Атака безпілотників на Московський Кремль
| Атака безпілотників на Московський Кремль | |
|---|---|
 | |
| Час | 02:27, 02:43 МСК |
| Дата | 3 травня 2023 |
| Місце | Кремль, Москва |
| Координати | 55°45′12″ пн. ш. 37°37′09″ сх. д. / 55.753202° пн. ш. 37.619218° сх. д. |
  Атака безпілотників на Московський Кремль (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Вночі 3 травня 2023 року, за заявою російської влади, два безпілотники намагалися атакувати Московський Кремль. На кадрах, що з'явилися в соцмережах, видно, як дрони вибухали над куполом Сенатського палацу. Відповідальність за це російська влада поклала на Київ. Україна заперечує свою причетність до того, що сталося.
Інцидент стався на тлі російської війни проти України.
З грудня 2022 року в Москві почали створювати систему ППО, зокрема, в центрі міста на дахах деяких будівель з'явилися встановлені «Панцир-С1». За даними Bloomberg, з посиланням на російського чиновника, влада хоче покращити систему ППО Москви, оскільки боїться українських безпілотників після ударів по військових аеродромах в Рязані та Енгельсі.[1] Військовий аналітик Ян Матвєєв висловив думку, що «за всіма ознаками, це показовий виступ. Можливо, це демонстрація особисто для Путіна»[2]. В Інституті вивчення війни припустили, що встановлення ППО може бути інформаційною операцією[3]. Крім того, комплекси ППО були помічені поруч з резиденціями Путіна.[2][4] З січня 2023 року зенітно-ракетні комплекси С-400 були розгорнуті також на Лосиному острові та на дослідних полях Тимірязєвської сільськогосподарської академії.[5] 21 січня Міноборони РФ заявило про проведення тренування з використання ППО в Підмосков'ї[6].
3 травня 2023 року журналісти відзначали, що протягом попередніх кількох днів у різних регіонах Росії, а також в анексованому Криму, зросла кількість повідомлень про диверсії з використанням безпілотників або вибухівки, які російська влада пов'язувала з діями українських диверсантів.[7][8]
За годинником Спаської вежі, 3 травня 2023 року о 02:27, перший безпілотник підлетів зі сторони Замоскворіччя (з південного боку) і вибухнув над куполом Сенатського палацу. Другий безпілотник підлетів зі сторони Китай-город (зі сходу) і вибухнув майже в тому ж місці о 02:43, через 16 хвилин після першого. До того моменту у Кремля вимкнув підсвічування, світилися тільки червоні зірки на шпилях веж. На одному з відео можна побачити, як двоє людей підіймаються по сходах на дах до флагштока перед вибухом.[9]
Перші відео, на яких видно дим в районі Кремля, з'явилися вночі 3 травня, але почали широко поширюватися в мережі лише вдень, після заяви Кремля про атаку. Ці відео були опубліковані в телеграм-каналі «Соседи. Якиманка-Замоскворечье». На одному видно білий дим, що підіймаються над Кремлем, на іншому була вимкнена підсвітка Кремля та Кремлівської набережної.[10]
За декілька хвилин до заяви Кремля про напад, мер Москви Сергій Собянін оголосив, що з 3 травня у місті заборонено запускати безпілотники. Офіційні повідомлення про напад з'явилися близько 14:30 за московським часом, скоро в мережі з'явилися інші записи події, на яких видно, як безпілотники вибухають над Сенатським палацом Кремля[10]. Влада заявила, що обидва дрони були знешкоджені за допомогою систем радіолокаційної боротьби[9][10], під час інциденту ніхто не постраждав, а збитки були мінімальними.[11] Ввечері того ж дня з'явилися фотографії, що показують сліди пожежі на куполі Сенатського палацу.[9]
Кремль звинуватив в атаках Україну, назвавши подію «терористичним актом» та «замахом на президента Росії»[12]. За повідомленням уряду Росії, у момент атаки Володимир Путін не був у Кремлі, він перебував у своїй резиденції Ново-Огарьово та продовжив працювати у звичайному режимі[13]. Москва обіцяла завдавати удару у відповідь, коли та де вона вважатиме це необхідним[14]. Також відзначено, що інцидент стався незадовго до параду Перемоги 9 травня, на якому мають бути присутні іноземні високопосадовці[15]. Російські ЗМІ повідомили, що Кремль піддався атаці вперше з часів німецько-радянської війни.[16]
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про теракт за статтею 205 Кримінального кодексу РФ.[17]
4 травня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков зробив заяву, де звинуватив США в причетності до нападу безпілотниками на Кремль з метою вбивства Володимира Путіна. За його словами, Вашингтон не міг не знати про підготовку нападу, оскільки Україна виступає в ролі виконавця планів США. Пєсков повідомив, що у Росії є декілька варіантів відповіді на скоєний напад.[18]
Російські Z-блогери та прихильники влади закликали до посилення атак Росії на Україну[19]. Наприклад, спікер Держдуми Росії В'ячеслав Володін заявив: «Теракт стосовно президента — це напад на Росію»[19].За його словами, «київський режим» становить загрозу для безпеки «Росії, Європи, всього світу»[19]. Депутат Держдуми від анексованого Криму Михайло Шеремет закликав до ударів по резиденції Володимира Зеленського в Києві[19]. Заступник глави Ради національної безпеки та оборони Росії Дмитро Медведєв у своєму Telegram-каналі закликав «фізично ліквідувати» президента України Володимира Зеленського.[19][20]
Прессекретар президента України Сергій Никифоров заявив у коментарі для ЗМІ, що Україна не атакує чужі території. Він також прокоментував слова прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, який назвав атаку дронів на Кремль «терактом»[21]:
|
Теракт — це руйнування під'їздів будинків у Дніпрі та Умані або ракетний обстріл вокзалу у Краматорську та багато інших трагедій. А те, що сталося в Москві, очевидно нагнітання ситуації перед 9 травня. Очікуваний прийом від наших противників | 
|
Радник президента України Михайло Подоляк заявив, що Київ не має ніякого стосунку до попередньо припущеного нападу на Кремль, та що такі дії нічого не дали б Україні на полі бою, а тільки провокували б Росію на більш радикальні кроки. Подоляк заявив, що твердження про те, що Київ стояв за припущеним нападом, та арештовані Росією припущені українські диверсанти в Криму можуть свідчити про те, що Москва готується до масштабної «терористичної атаки» проти України найближчими днями[21].
Президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Фінляндії, заявив:
«Ми не нападаємо на Путіна або на Москву. Ми ведемо військові дії на нашій території. Ми захищаємо наші села і міста»[12].
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив на міжнародній пресконференції: «Я б сприймав усе, що виходить з Кремля, з великою пересторогою». Американські чиновники скептично поставилися до того, що будь-який безпілотник, відправлений в Україну, міг бути використаний в атаці, оскільки йому довелося б подолати велику відстань, щоб досягти Москви.[22]
Прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр заявила, що США «не заохочують і не дозволяють Україні завдавати удару за межами свого кордону».[23]
Група Conflict Intelligence Team зауважила, що на відео чітко видно невеликий безпілотник літакоподібного типу. Це означає, що, по-перше, він не міг бути запущений здалеку (за межами центральних районів Москви), а по-друге, для запуску БПЛА такого типу потрібна або злітна смуга для розгону, або ракетна катапульта — досить громіздка споруда (таким способом запускаються дрони Shahed). Тому, з урахуванням великої кількості камер, дивно, що немає жодних відеозаписів польоту безпілотників за межами території Кремля.[24]
Американський Інститут вивчення війни припускає, що атака була інсценована російськими спецслужбами.[25]
Окрема зацікавленість викликає той факт, що лише 2 камери змогли зафільмувати дану подію у центрі Москви інших джерел знімання в мережі не помічено.[26]
4 травня 2023 року Інститут вивчення війни опублікував статтю в якому мовиться, що Росія використовує удари безпілотників, щоб збільшити кількість скасованих парадів до Дня перемоги 9 травня. Зазначається, що вже було скасовано паради у 21 місті та в окупованому Криму без офіційного обґрунтування чи з міркувань безпеки. Російська влада намагається обмежити звичні заходи, що відбуваються 9 травня, з метою приховати деградацію російської армії. Це пов'язано з тим, що на таких заходах демонструють передову техніку російської армії, яка є важливою для операцій в Україні та була знищена під час бойових дій тривалістю 14 місяців. Крім того, Кремль, ймовірно, намагається стримати події 9 травня через побоювання того, що вшанування загиблих військовослужбовців може спричинити негативну реакцію внаслідок високої кількості втрат Росії в Україні.[27][28]
- ↑ Russia Boosts Air Defenses Around Moscow Amid Drone-Strike Fears. Bloomberg.com (англ.). 20 січня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ а б «Cамое бесполезное место для комплексов ПВО». Зачем нужны «Панцири» на московских крышах. istories.media. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 4 травня 2023. [Архівовано 2022-03-25 у Wayback Machine.]
- ↑ «Агентство»: Рядом с резиденцией Путина на Валдае установили ЗРПК «Панцирь-С1». The Insider (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Довырубались. Из-за установки ПВО Москва лишается заповедных парков и лесов. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Минобороны РФ провело тренировку по использованию ПВО в Московской области. Новая газета Европа. 12 січня 2107. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ В России участились взрывы - на железной дороге, нефтебазах. Что происходит?. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ В приграничных районах России за несколько дней произошла серия взрывов В Брянской области сошли с рельсов поезда. В Краснодарском крае беспилотник атаковал нефтебазу. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ а б в Откуда прилетели дроны, которые атаковали Кремль? Как им удалось обойти ПВО? Угрожало ли что-то Путину? «Медуза» отвечает на главные вопросы об ударах по резиденции президента РФ. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ а б в Кремль утверждает, что украинские дроны атаковали резиденцию Путина в Москве. По мнению российских властей, это «теракт и покушение на президента» «Мы не атакуем ни Путина, ни Москву», — сказал Зеленский. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Nechepurenko, Ivan; Bigg, Matthew Mpoke; Santora, Marc (3 травня 2023). What Happened When Explosions Occurred Over the Kremlin. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ а б Kremlin drone: Zelensky denies Ukraine attacked Putin or Moscow. BBC News (брит.). 3 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Атака беспилотников на Кремль. Главное. Коммерсантъ (рос.). 3 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Russia claims Ukraine tried to assassinate Putin in Kremlin drone attack. NBC News (англ.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Kremlin drone: Zelensky denies Ukraine attacked Putin or Moscow. BBC News (брит.). 3 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ «Кремль атаковали впервые со времен Великой Отечественной войны. Про возможный ответ пока остается лишь фантазировать» Как об атаке дронов рассказали на федеральных каналах — не показывая видео этой атаки. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ СК завел дело о теракте «в связи с попыткой киевского режима нанести удар» по резиденции Путина. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Trevelyan, Mark; Trevelyan, Mark (4 травня 2023). Russia says U.S. was behind Kremlin drone attack, drawing quick denial. Reuters (англ.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ а б в г д "Их нужно уничтожать". Как в Москве и Киеве отреагировали на атаку беспилотниками по Кремлю. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Медведев призвал «физически устранить» Зеленского. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ а б «Это ожидаемый прием от наших противников». Офис президента Украины — об атаке дронов на Кремль. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Russia claims Ukraine tried to assassinate Putin in Kremlin drone attack. NBC News (англ.). Процитовано 5 травня 2023.
- ↑ News, A. B. C. Ukraine denies Russian claim Kyiv sent drones to hit Kremlin. ABC News (англ.). Процитовано 5 травня 2023.
- ↑ Team, Conflict Intelligence (4 травня 2023). Сводка за 3–4 мая (до 09:30). Teletype (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Институт изучения войны: «атака дронов» на Кремль, скорее всего, была инсценировкой. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Зачем Путин атаковал Кремль / Сейчас станет понятнее (укр.), процитовано 4 травня 2023
- ↑ Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 5 травня 2023. [Архівовано 2022-03-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Як Росія використає удар безпілотника по Кремлю: пояснення ISW. www.unian.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
