Очікує на перевірку

Історія писемності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Традиційно виникнення писемності пов'язують з діяльністю богів і культурних героїв (Цан Цзє), однак у відповідних міфологіях писемність частіше за все виступає як одна з функцій більш ширшого спектру (красномовство, пам'ять, логіка, прозорливість в судочинстві, створення календаря:Тот, Набу). Домінування усної традиції, яка передувала виникненню писемності, відобразилась на відсутності подібного персонажу в грецькій міфології: навпроти, в образі Гомера, легендарного творця грецької мови, підкреслюється сліпота. Основна важкість в створенні хронології — це співіснування різних датувань (хронологій) одних і тих самих подій, особливо — для ранніх етапів історії. Так, довга хронологія відносить першу династію Єгипту до 5800 р. до н. е., а коротка — до 3200 р. до н. е. (маються на увазі наукові довгі хронології). Причому окремі автори — ще додають різнобою (див., наприклад датування Палети Нармера). Особливо проблемно зіставити ранні дати різних цивілізацій. Так, пріоритет в створенні писемності шумерів або єгиптян визначається тим, для кого буде використовуватись більш довга хронологія.

Період протописемності (піктографії)

[ред. | ред. код]

XXIV тис. до н.е.

Знайдені піктограми в середині Кам'яної могили

9000—7000 рр. до н. е.

[ред. | ред. код]

Повідомлялось про знахідки дуже ранніх піктограм в одній з культур Передньої Азії (регіон Сирії-Палестини).

VI тис. до н. е.

[ред. | ред. код]

У 1962 році під час археологічних розкопок неолітичного поселення Цзяху на річці Хуанхе знайдені написи на панцирях черепах, які нагадують зображення найдавніших китайських ієрогліфів.

5500 р. до н. е.

[ред. | ред. код]

Тертерійські написи (писемність культури Винча).

Кінець IV тис. до н. е.

[ред. | ред. код]

Окремі піктографічні написи з'являються і У Сиро-Палестинському регіоні (практично одночасно з Месопотамією)[1]

3500 р. до н. е.

[ред. | ред. код]

Табличка з Кіша — кам'яна табличка, яка відображає першу піктографічну стадію розвитку клинопису, а також те, що в Месопотамії все ще користуються піктографією, а не справжньою писемністю.

3000—2750 рр. до н. е.

[ред. | ред. код]

В Шумері — архаїчний етап розвитку клинопису, стадія піктографії, коли граматичні морфеми ще графічно не виражені. Тексти з археологічного шару Урук IVa. Порядок письмових знаків не завжди відповідає порядку читання. Господарські, юридичні, шкільні тексти.

Період справжніх писемностей

[ред. | ред. код]

від 5867 до 3200 до н. е.

[ред. | ред. код]

Вік Палети Нармера, яка являє собою перехідний ступінь від малюнкового письма до ієрогліфічного.

3200 до н. е.

[ред. | ред. код]

Єгипетські ієрогліфи відразу в кінцевому вигляді.

3200 до н. е.

[ред. | ред. код]

Ієратичне письмо в Єгипті.

3100 до н. е.

[ред. | ред. код]

Індське письмо в північно-західному Індостані.

2750 до н. е.

[ред. | ред. код]

Перша справжня писемність в Шумері. Перший її етап — давньошумерський (2750—2315 рр. до н. е.), перша стадія клинописного письма.

2500 до н. е.

[ред. | ред. код]

Кіпу з Караля (Перу).

2400 до н. е.

[ред. | ред. код]

Клинопис перетворився у впорядковане словесно-складове письмо[2], тобто досяг рівня початкового єгипетського письма.

2000 до н. е.

[ред. | ред. код]

Клинопис використовується для запису аккадської мови (ассирійська і вавилонська).

Шумерська мова використовується як мова вчених.

Сліди писемності в ольмекської цивілізації (Центральна Америка).

1800 до н. е.

[ред. | ред. код]

Виникає Критське письмо оригінального походження.

Кодекс Хаммурапі (Вавилон).

1600 до н. е.

[ред. | ред. код]

Хетти і лувійці використовують лувійську ієрогліфічну писеменість (дешифрована на поч. ХХ ст.).

Біблоське письмо (Фінікія).

1500 до н. е.

[ред. | ред. код]

Протосинайська писемність на Близькому Сході: 30 схожих на єгипетські ієрогліфи літер, на думку ряду семітологів, найдавніший алфавіт. Протоханаанейська писемність.

1400 до н. е.

[ред. | ред. код]

Китай: релігійні тексти на панцирах черепах.

Угаритський алфавіт (Північна Сирія): 30 літер клинописом.

1300 до н. е.

[ред. | ред. код]

Фінікійська писемність: 22 приголосні букви.

1200 до н. е.

[ред. | ред. код]

Саркофаг царя Ахірама в Біблі з фінікійською абеткою. Критське письмо остаточно виходить з використання.

1000 до н. е.

[ред. | ред. код]

Фінікійський алфавіт поширюється по Середземномор'ю та Азії.

Давньоєврейська, арамейська і південноарабська писемності.

800 до н. е.

[ред. | ред. код]

Впровадження приголосних:

Малоазійські алфавіти (карійський, лідійський, лікійський, сидетський та ін.).

Грецька писемність.

700 до н. е.

[ред. | ред. код]

Етруська абетка виділяється з західного варіанту грецького алфавіту.

Демотичне письмо в Єгипті.

600 до н. е.

[ред. | ред. код]

Квадратне єврейське письмо.

400 до н. е.

[ред. | ред. код]

Латинська абетка виділяється з етруського.

Грецька писемність поширюється завдяки завоюванням Олександра Македонського.

300 до н. е.

[ред. | ред. код]

Дві складові системи в Індії: кхароштхі, яка поширилась на Центральну Азію, і брахмі, яка породила цілу низку складових писемностей Південно-Східної Азії та Індонезії.

200 до н. е.

[ред. | ред. код]

Розетський камінь: декрет Птолемея V, записаний єгипетськими ієрогліфами, демотичним письмом і грецькою.

100 до н. е.

[ред. | ред. код]

Набатейська писемність (Петра).

Коптська писемність в Єгипті.

Винахід паперу в Китаї.

Сирійська писемність.

Поява рукописного варіанту (курсиву) в латинській мові.

Унціальне письмо латинського алфавіту.

Стели майя в Центральній Америці.

Рунічний варіант латинського алфавіту.

Согдійська, вірменська (див. Історія створення вірменської абетки), грузинська писемності.

Ефіопська складова абетка.

Перші написи на арабській мові.

Готичне письмо.

Поява ісламу призводить до стандартизації в арабській писемності, яка поширюється тим часом на Близькому Сході та в Північній Африці.

Письмові джерела на давньотюркській мові.

Адаптація китайської писемності в Японії.

У Франції з'являється каролінговий мінускул.

Перська мова починає використовувати арабську писемність.

В Азії з арамейської писемності з'являється уйгурська.

Поява слов'янських писемностей — кирилиці і глаголиці.

Каролінгський мінускул трансформується у готичне письмо.

Турки запозичують арабську писемність.

Ацтекське письмо (Центральна Америка).

Відродження гуманістами каролінгського мінускула, трансформація останнього в гуманістичне письмо — сучасні «латинські літери».

Корейське алфавітне письмо хангиль.

За наказом Петра I створюється «гражданський шрифт» — сучасна кирилиця.

1800—2000

[ред. | ред. код]

Адаптація латинської абетки до більшості мов світу. В деяких випадках латинський алфавіт частково або повністю витісняє колишні писемності (румунська мова, турецька мова, ряд мов колишнього СРСР, сербохорватська мова, курдська мова, індонезійська мова, суахілі). Невдала спроба латинізації писемності для мов СРСР (яналіф, 1928—1940), повторна латинізація після розпаду СРСР (1990-ті рр.).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності / БрайчевськийМ.Ю. - К. : КМ “Academia”, 1998. - 150 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 5 Федеральне агентство з освіти Російської Федерації Воронезький Державний університет. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 2 березня 2016.
  2. КСЕ Виникнення писемності Від Міфу до Логосу Поділ праці і розвиток духовної культури. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • «Історія писемності» (англ. The Written Word) — науково-популярний фільм знятий у 2005 році.