Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ахілл Александрійський (III століття — 313 рік) — 18-й патріарх Александрійський , правив у 312-313 роках.
Народився в Александрії , Єгипет і був відомий знаннями та побожністю, тому папа Теона висвятив його на священика і призначив головою Александрійської богословської школи після від'їзду Пієрія. Імовірно був дуже високо оцінений за роботу в грецькій філософії та богословській науці, як пізніше описав його Афанасій Великий почесним званням «Ахілл Великий».
За рекомендацією Петра Александрійського , Ахілл був інтронізований патріархом у грудні (Кіахк) 312 року, після мученицької смерті Петра під час Діоклетіанових гонінь .[ 1] Піддався проханню Арія , засудженого Петром, повернутися на колишнє місце священика і проповідника.
Ахілл помер через шість місяців, 19 Паоні (26 червня) 313 року.
Після його смерті Арій висунув себе на посаду єпископа Александрійського, але духовенство та народ обрали замість нього Александра Александрійського .
Achillas (311–313) . Official web site of the Greek Orthodox Patriarchate of Alexandria and All Africa. Процитовано 8 лютого 2011 .
Патріархи доХалкедонського собору (43–451)Грецькі православні Папи та Патріархи (451–наші дні)Коптські православні Папи та Патріархи (451–наші дні)
Тимофій II (455-477)
Петро III (477-489)
Афанасій II (489-496)
Іоан I (496-505)
Іоан II (505-516)
Діоскор II (516-518)
Тимофій III (518-536)
Феодосій I (536-567)
Петро IV (567-569)
Даміан (569-605)
Анастасій (605-616)
Андронік (617-623)
Веніамін I (623-662)
Агафон (662-680)
Іоан III (680-689)
Ісаак (690-692)
Симеон I (692-700)
Александр II (704-729)
Козьма I (729-730)
Феодор I (730-742)
Михаїл I (743-767)
Міна I (767-776)
Іоан IV (777-799)
Марк II (799-819)
Яків (819-830)
Симеон II (830-830)
Йосип (831-849)
Михаїл II (849-851)
Козьма II (851-858)
Шенуда I (859-880)
Михаїл III (880-907)
Гавриїл I (909-920)
Козьма III (920-932)
Макарій I (932-952)
Феофіл (952-956)
Міна II (956-974)
Авраам (975-978)
Філофей (979-1003)
Захарія (1004-1032)
Шенуда II (1032-1046)
Хрістолдул (1046-1077)
Кирил II (1078-1092)
Михаїл IV (1092-1102)
Макарій II (1102-1128)
Гавриїл II (1131-1145)
Михаїл V (1145-1146)
Іоан V (1147-1166)
Марк III (1166-1189)
Іоан VI (1189-1216)
Кирил III (1235-1243)
Афанасій III (1250-1261)
Іоан VII (1262-1269)
Гавриїл III (1268-1271)
Іоан VII (1271-1293)
Феодосій II (1294-1300)
Іоан VIII (1300-1320)
Іоан IX (1320-1327)
Веніамін II (1327-1339)
Петро V (1340-1348)
Марк IV (1348-1363)
Іоан X (1363-1369)
Гавриїл IV (1370-1378)
Матвій (1378-1408)
Гавриїл V (1409-1427)
Іоан XI (1427-1452)
Матвій II (1452-1465)
Гавриїл VI (1466-1474)
Михаїл VI (1477-1478)
Іоан XII (1480-1483)
Іоан XIII (1484-1524)
Гавриїл VII (1525-1568)
Іоан XIV (1571-1586)
Гавриїл VIII (1587-1603)
Марк V (1603-1619)
Іоан XV (1619-1629)
Матвій III (1631-1646)
Марк VI (1646-1656)
Матвій IV (1660-1675)
Іоан XVI (1676-1718)
Петро VI (1718-1726)
Іоан XVII (1727-1745)
Марк VII (1745-1769)
Іоан XVIII (1769-1796)
Марк VIII (1796-1809)
Петро VII (1809-1852)
Кирил IV (1853-1862)
Демітрій II (1862-1870)
Кирил V (1874-1927)
Іоан XIX (1928-1942)
Макарій III (1944-1945)
Йосиф II (1946-1956)
Кирил VI (1959-1971)
Шенуда III (1971-2012)
Феодор II (з 2012 р) (чинний)