Ахохов Асланбі Нахович

Ахохов Асланбі Нахович
Ахохов Асланбі Нахович
кабард. Ахъуэхъу Нахъуэ и къуэ Аслъэнбий
Народився	15 січня 1912; Чегем Другий, Чегемський район, Кабардино-Балкарська автономна область, СРСР
Помер	5 березня 1980 (68 років); Нальчик, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	кабардинці
Діяльність	політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахохов.

Асланбі Нахович Ахохов (15 січня 1912(19120115), село Кундетово ІІ Терської області, тепер село Чегем Другий, Кабардино-Балкарія, Російська Федерація — 5 березня 1980, місто Нальчик, тепер Кабардино-Балкарія, Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова Ради міністрів Кабардино-Балкарської АРСР. Депутат Верховної ради СРСР 4—7-го скликань.

Біографія

Народився в селянській родині. З 1923 року навчався в Ленінському навчальному містечку в місті Нальчику. У 1931 році закінчив педагогічний технікум у місті Нальчику.

У червні — жовтні 1931 року — голова заводського комітету Аргуданського клепкового заводу Кабардино-Балкарської автономної області.

У жовтні 1931 — листопаді 1932 року — голова Кабардино-Балкарського обласного комітету профспілки фінансово-банківських працівників.

У листопаді 1932 — жовтні 1933 року — відповідальний інструктор виконавчого комітету обласної ради Кабардино-Балкарської автономної області.

У жовтні 1933 — жовтні 1934 року — секретар Нагірного районного комітету ВЛКСМ Кабардино-Балкарської автономної області.

У жовтні 1934 — лютому 1936 року — відповідальний інструктор Кабардино-Балкарського обласного комітету ВЛКСМ.

У лютому 1936 — серпні 1937 року — секретар Баксанського районного комітету ВЛКСМ Кабардино-Балкарської автономної області.

У серпні 1937 — лютому 1940 року — голова Нагірної міжрайонної спілки споживчих товариств Кабардино-Балкарської АРСР.

У лютому 1940 — травні 1941 року — голова Зольської районної планової комісії Кабардино-Балкарської АРСР.

Член ВКП(б) з 1941 року.

З травня по липень 1941 року — слухач Кабардино-Балкарських обласних партійних курсів у Нальчику.

У липні — грудні 1941 року — завідувач відділу пропаганди та агітації Прималкинського районного комітету ВКП(б) Кабардино-Балкарської АРСР.

З грудня 1941 по серпень 1946 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З 1941 по 1942 рік служив у 115-й кавалерійській дивізії Південного, Закавказького та Північно-Кавказького фронтів. У липні 1942 року був поранений, до листопада 1942 року лікувався в госпіталі в місті Ленкорані Азербайджанської РСР. З листопада 1942 по квітень 1943 року служив старшим інструктором політвідділу 10-го гвардійського стрілецького корпусу Північно-Кавказького фронту. У квітні 1943 — березні 1945 року — заступник командира із політичної частини 858-го окремого інженерного батальйону, заступник командира із політичної частини 900-го окремого саперного батальйону 10-го гвардійського стрілецького корпусу 4-го, потім 3-го та 2-го Українського фронтів. У квітні 1945 — серпні 1946 року — заступник командира із політичної частини 309-го стрілецького полку 109-ї стрілецької дивізії 18-го стрілецького корпусу 2-го Українського, потім Забайкальського фронту та Східно-Сибірського військового округу, учасник радянсько-японської війни.

У вересні 1946 — серпні 1948 року — голова виконавчого комітету Совєтської районної ради депутатів трудящих Кабардинської АРСР.

У серпні 1948 — серпні 1949 року — 1-й секретар Ельбруського районного комітету ВКП(б) Кабардинської АРСР.

У вересні 1949 — квітні 1952 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У квітні 1952 — січні 1957 року — 2-й секретар Кабардинського обласного комітету КПРС.

У січні 1957 — липні 1969 року — голова ради міністрів Кабардино-Балкарської АРСР.

З липня 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення в Нальчику. З червня 1973 по березень 1980 року був головою правління Кабардино-Балкарського республіканського товариства мисливців та рибалок.

Помер 5 березня 1980 року в Нальчику.

Звання

Нагороди

орден Леніна (4.07.1957)
два ордени Трудового Червоного Прапора (1962, 1966)
орден Вітчизняної війни І ст. (12.09.1945)
орден Вітчизняної війни ІІ ст. (25.01.1945)
орден Червоної Зірки (14.08.1943)
медаль «За оборону Кавказу»
медаль «За взяття Будапешта»
медаль «За взяття Відня»
медаль «За визволення Белграда»
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
медаль «За перемогу над Японією»
медалі

Джерела

Ахохов Асланби Нахович (рос.)
Ахохов Асланби Нахович (рос.)