Абдусалам Абубакар
| Абдусалам Абубакар | |
|---|---|
| англ. Abdulsalami Abubakar | |
 | |
| 11-й президент Нігерії | |
| 9 червня 1998 — 29 травня 1999 | |
| Попередник | Сані Абача |
| Наступник | Олусегун Обасанджо |
| Народився | 13 червня 1942[1][2][3] (82 роки) Мінна, Northern Regiond, Нігерія (колонія і протекторат)[d] |
| Відомий як | політик, військовослужбовець |
| Країна | Нігерія (колонія і протекторат)[d], Нігерія, First Nigerian Republicd, Second Nigerian Republicd і Нігерія |
| Політична партія | безпартійний |
| У шлюбі з | Фаті Ламі Абубакар |
| Діти | шестеро |
| Релігія | іслам |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Абдусалам Абубакар (13 червня 1942, Мінна, Northern Regiond) — нігерійський державний діяч, президент країни з 9 червня 1998 року по 29 травня 1999 року.
Абдулсалам Алхаджі Абубакар за національністю — гбарі[4]. Початкову освіту він здобув у рідному місті, потім закінчив технічний інститут у Кадуні[5]. Згодом він вступив до лав збройних сил Нігерії. Проходив службу в Тимчасових силах ООН в Лівані, потім дослужився до начальника штабу оборони. Одружений, має шістьох дітей[6].
Незважаючи на те, що демократичні вибори були проведені в 1993 році, вони були скасовані генералом Ібрагімом Бабангідою[6]. Потім, після короткого цивільного правління до влади знову прийшли військові. Абдусалам Абубакар був приведений до присяги як президент 9 червня 1998 року, після несподіваної смерті Абача. Абубакар оголосив про тижневу національну жалобу в пам'ять про померлого попередника[5][7].
Через кілька днів після вступу на посаду, Абубакар обіцяв провести демократичні вибори протягом року і передати владу обраному президенту[7]. Він створив Незалежну національну виборчу комісію (ІНЕК), призначивши колишнього суддю Верховного суду Ефрейма Акпату головою[8]. ІНЕК провів серію виборів у районах місцевого самоврядування в грудні 1998 року, далі вибори губернаторів штатів, Національної асамблеї і, нарешті, вибори президента країни 27 лютого 1999 року. Хоча були зроблені зусилля для забезпечення того, аби вибори стали вільними і справедливими, були численні порушення, які викликали критику іноземних спостерігачів[9].
На відміну від своїх попередників[6], Абубакар стримав своє слово і передав владу обраному президенту Олусегуном Обасанджо 29 травня 1999 року. Саме за час його керівництва Нігерія утвердила свою нову конституцію 5 травня 1999 року, яка набрала чинності вже коли Обасанджо став президентом[7].
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Prabook — 2018.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Fasure, Sola (14 липня 2007). Political resurgence in the North. The Nation. Nigeria: Vintage Press Limited. Архів оригіналу за 28 липня 2013.
- ↑ а б Successor to General Sani Abacha appointed. IFEX Alerts. International Freedom of Expression Exchange. 9 червня 1998. Архів оригіналу за 31 серпня 2012.
- ↑ а б в Abdulsalami Abubakar. Online Nigeria. Devace Nigeria. Архів оригіналу за 15 лютого 2011.
- ↑ а б в Nigeria. The World Factbook Online. Central Intelligence Agency. 31 травня 2007. Архів оригіналу за 2 травня 2009.
- ↑ INEC History. Independent National Electoral Commission. Архів оригіналу за 15 лютого 2011.
- ↑ OBSERVING THE 1998-99 NIGERIA ELECTIONS (PDF). Carter Center, NDI. SUMMER 1999. Архів (PDF) оригіналу за 31 серпня 2012.
- Abdulsalami Abubakar – Famous Nigerians and personalities – OnlineNigeria.com [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
 | Ннамді Азіківе (1963–1966) • Джонсон Агії-Іронсі (1966) • Якубу Говон (1966–1975) • Муртала Мухаммед (1975–1976) • Олусегун Обасанджо (1976–1979) • Шеху Шагарі (1979–1983) • Мухаммаду Бухарі (1983–1985) • Ібрагім Бабангіда (1985–1993) • Ернест Шонекан (1993) • Сані Абача (1993–1998) • Абдусалам Абубакар (1998–1999) • Олусегун Обасанджо (1999–2007) • Умару Яр-Адуа (2007–2010) • Гудлак Джонатан (2010-2015) • Мухаммаду Бухарі (2015-2023) • Бола Тінубу (з 2023) |  | |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |