Очікує на перевірку

Армянськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Армянськ
Герб Армянська Прапор Армянська
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Перекопський район
Засноване 1736
Статус міста з 1991 року
Населення 22 286 (01.01.2014)[1]
Агломерація 24 759 (міськрада, 01.01.2014)
Площа 16,2 км²
Густота населення 1375.68 осіб/км²
Поштові індекси 96012—96016
Координати 46°06′41″ пн. ш. 33°41′30″ сх. д. / 46.11139° пн. ш. 33.69167° сх. д. / 46.11139; 33.69167
Висота над рівнем моря 10 м
Водойма Північно-Кримський канал
Назва мешканців армяня́нин
армяня́нка
армяня́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Армянськ
До обл./респ. центру
 - фізична 126 км
 - залізницею 170 км
 - автошляхами 141 км
До Києва
 - фізична 534 км
 - залізницею 694 км
 - автошляхами 668 км
Міська влада
Адреса 92012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 7
Вебсторінка Армянська міськрада
Міський голова Демидов Валентин Валентинович

Армянськ у Вікісховищі

Карта
Армянськ. Карта розташування: Україна
Армянськ
Армянськ
Армянськ. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Армянськ
Армянськ
Мапа

Армя́нськ (МФА[ɐrˈmʲanʲsʲk] ( прослухати); до 1921 року — Ермєні́ База́р, крим. Ermeni Bazar) — місто в Україні в Перекопському районі у складі Автономної Республіки Крим. Колишнє місто республіканського підпорядкування.

Назва

[ред. | ред. код]

До 1921 року місто мало назву Ермєні Базар (крим. Ermeni Bazar — вірменський базар), однак пізніше назву скоротили до Ермєні (крим. Ermeni, вірм. Արմյանսկ). Потім уживалася винятково зросійщена назва Армянськ (рос. Армянск), яка збереглася і донині.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на Перекопському перешийку між Чорним морем і затокою Сиваш. Через нього проходить Північно-Кримський канал. Розташоване за 141 км на північ від Сімферополя (автошлях E97 Н05). Є залізнична станція на залізниці Херсон-Джанкой.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 22,5 тис. осіб у 2011 році, 24,5 тис. — станом на 2001 рік.

Національний склад населення за українським переписом 2001[2] та переписом окупаційної російської влади 2014.

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 14 969 55,7 13 754 56,3
українці 9 722 36,2 6 618 27,1
кримські татари 949 3,5 704 2,9
білоруси 299 1,1 163 0,7
вірмени 94 0,3 69 0,3
татари 87 0,3 307 1,3
молдовани 85 0,3 67 0,3
азербайджанці 82 0,3 119 0,5

За даними перепису населення 2001 року, у місті мешкало 24 508 осіб[3]. Мовний склад населення міста був таким[4]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 4093 16,7
російська 19751 80,59
кримськотатарська 422 1,72
білоруська 42 0,17
вірменська 32 0,13
молдовська 17 0,07
болгарська 10 0,04
циганська 5 0,02

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія Армянська

Поблизу Армянська виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту. На околицях селища і берегах солоних озер до наших днів збереглася велика кількість курганів з похованням доби бронзи і скіфо-сарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселень. Неподалік Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40—45 метрів, висотою близько 20 метрів, споруджені, ймовірно, у далекі скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який з'єднував Чорне й Азовське моря.[5]

У XVII столітті на місці сучасного Армянська існував перевалочний торговий пункт на так званому Чумацькому шляху, де чумаки міняли різні товари на сіль. У 1730-х роках сюди переселилася значна частина жителів містечка Перекоп, переважно вірмени і греки. 1736 року це поселення назвали Ермєні Базар (Вірменський Базар). З часом воно стало значним центром збуту овечих шкур і шерсті, перепродажу солі, яку видобували в навколишніх озерах.

Зайнятий нацистськими військами в ході Другої світової війни 26 вересня 1941 року. Вже 27 вересня 1941 49-а кавалерійська дивізія вибила з Армянська німців, проте 30 вересня 1941 року радянські частини відступили до Литовського півострова. Відвойований радянськими військами 11 квітня 1944 року.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР.

З 1968 року Армянськ — селище міського типу, а в 1991 році одержало статус міста.

З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року незаконно анексований Російською Федерацією.

У серпні 2018 стався викид шкідливої хімічної речовини на прилеглому заводі.

Економіка

[ред. | ред. код]
Автостанція

Провідні підприємства:

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
Центр культури та дозвілля Армянська «Титан»

У місті чотири загальноосвітніх і музична школи, вище професійно-технічне училище, філіал Херсонського національного технічного університету; центральна міська лікарня; Центр культури та дозвілля Армянська «Титан», 3 бібліотеки, історичний краєзнавчий музей; ДЮСШ, футбольний клуб «Титан», клуб бігунів «Тонус».

Діють відділення літературно-музичний клуб «Каркиніт», Асоціація живописців, Свято-Георгіївська та Святого Миколая церкви УПЦ МП, мечеть Ермені Базар Джамісі.

До 2014 року працювали відділення «Промінвестбанку», «Укрексімбанку», «Правексбанку», «Ощадбанку».

Пам'ятники, пам'ятки

[ред. | ред. код]

На території Армянської міськради Криму нараховується 12 пам'яток архітектури, усі — місцевого значення.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У місті народились:

  • Манук Магдесян — вірменський художник.
  • Митрофан Король (1874—1920) — український поет і драматург.
  • Сергій Палічук — український військовий, позивний Окунь, загинув 5 січня 2024 року, за день до свого 53-річчя, під час виконання службових обов’язків поблизу села Богданівка, що в Бахмутському районі Донеччини.[6]

У місті деякий час працював художник Микола Самокиш.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 травня 2022.
  5. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
  6. Солдат Сергій Палічук зазнав смертельного поранення внаслідок ворожої атаки з безпілотника. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Херсонська область
(Каланчацький район)
Херсонська область
(Чаплинський район)
Перекопська затока Сиваш
Перекопська затока Красноперекопський район Красноперекопський район