Арешт майна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Арешт майна — накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Застосовуються органами суду і прокуратури для забезпечення цивільного позову або виконання вироку про конфіскацію майна.

Процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його описі, опечатуванні та передачі його на зберігання. Для виявлення майна судовий виконавець оглядає усі зайняті боржником приміщення у присутності представників громадськості. Опис майна проводиться у присутності боржника або будь-якого повнолітнього члена його сім'ї і двох понятих. Майно описується в такій кількості та такої якості, які забезпечують виконання судового акта. Опису підлягає усе майно, яке може бути стягнено відповідно до законодавства.[1]

Зовнішні зображення
Типова постанова про арешт майна боржника

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Арест // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Юридичний словник[недоступне посилання з червня 2019]