Аарре Меріканто
Аарре Меріканто | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 29 червня 1893[1][2][…] |
Місце народження | Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія |
Дата смерті | 28 вересня 1958[1] (65 років) |
Місце смерті | Гельсінкі, Фінляндія |
Причина смерті | рак легень |
Поховання | Гієтаніємі |
Громадянство | Фінляндія[4] |
Професії | композитор, піаніст |
Освіта | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона і Академія імені Сібеліуса |
Вчителі | Ерккі Мелартін, Макс Регер і Василенко Сергій Никифорович |
Відомі учні | Ейноюгані Раутаваара, Пааво Хейніненd, Ілкка Куусисто, Ауліс Саллінен, Usko Meriläinend і Jaakko Linjamad |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | опера і симфонія |
Magnum opus | Genesis[d], Ihalempid і Kymmenen kappaletta orkesterilled |
Нагороди | |
Батько | Оскар Меріканто |
Діти | Ukri Merikantod |
Файли у Вікісховищі |
Аарре Меріканто (фін. Aarre Merikanto; 29 червня 1893, Гельсінкі — 28 вересня 1958) — фінський композитор.
Аарре Меріканто народився у Гельсінкі. Навчався в Лейпцизькій консерваторії у класі Макса Регера (1912—1914), у 1916—1917 роках займався у Москві в Сергія Василенка.
Перші твори Меріканто були написані в дусі романтизму, проте поступово стиль його музики ускладнюється і вже в 1920-і роки віддає перевагу сучасним композиторським технікам, що дозволяє говорити про нього як про одного з перших представників фінського модернізму. У 1948 році був нагороджений орденом Фінської лева (Pro Finlandia), заснованої в 1945 році нагородою. З 1937 року і до своєї смерті викладав в Академії Сібеліуса (з 1951 професор), серед його учнів — Ейноюгані Раутаваара, Ілкка Куусісто, Ауліс Саллінен, Пааво Гейнінен.
Помер 28 вересня 1958 року від раку легенів.
Син Ааре Меріканто — скульптор Укрі Меріканто (1950—2010).
- Симфонія № 1, 1914-1915
- Юха (опера 1920-1922)
- Ехо (1922)
- Фантазія (1923)
- Пан (1924)
- Концерт для скрипки з оркестром № 2 (1925)
- Концерт для дев'яти виконавців (так званийШотт-концерт, 1925)
- Symphonicexercise (1928)
- Ноктюрн (1929)
- Десять п'єс для оркестру (1930)
- Фортепіанні концерти (Концерт для фортепіано № 2 (1935-1937) іКонцерт для фортепіано № 3 (1955))
- Скерцо (1937)
- Олімпійські фанфари (1940)
- Концерт для скрипки з оркестром № 4 (1954)
- Genesis (1956)
- Heikinheimo, Seppo: Aarre Merikanto: säveltäjänkohtalo itsenäisessä Suomessa. — WSOY: Helsinki. 1985. — ISBN 951-0-13319-1.
- Teerisuo, Timo: Aarre Merikannon ooppera Juha. (Väitöskirja.) Helsingin yliopisto. 1970.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.