітальяно Вісконті
Вітальяно Вісконті | ||
| ||
---|---|---|
Альма-матер: | Болонський університет | |
Діяльність: | католицький священник | |
Народження: | 1618, Мілан Мілан | |
Смерть: | 7 вересня 1671 Монреале, Провінція Палермо, Сицилія, Королівство Італія | |
Посада: | архієпископ Монреале | |
Єпископства: | архієпископ in partibus Ефеса, 11 серпня 1664[2] | |
Проголошений: | 13 лютого 1690 | |
Папою: | Олександром VII | |
Вітальяно Вісконті (італ. Vitaliano Visconti; *1618, Мілан — †7 вересня 1671, Монреале) — італійський кардинал, каноніст, церковний діяч і політик, дипломат.
Походив зі знатної міланської родини. По закінченні Болонського університету, де він отримав докторат з права, поступив на юридичну службу у Мілані. Член Колегії юрисконсультів у 1644. Перейшов на службу до папської держави, де був губернатором Фано, Сполето, Вітербо, Перуджі. Аудитор Трибуналу Священної Римської Роти з 1660. Аудитор у справах Апостольського палацу. У ранзі датарія був у складі місії кардинала Флавіо Кіджі до Парижа. У зв'язку з призначенням апостольським нунцієм в Іспанії, став архієпископом in partibus Ефеським 11 серпня 1664. Вісконті був призначений кардиналом in pectore на консисторії 15 лютого 1666, оголошено ж призначення було на консисторії 7 березня 1667 — незадвого до смерті папи Олександра VII, та через своє перебування в Іспанії ні отримати капелюха, ні бути присутнім на конклаві він не зміг. Титул Сант Ан'єзе фуорі ле Мура, разом з біретом отримав уже при новому папі, Клименті IX, на консисторії 18 березня 1669[3]. Став архієпископом-митрополитом Монреале 2 червня 1670, де і помер у вересні наступного року.
- ↑ а б https://www.info.roma.it/personaggi_dettaglio.asp?ID_personaggi=3393
- ↑ З диспенсацією від попереднього визначеного за часом перебування у пресвітерському сані.
- ↑ Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi, 1935, р. 35
- Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi, sive, Summorum Pontificum, S.R.E. Cardinalium, Ecclesiarum Antistium series, e documentis tabularii praesertim Vaticani collecta, digesta, edita per Conradum Eubel, Volume IV: A Pontificatu Clementis PP.VIII (1592) usque ad Pontificatum Alexandri PP.VII (1667). Monasterii, Sumptibus et Typis Librariae Regensbergianae, 1935 (лат.)