Ірина Бокова
Ірина Бокова | |
---|---|
болг. Ирина Георгиева Бокова | |
Народилася | 12 липня 1952[1][2][…] (72 роки) Софія, Болгарія[4] |
Країна | Болгарія |
Діяльність | дипломат, політична діячка |
Галузь | політика, дипломатія і дипломат |
Alma mater | Московський державний інститут міжнародних відносин, Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і First English Language Schoold |
Вчене звання | почесний зарубіжний член РАМd |
Знання мов | болгарська |
Заклад | ЮНЕСКО[5] |
Членство | ПАРЄ, Європейська академія[6] і Американська академія мистецтв і наук |
Посада | Список міністрів закордонних справ Болгарії, Генеральний директор ЮНЕСКОd, посол Болгаріїd, спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd, адміністратор[d], депутат Народних зборів Болгарії[d][4] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Партія | БСП |
Автограф | |
Нагороди | |
Сайт | irinabokova.com |
Ірина Георгієва Бокова (болг. Ирина Георгиева Бокова; нар. 12 липня 1952, Софія, Болгарія) — болгарський політик, член Болгарської соціалістичної партії, колишня член Болгарської комуністичної партії, дипломатка, Генеральний директор ЮНЕСКО з 15 листопада 2009 до 13 жовтня 2017 (переобрана на другий термін 2013 року).
Ірину Бокову неодноразово звинувачували в корупційних зв'язках і підтримці режиму Путіна.
Ірина Бокова народилась 12 липня 1952 року в Софії, столиці Болгарії в компартійно-номенклатурній родини. Батько, Георгі Боков, один із керівників Болгарської комуністичної партії, головний редактор партійної газети «Работническо дело» і секретар ЦК БКП.
Старший брат Філіп Боков — випускник (1972) Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ), політичний діяч Болгарії, Надзвичайний і Повноважний посол Болгарії в Словенії.
У 1976 закінчила Московський державний інститут міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародні відносини». Аспірантка Мерілендського університету (Вашингтон) і слухач програми для керівників у Школі державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету.
У 1977-1992 працювала в Міністерстві закордонних справ Болгарії в напрямку співпраці з Організацією Об'єднаних Націй:
- 1982-1984 — третій секретар Постійного представництва Народної Республіки Болгарія при ООН;
- 1990 обрана депутатом Великих народних зборів Болгарії.
1992-1994 навчалась за програмою НАТО для країн Центральної та Східної Європи, що спеціалізувалась з питань захисту прав меншин. У 1995-1996 працювала заступником, першим заступником Міністра закордонних справ Болгарії й урядовим секретарем із питань європейської інтеграції.
У період з листопада 1996 р. до лютого 1997 р. Ірина Бокова обіймала посаду Міністра закордонних справ (до відставки Голови Кабінету Міністрів Болгарії — Жана Виденова). Після позбавлення влади Ірина Бокова створила й очолила Європейський політичний форум з метою сприяння європейській інтеграції Болгарії й популяризації європейських цінностей.
2001—2005 рр. — обрана депутатом Народних зборів Болгарії, була секретарем парламентської фракції соціалістичного спрямування «Коаліція за Болгарію». 2005 року призначена Надзвичайним і Повноважним послом Болгарії у Франції й Постійним представником Болгарії в ЮНЕСКО.
22 вересня 2009 рекомендована Виконавчою радою ЮНЕСКО на посаду Генерального директора. Кандидатуру Ірини Бокової затвердила Генеральна конференція ЮНЕСКО 15 жовтня 2009 року. Її попередник — Мацуура Коіхіро. Ірина Бокова була обрана першою жінкою й першим представником країн Східної Європи, що очолила Організацію Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 2013 року була переобрана на другий термін.
З 2017 — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»[7].
Після захоплення в 2016 Ісламською державою сирійського міста Пальміра, що є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, історична частина Пальміри була частково знищена бойовиками ІДІЛ. Наприкінці березня 2016 року сирійські війська, що залишились вірними диктатору Башара Асаду за підтримки ВПС Росії й ліванської шиїтської терористичної організації Хезболла, здійснили наступ на Пальміру. Зруйноване місто було відвойоване. Ірина Бокова привітала цей наступ як Генеральний директор ЮНЕСКО.[8]
- У січні 2016 року болгарська газета bivol.bg оприлюднила впродовж місяця одразу дві статті про Ірину Бокову: від 9 січня під заголовком «Болгарський керівник ЮНЕСКО володіє нерухомістю на Мангеттені вартістю понад 3 мільйони доларів» а від 20 січня — другий сенсаційний матеріал «Скандали в ЮНЕСКО: генеральний директор Ірина Бокова маніпулює кадровими процедурами з метою призначення на пост свого заступника, свою протеже з підробленими документами».[9]
- 2017 року міжнародний журналістський Центр із досліджень корупції та організованої злочинності (OCCRP) викрив схеми відмивання $3 млрд режимом Ільхама Алієва у банках Європи впродовж 2012—2014 рр. З'ясувалося, що між іншими європейськими корумпованими політиками, що «відбілювали» образ азербайджанського диктатора в Європі за хабарі, була й Ірина Бокова. 2013 року в Євросоюзі вона організувала й провела фотовиставку «Азербайджан — простір толерантності».[10]
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ AlKindi
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б Strazha.bg
- ↑ http://www.unesco.org/new/en/unesco/about-us/who-we-are/history/directors-general/
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Bokova_Irina
- ↑ Створено наглядову раду київського меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Лівий берег. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ UNESCO Director-General welcomes the liberation of Palmyra. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- ↑ Связанная с коррупционным режимом Алиева, Ирина Бокова метит на пост генсека ООН [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]. 10.02.2016
- ↑ Радіо Свобода: OCCRP: власти Азербайджана "отмывали" деньги для взяток [Архівовано 4 вересня 2017 у Wayback Machine.]. 4.9.2017
- Сайт ЮНЕСКО [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Генерального директора ЮНЕСКО [Архівовано 24 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Персональний сайт І. Г. Бокової
- Народились 12 липня
- Народились 1952
- Уродженці Софії
- Випускники Московського державного інституту міжнародних відносин
- Випускники Школи управління ім. Джона Ф. Кеннеді
- Члени Європейської академії
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Командори ордена Почесного легіону
- Офіцери Національного ордена Квебеку
- Кавалери ордена «Стара Планина»
- Кавалери ордена Дружби 1 ступеня (Казахстан)
- Офіцери ордена Культурних заслуг (Монако)
- Кавалери Великого хреста ордена Альфонсо X Мудрого
- Кавалери ордена Полярної зірки (Монголія)
- Кавалери Великого хреста ордена «Сонце Перу»
- Кавалери ордена «Сонце Перу»
- Почесні доктори Університету Лаваля
- Почесні доктори Женевського університету
- Нагороджені медаллю «Данк»
- Кавалери Національного ордена Квебеку
- Генеральні директори ЮНЕСКО
- Депутати Народних зборів Болгарії
- Болгарські дипломати
- Посли Болгарії у Франції
- Міністри закордонних справ Болгарії
- Члени Болгарської соціалістичної партії
- Болгарські жінки-політики
- Жінки-політики XX століття
- Жінки-політики XXI століття
- Постійні представники Болгарії при ЮНЕСКО