Інґеборґа Еріксдоттір Шведська
| Інґеборґа Еріксдоттір Шведська | |
|---|---|
_seal_1905.jpg) | |
| Народилася | 1212 |
| Померла | 1254[1][2][3] ·післяпологові ускладнення |
| Країна |  Швеція |
| Рід | Династія Еріків |
| Батько | Ерік X |
| Мати | Рікіса Данська |
| Брати, сестри | Ерік XI Еріксон, Mariana de Sueciad, Sofia Eriksdotter of Swedend і Martha Eriksdotterd |
| У шлюбі з | Біргер Ярл |
| Діти | Вальдемар I Біргерсон[2], Магнус III Ладулос, Eric Birgerssond, Бенґт Бірґерссон, Ingeborg Birgersdotter of Bjelbod, Catherine Birgersdotter of Bjelbod, Рікіса Біргерсдоттір[2] і Kristina Birgersdotterd[3] |
Інґеборґа Еріксдоттір (прибл. 1212 — 17 червня 1254) — шведська принцеса та герцогиня, дочка шведського короля Еріка X, старша сестра короля Швеції Еріка XI, дружина Бірґера Ярла та мати королів Швеції Вальдемара та Маґнуса III .
Інґеборґа народилася як старша дочка шведського короля Еріка X і його дружини Рікіси Данської. В юності жила у вигнанні в Данії після того, як її брат був скинутий опікуном і регентом у 1229 році.
Заручини Інґеборґи відбулися приблизно в 1234 році, у зв'язку з тим, що її брат Ерік XI повернув шведський престол у узурпатора Канута II Шведського, щоб вона та Ерік могли мати союзником могутню династію Б'єльбу.
Принцеса Інґеборґа народила від свого чоловіка герцога Бірґера Ярла величезну кількість дітей. У 1250 році її брат помер, не залишивши спадкоємців, і її старший син Вальдемар був обраний наступником Еріка на троні. Вальдемара обрали, тому що він був її сином, а її чоловік був призначений регентом під час його неповноліття. Таким чином, Інґеборґа стала матір'ю короля і першою леді королівського двору.
Зафіксовано, що Інґеборґа успадкувала приватну власність свого брата Еріка після його смерті як його єдиного живого брата. Навіть у сорок років вона продовжувала народжувати, і вважається, що її смерть сталася через ускладнення пологів, імовірно, народження близнюків.
До повноліття дожили такі діти:
- Рікіса, яка народилася 1238 року, одружилася вперше у 1251 році Гоконом Гоконсоном Молодшим, співкоролем Норвегії, а вдруге — з Генріхом I, принцом Верле.
- Вальдемар, народився близько 1238 р., король Швеції 1250—1275 рр., володар частин Гетеландії до 1278 р.
- Крістіна, ймовірно, одруöеяа кілька разів, одним з її чоловіків був лорд Зіґґе Ґуттормссон
- Маґнус, 1240 р.н., герцоґ Седерманландський, потім король Швеції 1275-90
- ймовірно: Катерина, 1245 р.н., дружина Зіґфріда, графа Ангальта
- Ерік, 1250 р.н., герцог Швеції та Малих земель
- ймовірно: Інґеборґа, народилася близько 1254 р., померла 30 червня 1302 р., стала дружиною Іоганна I Саксонського, герцога Лауенбургського в 1270 р.
- Бенґт, 1254 р.н., герцоґ Фінляндський і єпископ Лінчепінґа
- Cronica Principum Saxonie, MGH SS XXV, p. 476
- Lars O. Lagerqvist (1982). "Sverige och dess regenter under 1.000 år",("Sweden and its regents during 1000 years") (Swedish) . Albert Bonniers Förlag AB. ISBN 91-0-075007-7.