Білизна звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білизна звичайна

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Ялецеві (Leuciscidae)
Рід: Ялець (Leuciscus)
Вид: Білизна звичайна
Leuciscus aspius
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
  • Cyprinus aspius Linnaeus, 1758
  • Aspius aspius (Linnaeus, 1758)
  • Cyprinus rapax Leske, 1774
  • Cyprinus rapax Pallas, 1814
  • Aspius rapax Agassiz, 1835
  • Aspius rapax jaxartensis Kessler, 1874
  • Cyprinus taeniatus Eichwald, 1831
  • Aspius vulgaris Leiblein, 1853
  • Alburnus iblioides Kessler, 1872
  • Aspius erytrostomus Kessler, 1877
  • Aspius linnei Malm, 1877
  • Aspius transcaucasicus Warpachovski, 1896
Посилання
Вікісховище: Aspius aspius
Віківиди: Aspius aspius
EOL: 225105
ITIS: 639538
МСОП: 2178
NCBI: 98928

Білизна́ звичайна, або жерех (Leuciscus aspius) — вид риб родини ялецевих (Leuciscidae). В Європі вид охороняється Бернською конвенцією[1]. Раніше зараховувався до складу роду білизна (Aspius) й родини коропових (Cyprinidae)[2].

Довжина до 80 см, вага до 4 (інколи 10—12) кг. Тіло видовжене, стиснуте з боків, з високим спинним плавцем. Рот великий, з добре розвиненою нижньою щелепою.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширена в річках і солонувато-водних лиманах басейнів Чорного, Азовського і Каспійського морів.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

В умовах лиманів і пониззя річок — напівпрохідна риба: навесні заходить в річки для розмноження, влітку нагулюється в лиманах, восени залягає в річках «на ями». Має промислове значення.

Живиться рибою та іншими дрібними тваринами. Білизна — швидкий та сильний хижак, володар поверхневих вод. Молодь полює зграями, більші риби — поодинці. Типовий спосіб полювання — білизна вистрибує з води та сильно б'є по поверхні передньою частиною тіла, оглушуючи дрібну рибу, а після цього — поїдає її. Рибалки завжди можуть знайти білизну саме за цими голосними сплесками та за річковими птахами, які завжди кружляють навколо місця полювання білизни.

Охорона

[ред. | ред. код]

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[3]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду і він потребує охорони. Так, в Європі вид занесений до Додатку 3 Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає охороні), а також до Резолюції 6 цієї ж конвенції.

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Вид має промислове значення в окремих регіонах.

Аматорська ловля

[ред. | ред. код]

Білизна є рибою дуже обережною, лякливою і водночас сильною та витривалою. Через її важковловимість білизна є одним з найцінніших трофеїв спінінгіста та нахлистовика. Білизну ловлять на поверхневі блешні, воблери, сбіруліно, спеціальні мушки з кольорових ниток — вабики. Дуже ефективним для ловлі білизни є девон — швидкісна обертова блешня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 40)
  2. Aspius aspius at FishBase [Архівовано 12 липня 2010 у Wayback Machine.]
  3. Білизна звичайна в Червоному списку МСОП

Посилання

[ред. | ред. код]