Амезит
| Амезит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ame[2] |
| Хімічна формула | Mg2Al(AlSiO5)(OH)4 |
| Nickel-Strunz 10 | 9.ED.15[3] |
| Ідентифікація | |
| Колір | Білий, безбарвний, рожевий що переходить в бузковий, блідо-зелений |
| Сингонія | Триклінна |
| Спайність | досить досконала по {001} |
| Твердість | 2,5-3 |
| Блиск | перламутровий |
| Прозорість | прозорий |
| Колір риси | Білий з блідо-зеленим відтінком |
| Густина | 2,78 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | James T. Amesd[4] |
 Амезит у Вікісховищі | |
Амезит — мінерал, гідроксил алюмосилікат заліза і магнію. Септохлорит з групи каолініту-серпентину.
Хімічна формула:(Mg4Al2)(Si2Al2)O10 (OH)8.
Виявлений у Честері (шт. Массачусетс, США), де асоціює з корундом, а також в марганцевих рудах ПАР (Глаусестере), в хромітових рудах на Північному Уралі (Росія) і в горах Пенсакола в Антарктиді.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ webmineral.com
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Амезит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Амезит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Amesite [Архівовано 3 січня 2010 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |