Вадовиці
| Вадовиці пол. Wadowice | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 49°53′ пн. ш. 19°30′ сх. д. / 49.883° пн. ш. 19.500° сх. д. | ||||
| Країна |
 Польща | |||
| Регіон | Малопольське воєводство | |||
| Магдебурзьке право | 1430 | |||
| Площа | 10,54 км² | |||
| Населення | 19386 (2011)[1] | |||
| · густота | 1817 (2008[2]) осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 250-318 м | |||
| Міста-побратими | Ассізі, Сан-Джованні-Ротондо, П'єтрельчина, Карпінето-Романо, Сона, Канале-д'Агордо, Чикаго-Гайтс, Марктль, Кечкемет | |||
| Телефонний код | (48) 33 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | KWA | |||
| GeoNames | 3082722 | |||
| OSM | r2766024 ·R | |||
| SIMC | 0926921 | |||
| Поштові індекси | 34-100 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | wadowice.pl | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Вадовиці у Вікісховищі | ||||
Вадовиці (іноді Вадовичі[3], пол. Wadowice / Вадовіце польська: [vadɔˈvit͡sɛ] (
прослухати); нім. Frauenstadt – Wadowitz) — місто в південній Польщі, на річці Скава. Адміністративний центр Вадовицького повіту Малопольського воєводства. Розміщене вздовж міжнародної траси Краків — Брно, через Бельсько-Бяла та Цешин. Відоме як місце народження та дитинства Папи Івана Павла ІІ.
Через місто протікає річка Домбрувка.
| Клімат Вадовиців | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −0,1 | 2,1 | 7,1 | 13,5 | 18,7 | 21,6 | 23,0 | 22,8 | 18,8 | 13,8 | 6,8 | 1,8 | 12,5 |
| Середня температура, °C | −3,3 | −1,6 | 2,4 | 7,9 | 13,1 | 16,2 | 17,5 | 16,9 | 13,1 | 8,3 | 3,2 | −1 | 7,7 |
| Середній мінімум, °C | −6,7 | −4,8 | −1,3 | 3,0 | 7,6 | 10,8 | 12,2 | 11,8 | 8,6 | 4,2 | 0,2 | −4 | 3,5 |
| Днів з опадами | 8 | 7 | 7 | 8 | 10 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 9 | 10 | 104 |
| Джерело: www.yr.no | |||||||||||||
У 1772—1867 роках — адміністративний центр Вадовицького округу Королівства Галичини та Володомирії у складі Габсбурзької монархії (з 1804 року — Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини).
Окрема кінна дивізія армії УНР базується у Вадовицях у 1921 році, після відступу з України.
На околицях міста розташовувався концентраційний табір, збудований австрійською владою на початку Першої світової війни для утримання військовополонених із російської та італійської армій. Табір складався з 18-ти мурованих та дерев'яних бараків. В 1919—1920 в ньому утримували західних українців — з 15000 осіб померли від голодного тифу близько 1500.
Після репатріації військовополонених російської армії уряд Польщі використовував його для утримування військовополонених польсько-радянської війни 1920 року та розміщення інтернованих військових частин Армії Української Народної Республіки. На початку 1921 року там перебувало близько 4,5 тисяч українських вояків.
Внаслідок переповнення, браку харчів, опалення та медичної допомоги у таборі була високою смертність: на військовому цвинтарі Вадовиць поховано близько 5 тис. осіб, з них 1,5 тис. вояків УГА та Армії УНР, серед яких — генерал М. Єлчанінов. Цвинтар зберігся до наших днів.
14.08.2019 р. польські скаути вшанували поховання вояків УНР в рамках акції «Полум'я братерства»[4].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 9122 | 1781 | 6307 | 1034 |
| Жінки | 10264 | 1747 | 6026 | 2491 |
| Разом | 19386 | 3528 | 12333 | 3525 |
- Zakłady Przemysłu Cukierniczego SKAWA SA, виробник кондитерських виробів.[6]
- Олександр Єлчанінов — генерал-хорунжий Армії УНР.
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
- ↑ Оповістки. В місяці квітни 1921 // Український Вістник. — 1921. — Ч. 99 (27. мая). — С. 4.
- ↑ Парнікоза, Іван. Вадовиці. Могили вояків УНР. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Dane kontaktowe [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.], SKAWA SA
- ↑ Kamiński A. Myszkowski Piotr z Przeciszowa i z Mirowa h. Jastrzębiec (ok. 1450—1505) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/2, zesz. 93. — S. 382. (пол.)
- Вадовиці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 204.
- Науменко К. Є. ВАДО́ВИЦІ [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 14—15. — ISBN 966-02-3354-X.
- Тернопільський Ю. Українська преса з перспективи — 150-ліття. — Джерсі-Сіті, 1978.
- Wadowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 879. (пол.) — S. 879—887. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |