Австро-словенський конфлікт у Каринтії

Австро-словенський конфлікт у Каринтії
Наслідки Першої світової війни
Наслідки сутички між австрійсько-каринтійськими підрозділами та бійцями Майстра на північній стороні тунелю під Караванке Наслідки сутички між австрійсько-каринтійськими підрозділами та бійцями Майстра на північній стороні тунелю під Караванке
Дата: 23 листопада 1918 — 31 липня 1919 Місце: Каринтія і частково Штирія Результат: припинення вогню На каринтійському плебісциті південно-східна Каринтія голосує за приєднання до Австрії. Територіальні зміни узгоджуються Сен-Жерменським мирним договором. Територіальні зміни: Більшість південно-східної Каринтії відійшла до Австрії. Долина річки Межа і Єзерсько відійшли до Королівства сербів, хорватів і словенців.
Сторони
Держава Словенців, Хорватів і Сербів бійці Майстра Після возз'єднання з Королівством Сербія 1 грудня 1918: Королівство СХС підрозділи з Нижньої Штирії підрозділи з Любляни Після припинення вогню 13 лютого: Армія Королівства сербів, хорватів і словенців	Німецька Австрія (Тимчасовий земельний уряд Каринтії)
Командувачі
Рудольф Майстер Франьо Малгай † Альфред Лаврич Рудольф Кнез Після квітневого німецько-австрійського контрнаступу також: Владимир Узоринаць Любомир Марич Добросав Миленков Сава Трипков	Артур Леміш Людвіг Гюльгерт Ганс Штайнахер
Військові формування
бійці Майстра сербські добровольці	Народна оборона (Фольксвер) «Зелена гвардія» (Шуцвер)
Військові сили
4000 бійців 200 офіцерів 150 сербських добровольців	невідомо
Втрати
150 убитих	200–270 убитих 800 поранених

Австро-словенський конфлікт у Каринтії — бойові дії, які відбувалися після Першої світової війни між військами, вірними Державі словенців, хорватів і сербів, а пізніше Королівству сербів, хорватів і словенців, та силами, відданими Республіці Німецька Австрія. Головним театром військових операцій був мішаний у мовному відношенні край на південному сході Каринтії. Конфлікт було врегульовано 1919 року Сен-Жерменським мирним договором, який передбачав розв'язання цього територіального спору шляхом плебісциту.

Багато словенськомовних місцевих жителів висловилися за приєднання до новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців (пізніше Югославії), тоді як німецькомовні мешканці, а також чимало словенців були прихильними до нещодавно проголошеної Республіки Німецька Австрія. Спірна територія належала Австро-Угорській імперії. У центрі конфлікту було положення кордону, що розділяв ці дві нові держави. У німецькомовній історіографії конфлікт зветься Kärntner Abwehrkampf («Каринтійська оборонна боротьба»), а у словенськомовній історіографії він відомий як Boj za severno mejo («Боротьба за північний кордон»).