Башкири

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Башкорти
Башҡорттар
Башкири
Самоназвабашк. башҡорт
башк. Башҡорттар
Кількістьбл. 2 млн осіб (оцінка)[1]
Ареал
Близькі дотатари поволзькі, міщера (мішари)
Мовабашкирська мова, татарська мова, російська мова
Релігіямусульмани-суніти
Башкири в Парижі, 1812
Прапор прихильників національної незалежності башкирів (відрізняється від офіційного прапору Башкортостану).

Башки́ри, башкорти (самоназва — башкорт, башк. Башҡорттар) — тюркський народ, який живе на Південному Уралі і за Уралом, мають автономію — Республіка Башкортостан, також живуть у сусідніх областях і автономних районах РФ. Загальна чисельність у РФ — 1,67 млн осіб, з них у Башкортостані — понад 1,22 млн осіб (дані перепису 2002).

Башкири поєднують ознаки європеоїдної і монголоїдної рас.

Історія

[ред. | ред. код]

Вважається, що башкорти утворилися в результаті змішання місцевих осілих угро-фінських племен з кочовими тюркськими і монгольськими племенами. Перші згадки про башкир в письмових джерелах (переважно арабських) датуються 9-10 ст.ст.

Приєднання башкортських земель до Московської держави розтягнулося в часі, і в цілому було завершено до 17 століття. Як це бувало часто, московський цар в обмін на службу і захист прикордоння «дарував» башкортам відносну автономію і право на вотчинні землі, проте вже на початку 17 століття башкорти зазнають значних утисків з боку російського царату. Саме тому у 17 ст. башкорти не раз поставали на боротьбу з російськими урядниками (найбільші повстання 1662-1664, 1681-1684).

З приєднанням казахських земель до Російської держави у 1860-х, башкорти стають внутрішнім населенням держави. Відразу після петербурзьких подій 1917 року в Башкортостані, як у більшості «окраїн», було створено національний уряд, який, пішовши на згоду з більшовицькою Росією, добився утворення в 1919 автономії у складі Росії.

У 1939 нараховувалося 843 600 осіб.

Сьогодні Башкортостан — один з найзаможніших регіонів РФ, у якому тривають процеси відродження башкортського народу. Значна частина башкортів працює в нафтовій та інших галузях промисловості.

Вікіпедія
Вікіпедія
Докладніше: Башкирська мова

Башкирська мова є однією з тюркських мов, що належить до алтайської мовної сім'ї (кипчацька група). Національна мова башкирів поряд з російською є державною мовою Республіки Башкортостан.

Основні діалекти: північно-західний, східний і південний. Близька до татарської мови за лексичними та фонетико-граматичними ознаками.

Більшість башкортів володіють російською мовою, також серед башкирів поширені марійська, чуваська, татарська, удмуртська та інші мови.

Чисельність та розселення

[ред. | ред. код]
Докладніше: Башкири в Україні

Під час першого всезагального Всеросійського перепису населення у 1897 році на теренах Російській імперії було нараховано 1 321 363 особи, що вказали рідною мовою башкирську. Переважна більшість з них (99,2 %) мешкали на території Уфимської (899 910 осіб), Оренбурзької (254 561), Пермської (85 395), Самарської (57 242), В'ятської (13 909) губерній[21].

Загальна кількість башкирів у світі складає понад 2 мільйони осіб[22]. В Україні за даними Всеукраїнського перепису 2001 року мешкає 4253 башкири, серед них рідною мовою вказали російську 2920 осіб (68,7 %), башкирську — 843 (19,8 %) та українську — 336 (7,9 %)[23]. За даними перепису населення 2010 року в Російській Федерації зареєстровано 1 584 554 особи башкирської національності, у тому числі в Республіці Башкортостан — 1 172 287[24].

Чисельність башкортів за даними всеросійських, всесоюзних та всеукраїнського переписів[21][25][26][27][28][29][30]
1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2002 2010
Російська імперія, СРСР 1 321 363 713 693 843 648 989 040 1 239 681 1 371 452 1 449 157
РСФРР, Російська Федерація 712 366 824 679 953 801 1 180 913 1 290 994 1 345 273 1 673 389 1 584 554
Башкирська АРСР, Республіка Башкортостан 899 910 625 845 671 188 737 711 892 248 935 880 863 808 1 221 302 1 172 287
Українська РСР, Україна 114 3681 3345 3672 5367 7402 4253

Процеси урбанізації призвела до того, що частка башкирів — мешканців у міст — зросла з 5,8 % у 1938 році до 42,4 % у 2002 році. Загалом чисельність урбанізованих башкир становить 518 тисяч осіб, у тому числі в Уфі — близько 155 тисяч; в Стерлітамаку — 41 тис.; в Нефтекамську — 34 тис.; в Сібаї — 29 тис.; в Салаваті — 28 тис.; в Ішимбаї — близько 20 тис.; в Мелеузі — 17 тисяч.

Матеріальна культура

[ред. | ред. код]

За особливостями матеріальної культури башкорти поділялися на три групи:

  • східну (переважно кочовики-скотарі),
  • південно-західну (осілі землероби)
  • північну (мисливці).

Релігія

[ред. | ред. код]

За релігією башкорти — мусульмани-суніти.

Господарство

[ред. | ред. код]

Основні заняття сільського населення — рільництво (пшениця, жито), городництво (картопля), садівництво, тваринництво (коні, велика рогата худоба, вівці), бджільництво, рибальство, мисливство, лісові промисли.

Житло

[ред. | ред. код]

Народні житла башкортів — саманні, глинобитні, рублені — все більше поступаються місцем кам'яним благоустроєним будинкам.

Традиційний одяг

[ред. | ред. код]

Національний одяг — некритий кожух, сукняний каптан, повстяні капелюхи, хутрові шапки — майже повністю замінений міським одягом[31].

Відомі представники

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lewis, M. Paul (ed.) (2009). Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 14 лютого 2008.
  2. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Всероссийская перепись населения 2010. Национальный состав населения РФ 2010. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 8 березня 2021.
  4. People Group|Project. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  5. а б Population by national and/or ethnic group, sex and urban/rural residence: each census, 1985—2003 [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  6. Национальный состав по оценкам People Group. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  7. Bashkir | Joshua Project. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 8 березня 2021.
  8. [Национальный статистический комитет Кыргызской Республики. Численность постоянного населения по национальностям по переписи 2009 года]
  9. Bashkir in Turkmenistan | Joshua Project. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  10. Демоскоп. МССР. 1989. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 8 березня 2021.
  11. Bashkir in Moldova | Joshua Project. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  12. Демоскоп. Груз. ССР 1989. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 8 березня 2021.
  13. Демоскоп. Аз. ССР 1989. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 8 березня 2021.
  14. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 8 березня 2021.
  15. https://web.archive.org/web/20200302224709/https://www.pmlp.gov.lv/lv/assets/ISVN_Latvija_pec_TTB_VPD_2020.pdf (PDF). pmlp.gov.lv (латис.). 01.01.2020. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2020. Процитовано 8 березня 2021.
  16. Bashkir in Latvia| Joshua Project. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  17. ww.joshuaproject.net/people_groups/10705/BO Bashkir in Belarus | Joshua Project
  18. Bashkir in Lithuania| Joshua Project. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  19. PCE04: ENUMERATED PERMANENT RESIDENTS BY ETHNIC NATIONALITY AND SEX, 31 DECEMBER 2011 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  20. Bashkir in Tajikistan | Joshua Project. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  21. а б Перший всезагальний перепис населення Російської Імперії 1897 року. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
  22. Lewis, M. Paul (ed.) (2009). Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition (англ.). Dallas, Tex.: SIL International. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 квітня 2011.
  23. Розподіл населення України за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 15 жовтня 2020.
  24. Всеросійський перепис населення 2010 р. Національний склад регіонів Росії. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  25. Всесоюзний перепис населення 1926 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  26. Всесоюзний перепис населення 1939 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  27. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
  28. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
  29. Всесоюзний перепис населення 1979 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
  30. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  31. Lidia Tanatova Bashkirian Amazon girl (Scythian epic) [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] на «Youtube»

Джерела та література

[ред. | ред. код]