Перейти до вмісту

Бушра аль-Асад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бушра аль-Асад
Народилася24 жовтня 1960(1960-10-24) (64 роки)
Каїр, Єгипет
Країна Сирія
Діяльністьфармацевтка
Alma materДамаський університет
Знання моварабська
Конфесіяшиїти
БатькоХафез аль-Ассад
МатиАніса Махлуф
Брати, сестриБашар аль-Ассад, Басіль аль-Асад, Махер аль-Асад і Majdd
У шлюбі зАссеф Шавкатd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Асад.

Бушра аль-Асад (араб. بُشْرَى ٱلْأَسَدِ, трансліт. Bušrā al-ʾAsad; нар. 24 жовтня 1960)[1] — перша дитина і єдина донька Хафеза аль-Асада, президента-диктатора Сирії з 1971 по 2000 рік. Сестра колишнього президента Сирії Башара Асада. Удова Асефа Шауката, заступника начальника штабу Збройних сил Сирії та колишнього керівника військової розвідки Сирії, який загинув під час вибуху в Дамаску 18 липня 2012 року, відповідальність за який взяла коаліція сирійських опозиційних повстанських груп.[2]

Через громадянську війну в Сирії в березні 2012 року її було внесено до списку сирійських урядовців, які підпали під економічні санкції Європейського Союзу та заборону на поїздки.[3] 28 вересня 2012 року повідомлялося, що Бушра аль-Асад втекла з Сирії разом із п'ятьма дітьми, щоб знайти притулок в Об'єднаних Арабських Еміратах.[4] У січні 2013 року в Дубаї до Бушри приєдналася її мати Аніса Махлуф.[5]

Життєпис

[ред. | ред. код]
Родина Асадів. Зліва направо: Хафез Асад (батько), Башар (брат), Магер (брат), Аніса Махлуф (мати), Маджид (брат), Бушра і Басіль (брат), 1971 або 1972.

Бушра начебто підтримувала тісні стосунки зі своїм батьком Хафезом аль-Асадом та відігравала важливу роль у керівництві державою протягом останніх років його правління, особливо коли здоров'я Хафеза почало погіршуватися у 1990-х роках. Адміністративні завдання та навіть більшість важливих рішень було делеговано Бушрі, яка створила власний офіс поруч з батьковим у Президентському палаці. [6] Наприкінці 1970-х років вона супроводжувала свого батька під час закордонних візитів і брала активну участь у прийнятті рішень у найближчому оточенні диктатора, особливо у питаннях, пов'язаних з економікою та закордонними справами, що призвело до припущень, що її розглядають як кандидата на якусь важливу державну роль, чи навіть у якості спадкоємиці. Незважаючи на це, до 1980-х років її молодший брат Басіль взяв на себе цю роль, а після його загибелі інший її брат Башар. В обох випадках вона здійснила власну спробу боротися за престолонаслідування, особливо після вибору Башара, вважаючи його некомпетентним для цієї ролі.[6] Були широко поширені припущення, що якби не її стать, вона була б готова стати президентом.[7] Вона начебто допомогла переконати свого батька, що ув'язнення її дядька Ріфаата аль-Асада після його невдалої спроби державного перевороту 1984 року зганьбило б сім'ю.[8]

Бушра отримала ступінь фармацевта в 1982 році в Дамаському університеті. В університеті Бушра подружився з Бутаїною Шабан, яка стала членом сирійського кабінету.[8][9] Можливо Шабан познайомив Бушру з Шаукатом, армійським офіцером, старшим за неї на 10 років, одруженим та з репутацією бабія.[8] Незважаючи на спротив родини, Бушра вийшла заміж за Шауката в 1995 році.[10]

Родина Асадів. Сидять Хафез та Аніса. Стоять зліва направо: Магер, Башар, Басіль, Меджид і Бушра. Початок 1990-х рр.

Після смерті її брата Басіля аль-Асада у 1994 році Бушрі приписували посилення впливу в Сирії. Вона начебто відіграла важливу роль у розвитку сирійської фармацевтичної промисловості. Також Бушра працювала на свого покійного чоловіка, щоб отримати визнання. Наприкінці 1990-х Шаукат взяв на себе ключову роль у сфері безпеки в сирійському військовому та розвідувальному апараті.[8][11]

Ймовірно існувала напруженість між Бушрою та її невісткою, першою леді Сирії Асмою заль-Асад. З моменту одруження Асми з президентом Сирії в 2000 році Асма кинула виклик суспільним умовностям, часто з'являючись на публіці та у ЗМІ. Повідомлялося, що Бушра не схвалює те, що Асма бере на себе таку публічну роль.[8]

Бушра переїхала до Об'єднаних Арабських Еміратів у вересні 2012 року[10] після смерті її чоловіка під час вибуху бомби. Хоча повстанці взяли на себе відповідальність, існували підозри, що режим її брата міг бути причетним.[12] Бушра живе в Дубаї з п'ятьма дітьми.[13]

У 2019 стало відомо, що донька Бушри, Аніса, вивчала просторовий дизайн в Лондонському університеті мистецтв, незважаючи на те, що була членом сім'ї, яка підпадає під міжнародні санкції. Пізніше Національне агентство з боротьби зі злочинністю Великої Британії вилучило решту 25 000 фунтів стерлінгів на її банківському рахунку.[14][15]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Council Implementing Decision. Official Journal. 24 березня 2012. Процитовано 14 січня 2013.
  2. ↑ Bashar al-Assad's widowed sister has left Syria for UAE: source. Reuters. 27 вересня 2017. Процитовано 1 березня 2020.
  3. ↑ Council Implementing Decision 2012/172/CFSP of 23 March 2012 implementing Decision 2011/782/CFSP concerning restrictive measures against Syria.
  4. ↑ Bashar al-Assad's widowed sister has left Syria for UAE: source. chicagotribune.com. 27 вересня 2012.
  5. ↑ Assad's mother leaves Syria. The Sydney Morning Herald. 21 січня 2013. Процитовано 21 січня 2013.
  6. ↑ а б Dagher, 2019, с. 241.
  7. ↑ Carsten, Paul (23 березня 2012). Asma al-Assad and those who have been sanctioned. The Telegraph. London. Процитовано 14 січня 2013.
  8. ↑ а б в г д mideastmonitor.org. www.mideastmonitor.org. Архів оригіналу за 21 липня 2011.
  9. ↑ Interview With Syrian Cabinet Minister Buthaina Shaaban; Interview With Arlen Specter.–International Wire (February, 2005).
  10. ↑ а б Assad's sister fled to UAE – Sources. Asharq Alawsat. 20 вересня 2012. Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  11. ↑ World Council for the Cedars Revolution - Syria: Trouble in Damascus. www.cedarsrevolution.net. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 10 липня 2008.
  12. ↑ Pelham, Nicolas (10 березня 2021). Banker, princess, warlord: the many lives of Asma Assad. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 11 квітня 2021.
  13. ↑ UAE backs 'non-sectarian' change in Syria. Middle East Online. 26 грудня 2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 8 січня 2013.
  14. ↑ Assad family cash frozen after dictator's niece found living in London. Evening Standard. 18 квітня 2019.
  15. ↑ The UK Impounds $30,000 of Assad's Niece. albawaba.com. 23 травня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Dagher, Sam (2019). Assad or we Burn the Country (вид. First U.S.). New York: Little, Brown & Company. ISBN 978-0316556705.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бушра_аль-Асад&oldid=44131179