Анн-П'єр Монтеск'ю
Анн-П'єр Монтеск'ю | |
---|---|
Псевдо | Фезансак |
Народився | 17 жовтня 1739 Париж |
Помер | 30 грудня 1798 (59 років) Париж ·натуральна віспа |
Країна | Франція |
Місце проживання | domaine des Présd |
Діяльність | військовий очільник |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | Війна першої коаліції |
Членство | Французька академія, revolutionary France committee of financed і Société des Trented |
Титул | маркіз |
Посада | Q62129282? і seat 16 of the Académie françaised |
Військове звання | генерал |
Конфесія | католицтво |
Рід | Montesquiou familyd |
У шлюбі з | Anne-Louise de Domangevilled |
Діти | Anne Elisabeth Pierre de Montesquiou-Fezensacd, Henri de Montesquiou-Fézensacd і Louise-Augustine de Montesquiou-Fézensacd |
Нагороди | |
Анн-П'єр Монтеск'ю-Фезансак (фр. Anne-Pierre de Montesquiou-Fézensac; *17 жовтня 1739 —†30 грудня 1798) — французький аристократ, генерал часів Французької революції.
Народився 1739 року у Парижі. Походив з аристократичної родини Гасконі. У 1754 році його зарахували до Королівської гвардії. У 1768 році він став вже полковником королівських гренадерів. У 1771 році стає першим конюшим Жозефа Луї Ксав'є, графа Провансу, майбутнього короля Дюдовика XVIII. Разом з військовою кар'єрою займався розбудовою власних маєтків та господарства, зокрма розведення овець-мериносів. У 1780 році отримує звання польового маршала. У 1784 році став членом Французької академії.
У 1789 році обраний депутатом генеральних штатів від знаті від м. Мо. Підтримував ідеї третього стану. Під час засідань Установчих зборів став на бік революції. Призначається доповідачем Комітету з фінансів зборів. У 1791 році обирається президентом Установчих зборів. Того ж року отримує звання генерал-лейтенанта, служить під орудою маркіза Лафайєта. У 1792 році призначається командувачем Південної армії. Був запідозрений у змові з врагами республіки. на цій підставі Конвент видав постанову про його відсторонення від керування армією. Проте поки це наказ дійшов до півдня країни Монтеск'ю захопив Савойю. Тому незабаром після цього наказ про відсторонення скасували. Втім незабаром того ж року його звинуватили у змові з роялістами. У зв'язки з цим Монтеск'ю втік до Женеви (Швейцарія), де перебував до 9 термідора, коли його ім'я було викреслено з переліку небезпечних емігрантів. Він повернувся до Франції у 1795 році. Помер 30 грудня 1798 року у Парижі.
- «Du gouvernement des finances de France, d'après les lois constitutionnelles»
- «Coup d’œil sur la révolution française».
- Florence Collette et Denise Péricard-Méa, Le Temps des jardins, 1992, pp. 103–110.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.