Очікує на перевірку

Антіох II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антіох II
Народився286 до н. е.
Сирія
Помер246 до н. е.[1] або 247 до н. е.[2][3]
Анатолія
·інтоксикація[d][3]
ПохованняBelevi Mausoleumd
КраїнаДержава Селевкідів
Діяльністьсуверен
Знання мовдавньогрецька
ПосадаБасилевс держави Селевкідівd
Конфесіядавньогрецька релігія
РідСелевкіди
БатькоАнтіох I[3][4]
МатиСтратоніка Сирійська
Брати, сестриСтратоніка Македонська, Апама II і Селевк
У шлюбі зЛаодіка I[2][3][5] і Береніка Фернофора[2]
ДітиСелевк II, Антіох Гієракс, Лаодіка ІІ, Апама[d], Стратоніка Каппадокійськаd і Антіох[d]

Антіох II, Антіо́х Тео́с (Фео́с) – дав.-гр. Αντίοχος Θεός, 286 до н. е. – 246 до н. е. – цар держави Селевкідів у 261 – 246 рр. до н. е., молодший син Антіоха I.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 260 році до н. е. в союзі з Антигоном II Гонатом розпочав війну з Птолемеєм II Філадельфом (так звана Друга Сирійська війна).

Після розгрому македонцями єгипетського флоту біля Коса (256 р. до н. е.) Антіох II захопив Ефес і Мілет. Мілетці на знак подяки за звільнення від тиранії Тимарха наділили царя прізвиськом Теос (дав.-гр. Θεός), тобто «Бог». У 253 р. до н. е. цар уклав з Єгиптом мир. На знак замирення Антіох II розлучився із своєю першою дружиною Лаодікою й одружився з донькою Птолемея II Беренікою.

У 250 р. до н. е. від держави Селевкідів відокремилися Бактрія і Парфія. Усі намагання царя повернути бунтівливі сатрапії під свою владу були марними.

Після смерті Птолемея II Антіох II розлучився з Беренікою, залишив її разом із сином в Антіохії, а сам перебрався до Ефесу — де мешкала колишня дружина Лаодіка. Проте невдовзі помер — можливо отруєний Лаодікою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Антиох II // Еврейская энциклопедияСПб: 1908. — Т. 2. — С. 775.
  2. а б в г Любкер Ф. Antiochus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 98–100.
  3. а б в г д Антиох // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 849–850.
  4. Антіохъ // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 2. — С. 373–374.
  5. Любкер Ф. Laodice // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 719.