Перейти до вмісту

Авіакатастрофа Ан-26 під Чугуєвом

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авіакатастрофа під Чугуєвом

Літак Ан-26Ш, що розбився в авіакатастрофі.

Загальні відомості
Дата  25 вересня 2020
Час  20:45
Характер  Розбився при посадці
Причина  Триває розслідування
Місце  533-534 км автошляху М 03,
поблизу авіабази Чугуєва
Країна  Україна Україна
Координати  49°51′36.6″ пн. ш. 36°38′38.7″ сх. д. / 49.860167° пн. ш. 36.644083° сх. д. / 49.860167; 36.644083
Повітряне судно
Авіакомпанія  Повітряні сили Збройних сил УкраїниУкраїна
Модель  Ан-26Ш
Бортовий номер  76 жовтий
Серійний номер  056-08
Заводський номер  5608
Дата випуску  21 жовтня 1977
Перший політ  1977
Рейс  навчальний політ
Пункт вильоту  Тренувальна авіабаза Чугуїв
Пункт призначення  Тренувальна авіабаза Чугуїв
Екіпаж  7
Пасажири  20
Вижило  1
Загинуло  26 (1 помер у лікарні)
Місце події на карті
Авіакатастрофа Ан-26 під Чугуєвом (Україна)
Авіакатастрофа Ан-26 під Чугуєвом
Мапа
CMNS: Авіакатастрофа Ан-26 під Чугуєвом у Вікісховищі

Авіакатастрофа під Чугуєвом[1] — авіаційна катастрофа, що сталася біля міста Чугуїв на Харківщині 25 вересня 2020 року. Під час планового навчального польоту впав військовий літак Ан-26Ш (б/н 76) 203-ї навчальної авіаційної бригади (в/ч А4104). Унаслідок катастрофи з 27 осіб, що перебували на борту, загинуло 26 людей та вижила 1 особа.

Літак

[ред. | ред. код]

Політ виконував літак Ан-26Ш (бортовий номер 76, заводський номер 56-08, випущений 21 жовтня 1977 року), який на момент катастрофи мав загальний наліт 5985 годин та здійснив 3450 посадок. У липні 1996 року пройшов ремонт на 410-му заводі цивільної авіації (Київ).

Від часу ремонту мав наліт 1800 годин та здійснив 2160 посадок. Для літаків цього типу межа ресурсу експлуатації визначена у 20 тисяч годин нальоту та 14 тисяч посадок. У серпні 2020 року під час огляду фахівцями ДП «Антонов» термін служби було продовжено до 21 червня 2022 року, а черговий капітальний ремонт мав відбутися у липні 2022 року. На літаку були встановлені двигуни АІ-24ВТ. Строк служби правого двигуна (випущений у четвертому кварталі 1974 року) до чергового ремонту був до 11 жовтня 2020 року, а лівого (випущений у грудні 1977 року) — до 5 червня 2021 року[2][3][4].

Літак був готовий до польотів і капітальний ремонт на 2020 рік для нього не планувався, а інформація на майданчику держзакупівель ProZorro, що була оприлюднена у липні 2020 року, про укладання договору на ремонт літаків, одним з яких був Ан-26Ш з бортовим номером 76 стосувалася робіт, які були виконані ДП «Антонов» у повному обсязі — було продовжено строк служби цього літака на 2 роки[5][6].

Перебіг подій

[ред. | ред. код]

З 18:50 25 вересня 2020 року тривали польоти на Ан-26Ш з підготовки курсантів льотної та штурманської спеціальностей Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Кожедуба для здобуття ними навичок пілотування та керування літаком. Польоти йшли за планом та мали тривати до 22:50. За час до катастрофи літак здійснив 5 польотів та здійснював шостий, у тому числі четвертий для цього екіпажу[2][7][8][9].

Екіпаж складався з 7 осіб. Пілотування здійснював командир екіпажу Богдан Кишеня — льотчик-інструктор, льотчик другого класу, який мав понад 700 годин нальоту. Курсанти по черзі сідали в праве крісло для отримання навичок керування[4][4][8][10].

