АЗТ
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| 3'-deoxy-3'-azido-thymidine 1-[(2R,4S,5S)-4-Azido-5-(hydroxymethyl)oxolan-2-yl]-5-methylpyrimidine-2,4-dione[1] | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C10H13N5O4 |
| Мол. маса | ? |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | Complete absorption, following first-pass metabolism systemic availability 75% (range 52 to 75%) |
| Зв'язування | 30 to 38% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіврозпаду | від 0.5 до 3 годин |
| Виділення | Нирки і жовчні протоки |
| Терапевтичні застереження | |
| Licence data |
|
| Кат. вагітності |
B3(AU) |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | перорально, внутрішньовенно, супозиторій |
АЗТ скорочена форма від Азидотимідин[2] (англ. AZD). Альтернативна назва Зидовудин (англ. ZDV).
АЗТ є антивірусним препаратом, з категорії інгібіторів зворотної транскриптази.[3] Головне призначення: лікування СНІДу. Існує також під марками Ретровір та Ретровіс, а також як інгредієнт у таких препаратах як Комбівір та Тризивір. Є аналогом (антиметаболітом) Тимідину.
АЗТ був вперше застосований при лікуванні СНІДу, хоча розроблявся для лікування ракових захворювань. Однак після синтезу в 1964 році, через низьку ефективність АЗТ у випробовуваннях на мишах, препарат було архівовано. У 1985 році була висунута теорія про ефективність АЗТ у продовженні життя пацієнтів із ВІЛ-інфекцією і препарат було запатентовано з цим призначенням.
Перше дозування АЗТ було досить високим. Пацієнт мав приймати 400 мг препарату кожні чотири години. Однак згодом, після клінічних випробувань, дозу вдалось зменшити до 300 мг двічі на день.
Гіперчутливість до препарату; аномально низька кількість нейтрофілів, аномально низький рівень Hb, лікування новонароджених із гіпербілірубінемією, які потребують додаткового відмінного від фототерапії лікування або із підвищенням більше ніж у п’ять разів від норми рівня трансаміназ.[3]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Комбіноване лікування ВІЛ-інфекції у дітей та дорослих разом з іншими антиретровірусними препаратами; ВІЛ-позитивна реакція у вагітних і новонароджених; в/в введення для короткочасного лікування серйозних проявів ВІЛ-інфекції у хворих на СНІД, які не можуть приймати пероральні форми препарату; лікування ВІЛ-позитивних вагітних жінок (вагітність понад 14 тижнів) та їх новонароджених немовлят, профілактика трансплацентарного інфікування плода та первинна профілактика ВІЛ-інфекції у новонароджених.[3]
Azidothymidine, AZT, ZDV, Zidovudina, Zidovudine, Zidovudinu, Retrovir, Trizivir
- ↑ Zidovudine. PubChem Public Chemical Database. NCBI. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 10 квітня 2011.
- ↑ АЗИДОТИМІДИН (інструкція)
- ↑ а б в ЗИДОВУДИН (ZIDOVUDINUM) Опис активної речовини
- Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4. - С.122
- ЗИДОВУДИН [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- ЗИДОВУДИН, інструкція, застосування препарату
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |