Іцхак Башевіс-Зінгер

Іцхак Башевіс-Зінгер
Іцхак Башевіс-Зінгер
їд. יצחק זינגער
Псевдонім	Bashevis, Warszawski і D. Segal
Народився	14 липня 1904[…]; Леонцин, Ґміна Леонцин, Новодворський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща або Радзимін, Q11825720?
Помер	24 липня 1991[…] (87 років); Серфсайд, Маямі-Дейд, Флорида, США або Маямі, Флорида, США; ·інсульт
Поховання	Cedar Park Cemeteryd
Країна	США; Республіка Польща; Російська імперія
Національність	євреї
Діяльність	перекладач, прозаїк-романіст, есперантист, автобіограф, журналіст, дитячий письменник, письменник, сценарист, прозаїк, Nobel Prize winner
Заклад	Бард-коледж
Мова творів	їдиш і англійська
Роки активності	з 1927
Magnum opus	Чарівник із Любліна і Gimpel the Foold
Членство	Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Брати, сестри	Esther Kreitmand і Ісраель Єгошуа Зінгерd
У шлюбі з	Alma Wassermannd
Діти	Israel Zamird
Автограф
Нагороди	Нобелівська премія з літератури (1978) Національна книжкова преміяd (1970) Itzik Manger Prized (1973) Медаль Бубера-Розенцвейгаd (1981) почесний доктор Університету імені Бен-Гуріонаd почесний доктор Університету Маяміd (11 травня 1982) Національна книжкова преміяd (1974)
	Іцхак Башевіс-Зінгер у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

І́цхок (І́цхак) Баше́віс-Зі́нґер (їд. יצחק באַשעװיס זינגער, англ. Isaac Bashevis Singer; 14 липня 1904, Радзимін, Польща — 24 липня 1991, Серфсайд, Флорида) — американо-єврейський письменник польського походження. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1978 рік. Писав мовою їдиш.

Життєпис

Дитинство та юність майбутнього письменника пройшли в польськомовному середовищі (місто Білгорай на Галичині — батьківщині матері Ісаака), сюжети з життя якого пізніше знайшли своє художнє відображення у прозі Зінґера (наприклад, романі «Сатана в Горай» тощо).

З 1933 року проживав у Нью-Йорку, США. Автор романів «Двір», «Шоша», «Спадщина».

Літературна критика вважала письменника послідовником Т. Манна, Е-М. Ремарка, К. Гамсуна, Д'Аннунціо, а також відзначала, що І. Зінґеру вдалося об'єднати двох Гоголів — українського й єврейського, які обидва йшли від українського та єврейського фольклору.

Твори

Тут подаються роки друку перекладів англійською мовою. Для деяких праць Зінґера, друк творів в оригіналі, їдишем, передував появі англійських перекладів на 10—20 років.

«Сім'я Мускат» 1950
«Сатана в Горай» (1955)
«Чарівник із Любліна» (1960)
«Раб» (1962)
«Мазл і шлимазл» (1967)
«Маєток» (1967)
«Садиба» (1969)
«Ілія, раб» (1970)
«Жертва Вістули» (1970)
«Торпсі-турві, китайський імператор» (1971)
«Вороги, історія кохання» (1972)
«Грішне місто» (1972)
«Хасидим» (1973)
«Хелмскі дурні» (1975)
«Казкар Нафталі та його кінь Сус» (1976)
«Шоша» (1978)
«Юнак у пошуках любові» (1978)
«Розкаюваний» (1983)
«Ноах вибирає голуба» (1984)
«Цар полів» (1988)
«Піна» (1991)
«Сертифікат» (1992)
«Мешуга» (1994)
«Тіні над Гудзоном» (1997)

Переклади українською

Іцхак Башевіс Зінґер. Чому кричали гуси?. Переклад з їдишу: Фаїна Горбач. Київ: журнал «Всесвіт». 1993 № 9-10
Ісаак Башевіс Зінґер. Корона з пір'я", «Кабаліст зі Східного Бродвею». Переклад з їдишу: Людмила Нор. // Київ: Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець» № 23, 2013. 400 стор.: стор. 11—38 (переглянути [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.])
Ісаак Башевіс Зінґер. Раб. Шоша / пер. з анг. Ярослава Стріха. — К. : Дух і Літера, 2020. — 512 с. — ISBN 978-966-378-773-2.

Примітки

↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
d:Track:Q1768199 d:Track:Q649 d:Track:Q5061737
↑ ^а ^б Zucker S. Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ Carnegie Hall linked open data — 2017.
d:Track:Q30500746
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Catalog of the German National Library
d:Track:Q23833686
↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
d:Track:Q2629164
↑ ^а ^б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
d:Track:Q953058 d:Track:Q1798125

Джерела

Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті». Київ: КИТ, 2007. 436 стор.
Іванов С. Ісаак Башевіс Зінгер із єврейської провінції в пантеоні світової літератури. Київ: журнал Дніпро. 2012 № 6. стор.138-141
Біографія Ісаак Башевіс Зінґера [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] у е-бібліотеці Ukrcenter
Твори Ісаак Башевіс Зінґера [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] у е-бібліотеці «Чтиво»
Гротеск, Бог і диво [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] — Тиждень, 8 липня 2016
Ісаак Башевис Зінгер: бібліобіографічна довідка [Архівовано 28 серпня 2006 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

Зінгер Айзек Башевіс // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 654. — ISBN 966-692-578-8.

Портал «Література» Портал «Польща»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0801953/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1239328_citetype_Q60534428_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q1768199">[https://bigenc.ru/literature/text/2879163_Большая_российская_энциклопедия]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Большая_российская_энциклопедия]],_2004.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1768199]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q5061737]]</div>-2] Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
d:Track:Q1768199 d:Track:Q649 d:Track:Q5061737

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741"><i_class="wef_low_priority_links">Zucker&nbsp;S.</i>_[http://global.britannica.com/biography/Isaac-Bashevis-Singer_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-3] а ^б Zucker S. Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q30500746">Carnegie_Hall_linked_open_data<span_class="wef_low_priority_links">_—_2017.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q30500746]]</div>-4] Carnegie Hall linked open data — 2017.
d:Track:Q30500746

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q23833686">Catalog_of_the_German_National_Library<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23833686]]</div>-5] а ^б ^в ^г ^д Catalog of the German National Library
d:Track:Q23833686

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-6] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q1789476"_data-entity-id="Q2629164">Internet_Speculative_Fiction_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1995.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2629164]]</div>-7] Internet Speculative Fiction Database — 1995.
d:Track:Q2629164

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638"_data-entity-id="Q1798125">LIBRIS<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Королівська_бібліотека_Швеції|Королівська_бібліотека_Швеції]],_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q953058]][[d:Track:Q1798125]]</div>-8] а ^б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
d:Track:Q953058 d:Track:Q1798125

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[3]

[8]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · відео на YouTube
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllMovie · Carnegie Hall linked open data · ČSFD · Discogs · Discogs · Filmportal.de · Internet Broadway Database · Internet Movie Database · MusicBrainz · PORT.hu · Scope · The Movie Database · Шведська база даних фільмів · Artnet · Europeana · Архів образотворчого мистецтва (Чехія) · Міннеаполіський інститут мистецтва · Les Archives du spectacle · Theatricalia
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · Родовід · Sejm-Wielki.pl
Література та бібліографія	Babelio · BiblioNet · Bibliopoche · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Hoopla · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · LibraryThing · NooSFere · Open Library · Open Library · openMLOL.it · Perlentaucher · The New York Review of Books · The Unz Review · www.adelphi.it · Архів преси XX століття · Каталог фантастичної літератури Вежетті · Проєкт Рунеберг
Наука	NobelPrize.org
Тематичні сайти	SNAC · SNAC · Архів Єльського університету · Німецький літературний архів Марбах · Wolfram Language · Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Cultureel Woordenboek · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	ідентифікатор артиста IDU · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Munzinger IBA · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC · SNAC · WordNet
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1000428 · BIBSYS: 90060684 · BLBNB: 000154961 · BNC: a10988269 · BNCHL: 000011374 · BNE: XX1018153 · BNF: 11924908g · CANTIC: 981058517380506706 · CCAB: 000039038 · CiNii: DA00637336 · CONOR.BG: 17158245 · CONOR.SI: 8848995 · CONOR.SR: 27618407, 9159527 · DBC: 87097968937191 · EGAXA: vtls003863810 · ERRR: 11155693, 11246650 · FAST: 37758 · Freebase: /m/03zxv · GND: 118614649 · GTAA: 153700 · ICCU: CFIV004611 · ISNI: 0000000121441882 · J9U: 987007268263505171 · KANTO: 000059131 · KRNLK: KAC199625435 · LCCN: n79066617 · LIBRIS: 97mpl75t5ll027j · LIH: LNB:V*165178;=BO · LNB: 000027026 · MAK: 9810695005605606 · NCF: ncf12143336 · NDL: 00456696 · NKC: jn19990007991 · NLA: 976214 · NLG: 84653 · NLI: 000123116 · NLP: a0000001186974 · NSK: 000100842 · NTA: 068408315 · NUKAT: n94202276 · OpenVlacc: 000044839 · PTBNP: 28023 · PUST: 39629 · RERO: 02-A028461519 · RILM: 35002 · RVK: HU 8420 · SELIBR: 92125 · SHARE: 439210 · SKMASNL: vtls005579620 · SNK: 154832 · SUDOC: 027140105 · ULAN: 500340692 · VcBA: 495/363590 · VIAF: 95207392 · РНБ: 774003

п о р Лауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925	Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечегарай-і-Ейсагірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Гейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950	Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Гар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)
1951–1975	Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Гемінґвей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферис (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Агнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976–2000	Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінгер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамагу (1998) • Грасс (1999) • Ґао (2000)
2001–2025	Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Варгас Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ішіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Хан (2024)