За офіційними даними, попередньо було встановлено такий перебіг подій[2][4][9]:

  • О 20:35 літак злетів з аеродрому Чугуїв та почав виконання польоту за програмою.
  • О 20:38 екіпаж помітив падіння тиску в датчику вимірювача крутного моменту лівого двигуна, про що доповів керівнику польотів, після чого отримав вказівку здійснити посадку.
  • О 20:40 екіпаж зробив запит на посадку, але оскільки в цей час сідав інший літак дозвіл на посадку екіпаж отримав за хвилину після запиту.
  • О 20:43 літак пройшов радіомаяк дальнього приводу аеродрому, підготував закрилки і шасі, почав зниження та доповів про готовність до посадки.
  • О 20:45 під час заходу на посадку літак втратив висоту та зіткнувся із землею на відстані близько 1500 м від злітної смуги аеродрому. Після цього сталося загоряння фюзеляжу літака.

Літак впав поруч із автошляхом М 03 Київ — Харків — Довжанський. Пожежу, яка спалахнула після падіння літака, вдалося загасити о 21:55 завдяки бригадам ДСНС та інших підрозділів МВС, що прибули на місце[11]. Під час падіння літак ледь не зачепив одну з автівок, що їхали трасою. Водії та пасажири машин викликали рятувальників на місце катастрофи та надали першу допомогу хлопцям, які вижили у авіятрощі: один з них горів і його загасили вогнегасником, а в іншого була розбита голова і поріз на нозі, проте він був при тямі і міг говорити[12][13]. Також очевидці повідомляли, що курсанти вистрибували без парашутів[14][15].

На борту перебувало 27 осіб: 7 офіцерів та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Кожедуба[16]. Одного курсанта не було допущено до польоту[17]. На місці катастрофи було знайдено 25 тіл загиблих. В катастрофі вижило двоє курсантів, але один із них, діставши опіки 90 % тіла, помер 26 вересня у лікарні швидкої та невідкладної допомоги Харкова. Загалом у авіятрощі загинуло 26 осіб — 19 курсантів та 7 членів екіпажу[18][19][20]. Тіла загиблих сильно обгоріли та понівечені і їхня ідентифікація потребує експертизи ДНК, яка триватиме 2—3 тижні[21].

Вижив один курсант — В'ячеслав Золочевський, який перебуває у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону з численними синцями та струсом головного мозку[22]. Пізніше стало відомо, що його стан стабільний, він травмував ногу та отримав множинні забої, проте незабаром його випишуть із лікарні[23][24]. Пізніше він розповів, що все відбулося швидко, «як в комп'ютерній грі», і після того як отямився, то допомагав гасити хлопця, який горів поруч[15][25].

Весь вечір 25 вересня МВС, Міністерство оборони та Харківська обласна адміністрація називали різну кількість осіб, які були на борту літака на момент катастрофи[11][26][27][28].

Уламки літака знаходилися на 533—534 кілометрах автошляху М 03 Київ — Харків — Довжанський, через що було ускладнено рух автотранспорту, який пропускається по одній вільній смузі[29].

Причину катастрофи станом на 26 вересня з'ясовано не було[30]. Бюро архівів авіаційних аварій у Женеві повідомило, що з 2017 року розбилося щонайменше 10 літаків Ан-26[31].

За словами міністра оборони України Андрія Тарана, літак був справний, мав достатньо льотного ресурсу, але з невідомих причин зачепився крилом за землю. За попередніми оцінками, розглядається відмова одного з датчиків двигуна, але сам двигун не відмовив[7][8]. Водночас мати пілота Ашрафа Мсуя у коментарі ЗМІ зазначила, що її син казав, що літак в не зовсім справному стані і неодноразово відмовляли двигуни[32].

