Владислав Побог-Малиновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Побог-Малиновський
пол. Władysław Pobóg-Malinowski
ПсевдоJulian Woyszwiłło[1]
Народився23 листопада 1899(1899-11-23)[2][3][…]
Архангельськ, Російська імперія
Помер21 листопада 1962(1962-11-21)[2][3][…] (62 роки)
Женева, Швейцарія
ПохованняКладовище Шампо в Монморансі
Країна Польська Республіка
Діяльністьписьменник, офіцер, історик
Alma materЯгеллонський університет і Володимирське військове училищеd[5]
Знання мовпольська
ЗакладВійськово-Історичне Бюроd
Учасникпольсько-радянська війна 1920 і Друга світова війна
Військове званнялейтенант
РідМалиновські гербу Побог
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Медаль Незалежності золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі бронзова медаль «За довголітню службу» Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Пам'ятна медаль за війну 1918-1921

Владислав Побог-Маліновський (23 листопада 1899 — 21 листопада 1962, Женева) — польський військовик, історик, дипломат і журналіст. Відомий як історик і автор численних книг з новітньої історії Польщі. Походив зі шляхетного роду Малиновських гербу Побог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Владислав Побог-Маліновський народився 23 листопада 1899 року в Архангельську, Російська імперія в родині Малиновських шляхетського походження; Побог — це ім'я герба його родини, яке традиційно додавалось до прізвища в Речі Посполитій. Під час І Світової війни він дістався Польщі та приєднався до польської армії невдовзі після її формування в 1918 році, після відновлення Польщею незалежності. Брав участь у польсько-більшовицькій війні 1920 р. Після війни залишився в армії, служив у 21-му полку польової артилерії (Краків, 1923 р.), штабі окружного командування 5-го корпусу в Кракові (1924 р.) та в ст. 12-й полк польової артилерії (1928, Злочув). Під час військової служби закінчив також Ягеллонський університет (факультет полоністики та політології).

1929 року приєднався до Варшавського військово-історичного бюро. Серед найвідоміших праць, співавтором і редактором яких він був, є 10-томне видання вибраних творів Юзефа Пілсудського.

В. Побог-Маліновський звільнився з армії 1931 року (офіційно звільнений з почестями 1 жовтня 1932 року) і почав працювати в Міністерстві закордонних справ. Після початку Другої світової війни він оселився у Лондоні. 1944 року він знову став польським дипломатом і був направлений до Парижу. Під час перебування там він короткочасно очолював польськомовний відділ Radiodiffusion française.

Після війни залишився в еміграції. Продовжував роботу над книгами з новітньої історії Польщі, від поділів Польщі до повоєнного періоду. Його найвідомішою працею є «Сучасна політична історія Польщі», видана 1956 року в Лондоні. Незважаючи на те, що книга була внесена до чорного списку цензури в контрольованій радянською владою Польщі, книга була таємно опублікована та перевидана в Польщі кілька разів.

Окрім надзвичайно популярної «Політичної історії Польщі», він також є автором монографії про польських національних демократів у період між 1887 і 1918 роками, монографії про Безданський рейд, а також розпочав монументальну 6-томну біографію Юзефа Пілсудського (видано тільки два томи).

Помер 21 листопада 1962 року в Женеві. Після 1989 року на його честь Польська академія наук та Інститут національної пам'яті заснували щорічну премію за «найкращий історичний дебют».

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]