Альбан Британський
Альбан Британський | |
---|---|
Народився | невідомо Веруламій, Англія |
Помер | 304[1] Веруламій, Англія ·обезголовлення |
У лику | святий |
День пам'яті | 22 червня[1] |
Патрон | Англія, Сент-Олбанс |
А́льбан (лат. Albanus; ? — 22 червня 304[1]) — християнський святий, першомученик Англії. Римський патрицій і солдат із Веруламія, Британія. Захистив християнського священика Амфібала, який навернув його до Христа. Арештований місцевою владою, що піддала його тортурам і стратила. Єдиний бритський мученик, вшанування якого збереглося після англосаксонського завоювання Британії в V ст. Основне місце вшанування — Абатство святого Альбана, на базі якого виникло англійське місто Сент-Олбанс. Вшановується як святий у католицькій, англіканській і православних церквах. День пам'яті — 22 червня за григоріанським календарем і 23 серпня з юліанським календарем. Патрон Англії і Сент-Олбанса.
- А́льбан Англі́йський (лат. Albanus Anglicus) — за середньовічної Англії, патроном якої він став.
- А́льбан Брита́нський — за назвою римської провінції Британії.
- А́льбан Верула́мський (лат. Albanus Verulamiensis) — за назвою міста Веруламія, місця загибелі.
- А́лбан, О́лбан (англ. Alban), або Албаній (лат. Albanium)
Альбан був римським воїном-язичником. Одного разу він сховав від гонителів християнського пресвітера Амфібала у власному будинку. Той навернув Альбана до Христа. Про це стало відомо і вояки прийшли, щоб арештувати пресвітера. Проте Альбан одягнув пресвітерський одяг і видав себе за нього. Коли Альбана привели до судді, він визнав Христа Богом і відмовився приносити жертви язичницьким божествам. Після тортурів його засудили до страти і відрубали голову мечем. Перед смертю Альбан вчинив ряд чудес — пересохло русло річки, а на горі пробилося джерело. Воїн, який мусив стратити Альбана, наляканий чудесами навернувся до Христа і так само був страчений. Згодом над могилою Альбана в околицях Веруламія збудували церкву, на основі якої можливо виник монастир святого Альбана.
Вшанування Альбана датується 428—429 роками, коли його гробницю відвідав святий Герман, єпископ Осерський, і Луп, єписоп Труаський[2].
«Страсті святого Альбана», авторство яких традиційно приписується Гільду Премудрому VI ст.[3], були, ймовірно, написані близько 515 року в Аутіссіодурі (сучасний Осер).
- Bibliotheca Hagiographica Latina, N 210d - 211a
- Beda Venerabilis. Historia ecclesiastica gentis Anglorum // Opera historica / Ed. J. E. King. L., 1979. Vol. 1
- Translatio s. Albini // Monumenta Germaniae Historica. T. 15, Pt. 1, p. 686—688.
- Constans de Lyon. Vie de S. Germain de Auxerre / Ed. R. Borius. P., 1965. (SC; 112). P. 12-18, 27
- Mayer W. Die Legende des hl. Albanus des Protomartyr Angliae in Texten vor Beda // Abhandl. der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen. Philos.-hist. Kl. N. F. 1904. Bd. 8. Heft 1.
- Levison W. St. Alban und St. Albans // Antiquity. 1941. Vol. 15. P. 337-359
- Kracht H. J. Geschichte der Benediktinerabtei St. Pantaleon in Köln, 965-1250. Siegburg, 1975
- Borig-Could S. Lives of the English Saints. S. l., 1990r. P. 5-11
- Crusius I. Basilicae muros urbis ambiunt: Zum Kollegiatstift d. frühen u. hohen Mittelalters in deutschen Bischofsstädten // Stud. zum weltlichen Kollegiatstift in Deutschland. Gött., 1995. S. 9-34.
- Thurston, Herbert. St. Alban [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбан Британський