Координати: 45°27′49″ пн. ш. 9°11′09″ сх. д. / 45.463479° пн. ш. 9.185788° сх. д. / 45.463479; 9.185788
Очікує на перевірку

Амброзіанська бібліотека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амброзіанська бібліотека
італ.
Будівля бібліотеки, фасад на площу Пія ХІ
45°27′49″ пн. ш. 9°11′09″ сх. д. / 45.463479° пн. ш. 9.185788° сх. д. / 45.463479; 9.185788
Країна: Італія
Тип:публічна
РозташуванняМілан
АдресаМілан, площа Пія ХІ
Заснована1607
Фонди:1 550 000 документ[4], 1 600 000 документ[3][5], 40 000 документ[3][5], 1 400 000 том[5] і 3000 документ[5]
Сайт:Sito ufficiale

Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Амброзіанська бібліотека (італ. Biblioteca Ambrosiana) — одна з найстаріших бібліотек Італії, розташована в місті Мілан.

Заснування

[ред. | ред. код]

Фундатором бібліотеки був кардинал Федеріко Борромео, на той час архієпископ Мілану. Освічений аристократ, князь церкви, він вирішив заснувати бібліотеку в 1602 році. За його метою, вона ставала центром збереження рукописів і книг, потрібних для боротьби з протестантизмом.

Досить швидко бібліотека переросла первісне призначення і стала культурним осередком в Мілані з декількома відділами й функціями (богословськими, освітніми, мистецькими, суто бібліотечними).

За різними підрахунками бібліотеку вважають то другою за роком відкриття в Західній Європі (після бібліотеки Бодлеан в Англії), то четвертою найдавнішою в Італії:

  • перша — бібліотека володаря Малатести, заснована в місті Чезена (1454 р. )
  • друга — після бібліотеки Бодлеан в Англії ( 1602 р.)
  • третя — Biblioteca Angelica, відкрита в Римі у 1604 р.

Приміщення

[ред. | ред. код]

Читальна зала новоствореної бібліотеки відкрита 8 грудня 1609 року. Її особливістю були вільно розставлені видання, які не прикували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Поряд була церква Санта-Мария-делла Роза. Її зруйнували у 1831 р. і в 18261836 рр. за проєктом міланського архітектора Джакомо Моралья вибудували сучасне приміщення в стилі пізнього класицизму. Будівля використовувалась і як бібліотека, і як пінакотека. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Мария-делла Роза, має декілька фасадів. Біля входу до бібліотеки встановлено мармурову скульптуру засновника — кардинала Федеріко Борромео.

В 1943 році в роки Другої світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібрето стародавніх опер. Всі вони були втрачені. Відновлювально-реставраційні роботи розпочалися 10 років поспіль у 1952 р. за проєктом архітектора Луїджи Каччіа Домініоні.

У 19901997 роках відбулася чергова реставрація будівлі.

Складові частини

[ред. | ред. код]

Це не тільки бібліотека, а справжній культурний осередок міста. Про це подбав ще засновник бібліотеки — Федеріко Борромео, що окрім рукописів і видань передав сюди свою збірку картин і скульптур, заснувавши Пінакотеку. На базі бібліотеки створили також Амброзіанську художню академію і школу по вивченню мов.

Фонди бібліотеки

[ред. | ред. код]
Альбрехт Дюрер, Келія Св.Єроніма, малюнок 1511 р.
Караваджо. Кошик з фруктами. 1599 р.

Вже в XVII ст. розпочалися пошуки нових видань і рукописів для бібліотеки. Серед перших надходжень — рукописи бенедиктинського монастиря Боббіо (1606), рукописи, придбані в країнах Західної Європи й Близького Сходу, зібрання бібліофіла з міста Падуя — Пінеллі (1608), звідки привезли 70 пакунків з виданнями та 800 рукописів.

По смерті кардинила-фундатора, заклад почав отримувати видання і рукописи за заповітом. Серед надходжень — 12 рукописів Леонардо да Вінчі (серед яких і Атлантичний кодекс), альбом з малюнками художника Рубенса, гравюри майстрів Італії і Європи, живопис майстрів Італії тощо. В роки військового захоплення Ломбардії військами Наполеона, частка фондів Амброзіанської бібліотеки була конфіскована і перевезена у Париж. Лише частку вивезених фондів вдалося повернути в Мілан. Фонди бібліотеки складають.

  • 30.000 рукописів
  • 12.000 пергаментів
  • 2.300 інкунабул (першодруків)
  • 10.000 малюнків
  • 30.000 гравюр, середньовічні печатки, нумізматичні колекції, археологічні знахідки.

Живопис Амброзіанської пінакотеки

[ред. | ред. код]

Малюнки Леонардо в Амброзіані

[ред. | ред. код]

Малюнки з рукописів

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
  2. SIUSA
  3. а б в ISTAT 2022 survey on Italian libraries — 2024.
  4. а б ISTAT 2021 survey on Italian libraries — 2023.
  5. а б в г www.beniculturali.it