Загиблі

[ред. | ред. код]

26 вересня 2020 року Харківський університет Повітряних Сил ім. Кожедуба оприлюднив на своїй сторінці у мережі Facebook імена військових та курсантів, що загинули в авіатрощі[33]. Вони були родом з 11 областей України[34]. За словами дівчини, що вчилася разом з хлопцями, загинула вся група[35]. Серед загиблих в авіатрощі курсант Олександр Скочков, син Ігоря Скочкова, штурмана Іл-76, який збили проросійські збройні формування 14 червня 2014 року над Луганським летовищем[36].

Прізвище, ім'я, по батькові Дата народження Військове звання Примітка
Кишеня Богдан В'ячеславович 10.02.1990 майор
Добреля Дмитро Денисович 13.11.1991 капітан
Остапенко Олексій Георгійович 15.11.1991 капітан
Козаченко Олег Михайлович 11.07.1980 старший лейтенант
Мсуя Ашраф Азізович 08.08.1991 старший лейтенант
Іванов Євгеній Сергійович 20.03.1978 прапорщик
Широчук Олег Миколайович 10.11.1979 прапорщик
Корчовський Роман Олександрович 15.05.1999 старший сержант
Микитченко Микола Анатолійович 22.01.1998 сержант військова служба за контрактом
Андрущенко Дмитро Романович 08.09.2000 молодший сержант
Скоробогатько Євген Іванович 27.11.1993 старший солдат військова служба за контрактом
Бойко Олександр Анатолійович 14.12.2000 солдат
Булій Ростислав Володимирович 03.08.1998 солдат
Вільховий Віталій Богданович 27.06.2000 солдат військова служба за контрактом
Донець Дмитро Євгенійович 16.07.2001 солдат
Дудла Артем Михайлович 06.02.1999 солдат
Зибюк Костянтин Олегович 15.07.2001 солдат
Клевець Олександр Олександрович 23.05.2001 солдат
Матвійчук Богдан Миколайович 23.04.2001 солдат
Олабін Володимир Вадимович 09.11.1999 солдат
Померанцев Андрій Андрійович 12.12.1994 солдат військова служба за контрактом
Роспотнюк Андрій Юрійович 15.08.1999 солдат
Скочков Олександр Ігорович 05.04.2000 солдат військова служба за контрактом
Студінський Дмитро Віталійович 15.11.1999 солдат
Хом'ячук Максим Володимирович 19.02.1999 солдат
Шеремет Руслан Едуардович 26.10.1997 солдат військова служба за контрактом

29 вересня на Меморіалі Слави в Харкові пройшла церемонія прощання з 20-річним курсантом Віталієм Вільховим, який помер у лікарні від важких травм, отриманих в авіакатастрофі[37].

Реакція

[ред. | ред. код]

26 вересня було створено державну комісію для з'ясування обставин трагедії та надання допомоги[16]. До її складу увійшли: Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак, Голова СБУ Іван Баканов, перший заступник Секретаря РНБОУ Михайло Коваль, Міністр МВС Арсен Аваков, Міністр охорони здоров'я Максим Степанов, заступник керівника ОПУ Олег Татаров, Голова Державіаслужби Олександр Більчук, Голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської ОДА Олексій Кучер та інші посадові особи. Очолив комісію Віцепрем'єр-міністр Олег Уруський, заступник голови комісії — Міністр оборони Андрій Таран[38].

26 вересня оголошений в Україні Днем жалоби[39]. У Харкові до головного корпусу Харківського університету Повітряних Сил несли квіти та лампадки[40]. Зеленський доручив призупинити польоти всіх Ан-26 та їх аналогів до з'ясування причин катастрофи, і надати інформацію про технічний стан військової техніки. За словами заступника Керівника офісу Президента Олега Татарова, МВС мають перевірити оборонні контракти і посилити контроль за розслідуванням злочинів у сфері оборони з купівлі та обслуговування військової техніки[41][42].

Міністр оборони Андрій Таран ухвалив рішення про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн членам сімей загиблих у авіакатастрофі, яка буде здійснена за рахунок фондів Міністерства оборони України[43]. Співчуття висловив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній[44].

Міжнародна

[ред. | ред. код]

Співчуття щодо трагедії висловили прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, віце-президент ЄС і високий представник ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель, Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв, Голова МЗС Литви Лінас Лінкявічюс, Голова МЗС Латвії Едгар Рінкевичс, Голова МЗС Естонії Урмас Рейнсалу, Голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов, Голова МЗС Польщі Збігнєв Рау, Голова Європейської Ради Шарль Мішель та дипломатичні представництва США, НАТО, Норвегії, Чорногорії, Хорватії, Австрії, Афганістану, Данії, Італії, Франції, Великої Британії, Канади, Німеччини, Іспанії, Швейцарії, Словенії, Молдови, Грузії, Румунії, Туреччини, Швеції, Болгарії та Албанії[45].

Співчуття висловив предстоятель Російської ПЦ патріарх Кирило[46].

Англійська телерадіокорпорація BBC у своїй новині про падіння літака опублікувала мапу України без Криму та позначила столицю України як Kiev. Пізніше цю карту видалили, а в доповненому матеріалу BBC вибачилася за публікацію некоректної мапи[47][48].

Розслідування

[ред. | ред. код]

ДБР та Офіс Генпрокурора почали досудове розслідування за фактом порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України)[49].

ДБР розглядало такі ймовірні причини катастрофи: технічна несправність, помилка пілота, помилки відповідальних за керування польотами, а також неналежне технічне обслуговування літака[50]. Також розглядається версія теракту.

На місці катастрофи ДБР розпочало слідчі дії із залученням відповідних фахівців — загалом працювало 50 слідчих. Також було призначено понад 50 експертиз[51][52][53]. Були знайдені та відправлені на розшифровку бортові самописці, які вціліли. З місця аварії почали перевозити великі уламки літака на спеціальний майданчик на території 203-ї навчальної авіаційної бригади для обстеження фахівцями[54][55][56].

На час розслідування було відсторонено від роботи відповідальних за організацію та проведення навчальних польотів[57].

За даними керівника Головного слідчого управління ДБР Максима Борчаковського, інформація про відмову лівого двигуна літака була недостовірною[58].

28 жовтня урядова комісія оголосила такі причини аварії[59]:

  • відсутність контролю за організацією польотів з боку посадових осіб Харківського університету Повітряних Сил
  • системні порушення правил польотів в університеті
  • недостатня підготовка екіпажу до особливих ситуацій
  • взльоти конвеєром (виконувався шостий політ поспіль)
  • відмова системи управління двигуна
  • порушення планової таблиці польотів.

18 грудня 2020 року, ДБР оголосило підозру командувачу Повітряних сил ЗС України Сергію Дроздову, в недбалому ставленні до службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки. Слідчі підозрюють, що до керування літаком допустили людину без належного досвіду[60].

22 грудня 2020 року, Печерський районний суд м. Києва взяв під варту командира військової частини А-4104 В'ячеслава Глазунова за підозрою у недбальстві та порушенні підготовки і правил польотів та керівника польотів Олександра Жука за підозрою у порушенні підготовки та правил польотів, недбалості (відповідно), що призвело до катастрофи літака Ан-26 та загибелі 26 військовослужбовців[61].

22 грудня 2020 року, Печерський районний суд м. Києва відпустив командувача Повітряних сил України Сергія Дроздова під особисте зобовʼязання, наклавши на нього обов'язки — не відлучатися з міста, повідомляти про зміну свого місця проживання, а також прибувати на вимогу суду, прокуратури чи слідчого[62].

30 квітня 2021 року, слідчі ДБР за погодженням з процесуальними прокурорами Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об'єднаних сил, повідомили про підозру новим особам, причетним до трагічної події з авіакатастрофою літака Ан-26, а саме: заступнику командира військової частини А4104, де сталася катастрофа; заступнику командира військової частини А4104 з льотної підготовки, які підозрюються у порушенні правил підготовки та проведенні польотів та недбалому ставленні до військової служби (ст. 416 та ч. 3 ст. 425 КК України). Окрім того, прокурори повідомили про підозру у недбалому ставленні до військової служби депутату обласної ради, який на час катастрофи виконував обов'язки начальника ХНУПС[63].

3 травня 2021 року, згідно повідомлення пресслужби Державного бюро розслідувань, Печерський суд м. Києва обрав запобіжні заходи у вигляді нічного домашнього арешту строком на 60 діб колишньому начальнику ХНУПС, заступнику командира військової частини А4104, де сталася катастрофа та заступнику командира вказаної військової частини з льотної підготовки[64].

27 серпня 2021 року, Печерський суд м. Києва пом'якшив запобіжний захід підозрюваному заступнику командира військової частини А4104 Віктору Вовку та зняв з нього електронний браслет. Напередодні суд також звільнив з-під варти командира польотів Олександра Жука, який, за даними слідства, безпосередньо контактував із курсантами у вечір трагедії, але нібито проігнорував повідомлення про несправність лівого двигуна. Під цілодобовим домашнім арештом суд залишив Романа Куценка — заступника командира військової частини з льотної підготовки, який складав таблицю польотів. Всього у справі — шість підозрюваних[65].

25 вересня 2021 року, Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що захист колишнього командувача Повітряних сил ЗС України Сергія Дроздова затягує передачу до суду справи про катастрофу літака АН-26 під Харковом[66].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Світлини з місця авіакатастрофи

[ред. | ред. код]

Меморіал у пам'ять жертв у Харкові

[ред. | ред. код]

Прощання із загиблим курсантом Віталієм Вільховим

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ На Харківщині впав військовий літак: на місці працюють рятувальники та поліцейські. www.npu.gov.ua. Процитовано 26 вересня 2020.
  2. ↑ а б в Віце-прем'єр назвав деталі катастрофи Ан-26 на Харківщині. Defense Express. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  3. ↑ Опубліковано інформацію про стан Ан-26Ш перед катастрофою. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  4. ↑ а б в г Юрий Бутусов (26 вересня 2020). "Безпека на рівні 60-х років призводить до трагедій": загибель курсантського Ан-26 у Чугуєві. Цензор.нет. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020. (рос.)
  5. ↑ Юлія Давидова (26 вересня 2020). Літак, який впав на Харківщині, був готовий до польотів — ЗСУ. Суспільне. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  6. ↑ У Повітряних силах спростовують інформацію про планування ремонту літака Ан-26. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  7. ↑ а б Тетяна Федоркова (26 вересня 2020). Відмовив датчик: міністр оборони озвучив попередні дані про катастрофу в Чугуєві. Суспільне. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  8. ↑ а б в “Зачепився крилом за землю і впав” – Таран назвав ймовірну причину катастрофи літака під Чугуєвом. Харків Times. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  9. ↑ а б СБУ висловлює щирі співчуття близьким жертв авіакатастрофи літака Ан-26 Повітряних Сил ЗСУ. Служба безпеки України. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  10. ↑ Юлія Давидова (26 вересня 2020). Стало відомо, скільки годин нальоту мав пілот, який керував Ан-26. Суспільне. Процитовано 26 вересня 2020.
  11. ↑ а б Поблизу Чугуєва на Харківщині впав літак. Що відомо. Суспільне. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  12. ↑ Катастрофа під Харковом: очевидець розповів, як літак при падінні ледь не зачепив машину на дорозі. УНІАН. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  13. ↑ "Він весь кипів": свідки намагалися врятувати людей з палаючого літака – відео. 24 канал. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  14. ↑ Ганна Чугай (26 вересня 2020). "Вони вистрибували з літака. На парашут не було часу". Подробиці авіатрощі під Чугуєвом. BBC Україна. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  15. ↑ а б Курсант, який вижив в авіакатастрофі на Харківщині, не вистрибував з літака – голова ОДА. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  16. ↑ а б Ukraine military plane crash: Cadets among 20 people killed [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.], BBC News (25 вересня 2020)
  17. ↑ Ukraine military plane crash: Cadets among at least 25 people killed (eng) . 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  18. ↑ Камера відеоспостереження зафіксувала момент падіння Ан-26 - Геращенко. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  19. ↑ Тетяна Федоркова (26 вересня 2020). Катастрофа Ан-26: у лікарні помер один з курсантів. Суспільне. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 26 вересня 2020.
  20. ↑ Юлія Давидова (26 вересня 2020). На місці падіння літака на Харківщині знайшли тіла 25 загиблих. Суспільне. Процитовано 26 вересня 2020.
  21. ↑ Ідентифікація тіл загиблих у катастрофі Ан-26 триватиме два-три тижні – Уруський. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  22. ↑ Курсант, який отримав важкі опіки, помер у лікарні. Харків Times. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  23. ↑ Володимир Зеленський і Олексій Кучер провідали в госпіталі курсанта, який вижив авіатрощі. Kharkiv Today. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  24. ↑ Курсанта, який вижив у катастрофі, можуть незабаром виписати зі шпиталю – медики. Харків Times. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  25. ↑ Зеленський відвідав у лікарні курсанта, який вижив у катастрофі літака Ан-26. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  26. ↑ В аварії військового літака під Чугуєвом загинули 18 осіб – МВС. Харків Times. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  27. ↑ Під Чугуєвом розбився літак Ан-26 Повітряних сил, на борту були курсанти ХНУПС (доповнено). Харків Times. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  28. ↑ Аварія літака під Чугуєвом: ХОДА заявляє про 22 загиблих і чотирьох зниклих. Харків Times. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  29. ↑ Під Чугуєвом ускладнено рух автодорогою з боку Харкова – Служба автодоріг. Харків Tines. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  30. ↑ Military aircraft carrying aviation students crashes in Ukraine. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  31. ↑ 25 people killed in military plane crash in eastern Ukraine. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  32. ↑ Літак був не до кінця справний, двигуни відмовляли неодноразово — мати пілота Ан-26 про трагедію. НВ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 вересня 2020.
  33. ↑ Опубліковані імена загиблих у катастрофі Ан-26 на Харківщині. НВ. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020. {{cite web}}: Недійсний |deadurl="no" (довідка)
  34. ↑ Катастрофа «Ан-26»: на борту літака перебували військові з 11 областей – голова Харківської ОДА. Радіо Свобода. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  35. ↑ Олександра Комісарова, Максим Івануха (26 вересня 2020). Кого забрало небо. Список загиблих в катастрофі АН-26 на Харківщині. Суспільне. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  36. ↑ В авіакатастрофі Ан-26 під Харковом загинув син пілота збитого «вагнерівцями» під Луганськом Іл-76. НВ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 26 вересня 2020.
  37. ↑ У Харкові попрощалися із загиблим в авіакатастрофі під Чугуєвом курсантом Віталієм Вільховим. Харків Times (укр.). 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  38. ↑ Створено Державну комісію для з'ясування причин та обставин катастрофи літака Ан-26 Повітряних Сил ЗС України у Харківській області.
  39. ↑ Володимир Зеленський оголосив 26 вересня днем жалоби в Україні у зв'язку з катастрофою військового літака Ан-26 /Сайт Президента України, 26.09.2020/. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  40. ↑ Тетяна Федоркова (26 вересня 2020). Катастрофа в Чугуєві: до університету Повітряних Сил у Харкові несуть квіти. Суспільне. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 вересня 2020.
  41. ↑ Зеленський доручив «поставити на паузу» навчальні польоти Ан-26 та їх аналогів. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  42. ↑ Зеленський сказав призупинити польоти всіх АН-26 — заступник голови ОП. Українська правда. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.[ ]
  43. ↑ Сім'ям загиблих в авіакатастрофі на Харківщині виділять по 1,5 мільйона допомоги. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  44. ↑ «Молимось за спокій душ»: Митрополит Епіфаній висловив співчуття з приводу авіакатастрофи під Чугуєвом. Духовний фронт. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  45. ↑ Катастрофа Ан-26: весь мир выражает соболезнования. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 26 вересня 2020.
  46. ↑ Патриарх Кирилл выразил соболезнования Зеленскому из-за катастрофы Ан-26. www.mk.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  47. ↑ BBC вибачилася за зображення мапи України без Криму в новині про авіакатастрофу Ан-26. НВ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 27 вересня 2020.
  48. ↑ Ukraine military plane crash: Cadets among 26 people killed. BBC. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  49. ↑ Авіакатастрофа на Харківщині — розпочато кримінальне провадження. Офіс Генерального прокурора. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  50. ↑ Тетяна Федоркова (26 вересня 2020). В ДБР назвали чотири версії причин падіння літака в Чугуєві на Харківщині. Суспільне. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  51. ↑ Пілот повідомляв про відмову лівого двигуна – СБУ про авіакатастрофу під Чугуєвом. Харків Times. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  52. ↑ Уруський сказав, чому уламки Ан-26 досі не вивозять. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  53. ↑ У справі катастрофи Ан-26 вже призначили понад 50 експертиз – Уруський. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  54. ↑ На місці катастрофи літака під Чугуєвом знайдені “чорні ящики”. Харків Times. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  55. ↑ З уламків літака Ан-26 дістали бортові самописці - ОДА. Укрінформ. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  56. ↑ Тетяна Федоркова (26 вересня 2020). Уламки Ан-26 в Чугуєві перевозять до військової частини. Суспільне. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  57. ↑ Падіння АН-26 біля Чугуєва: відповідальних за організацію навчальних польотів відсторонять. 24 канал. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 26 вересня 2020.
  58. ↑ Информация об отказе левого двигателя самолёта, который потерпел крушение под Харьковом, не соответствует действительности — ГБР. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  59. ↑ Названі причини авіакатастрофи АН-26 в Чугуєві. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  60. ↑ Падіння Ан-26 під Чугуєвим: ДБР оголосило підозру командувачу Повітряних сил - Новини. 24 канал. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
  61. ↑ Катастрофа Ан-26: суд арештував командира військової частини з Чугуєва. 22.12.2020, 16:00 [Архівовано 22 грудня 2020 у Wayback Machine.]
    Катастрофа Ан-26: суд арештував керівника польотів. 22.12.2020, 22:32 [Архівовано 22 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  62. ↑ Суд відпустив командувача Повітряних сил Дроздова під особисте зобовʼязання. 23.12.2020, 00:37. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  63. ↑ Авіакатастрофа в Чугуєві літака Ан-26Ш — ДБР вийшло на завершальну стадію розслідування (ВІДЕО). 30.04.2021. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  64. ↑ Катастрофа Ан-26 на Харківщині: трьох нових підозрюваних відправили під нічний домашній арешт. 05.05.2021, 14:28. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021.
  65. ↑ Авіакатастрофа АН26. Суд зняв електронний браслет з підозрюваного заступника командира військової частини. 27.08.2021, 20:17. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
  66. ↑ Венедіктова: Захист екскомандувача Повітряних сил затягує передачу до суду справи АН-26. 25.09.2021, 11:37. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  67. ↑ ©2007- 2021; группа «Объектив», ООО "Медиа; Харьков (29 вересня 2020). “Живі, як ангели. Святі, як діти”: загиблим в авіакатастрофі біля Чугуєва присвятили пісню | Пам'ять про курсантів та екіпаж літака Ан-26, який розбився 25 вересня на Харківщині, увічнили в пісні. www.objectiv.tv (ru-RU) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авіакатастрофа_Ан-26_під_Чугуєвом&oldid=44147334