Вейкко Гуовінен
Вейкко Гуовінен | |
---|---|
Народився | 7 травня 1927[2][3][4] Симо, Лапландія, Фінляндія |
Помер | 4 жовтня 2009[1][2][3] (82 роки) Sotkamod, Кайнуу, Оулу, Фінляндія |
Країна | Фінляндія[5] |
Діяльність | письменник, драматург, прозаїк |
Знання мов | фінська |
Нагороди | |
IMDb | ID 0403251 |
Ве́йкко Йо́ганнес Гу́овінен (фін. Veikko Johannes Huovinen; *7 травня 1927 — †4 жовтня 2009) — фінський письменник, один з найпопулярніших літераторів Фінляндії 1950-60-х років. Автор 37 книжок, більшість з яких просякнуто своєрідним «чорним гумором» (зокрема на політичні теми).
Коли Гуовінену було 6 місяців, його родина переїхала до містечка Соткамо, де він і жив до самої смерті. У дитинстві мав репутацію хлопця з добрими манерами, і вже тоді писав різні парадоксальні історії. Поступив до Вищої школи у Каяані, але перервав навчання через мобілізацію 1944 — він став одним з автоматників Фінської Армії, яка в цей час воювала і з СРСР, і з Німеччиною. 1946 він навчався в Гельсинському університеті, але закінчив освіту у Лісовій академії, отримавши кваліфікацію лісівника (1952).
Г. працював за фахом з 1953 по 1956, а потім почав займатися літературою професійно. Він був одружений, мав трьох дітей.
Гуовінен почав писати 1949, коли працював на пожежному посту в невеличкому селі. Його перша новела «Hirri» надрукована 1950, одразу за нею Г. видав найвідоміший свій твір «Мислитель із Гавукка-аго» (Havukka-ahon Ajattelija, 1952). Дії двох цих творів відбуваються у північному регіоні Кайнуу, написані в унікальному гуморному стилі та своєрідною мовою. Головний герой «Мислителя із Гавукка-аго»", Конста Пюлккянен, став поширеним персонажем у сучасному фінському фольклорі — він є носієм архетипу сільського, лісового філософа.
Твори Г. ніколи не були позбавлені іскристого гумору, але після того, як автор перейнявся філософією пацифізму, у його творчості відчутний вплив «чорного гумору». Найкращий приклад цього — трилогія «Три демонічних вусаня». Перший роман — Veitikka — про Адольфа Гітлера та його політичну кар'єру, другий — Joe-setä — про його ідеологічного близнюка Йосипа Сталіна, третій — Pietari Suuri hatun polki — про московського царя Петра Романова.
Г. був переконаний, що коли диктатори стають смішними, вони втрачають свій вплив на людей.
Твори Гуовінена неодноразово екранізувалися. Останній раз 2010 року.
- Поглинач овечок (1972), реж. Сеппо Гуунонен
- Hamsterit (MTV 1982), реж. Паулі Віртанен
- Lentsu (MTV 1990), реж. Паулі Віртанен
- Мислитель із Гавукка-аго (Havukka-ahon ajattelija, 2010), реж. Карі Вяанянен
- Hirri, novelleja suurista metsistä, WSOY 1950
- Havukka-ahon ajattelija, WSOY 1952
- Ihmisten puheet, WSOY 1955
- Rauhanpiippu, WSOY 1956
- Hamsterit, WSOY 1957
- Siintävät vuoret, WSOY 1959
- Konstan Pylkkerö, WSOY 1961
- Kylän koirat, WSOY 1962
- Kuikka, WSOY 1963
- Talvituristi, WSOY 1965
- Lemmikkieläin. Fantasia ihmisistäni, WSOY 1966
- Lyhyet erikoiset, WSOY 1967
- Pohjoiset erätarinat, WSOY 1967
- Mikäpä tässä, WSOY 1969
- Tapion tarhat. Metsäpoliittista tarkastelua, Otava 1969
- Lampaansyöjät. Suomalainen reippailutarina, WSOY 1970
- Veitikka — A. Hitlerin elämä ja teot, WSOY 1971
- Rasvamaksa, WSOY 1973
- Pylkkäs Konsta mehtäämässä ja muita erätarinoita, Otava 1975
- Humusavotta. Kirjailijan päiväkirja 1974 — 75, Otava 1976
- Kainuun kuvia, kuvat Jorma Komulainen, Helsinki 1976
- Ronttosaurus, novelleja, Otava 1976
- Lentsu. Kertomus suomalaisten räkätaudista, Otava 1978
- Koirankynnen leikkaaja, Otava 1980
- Suomen saloilla. Kertomuksia ja perimätietoa savotoilta ja uittopurojen varsilta, Helsinki 1981
- Ympäristöministeri. Ekotarinoita, Otava 1982
- Puukansan tarina, Otava 1984
- Seitsemän sinisen takana, Otava 1986
- Matikanopettaja. Littlejuttuja eri aihelmista, Otava 1986
- Joe-setä — Aikalaisen kertomuksia Josef Stalinista, WSOY 1988
- Kasinomies Tom, Otava 1990
- Kukuskat, WSOY 1993
- Pietari Suuri hatun polki, WSOY 1995
- Porsaan paperit, eläinaiheiset erikoiset, WSOY 1999
- Sinisilmäinen ohjus, WSOY 2003
- Kolme viiksiniekkaa, mahtimiestrilogia, WSOY 2003
- Konsta Pylkkänen etsii kortteeria, WSOY 2004
- Puoli vuosisataa sinisiä ajatuksia [Архівовано 11 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Карі Вяанянен екранізував культовий фінський роман (укр.)[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ а б http://yle.fi/uutiset/kulttuuri/2009/10/veikko_huovinen_on_kuollut_1056770.html
- ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Veikko Huovinen — SLS.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |