Євфимій Тирновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євфимій Тирновський
болг. Свети Евтимий Търновски
Народився1320-ті[1][2]
Велико-Тирново, Друге Болгарське царство
Помер1402
Асеновград, Пловдивська область, Болгарія
Країна Друге Болгарське царство
Діяльністьперекладач, письменник, правопис, наголос
Мова творівстарослов’янська
ЖанрРелигиозная литература
Конфесіяправослав'я

CMNS: Євфимій Тирновський у Вікісховищі

Євфимій Тирновський (болг. Евтимий Търновски близько 1325, Тирново, Друге Болгарське царство — бл. 1403, Бачковський монастир) — останній і найвідоміший патріарх Другого Болгарського царства, письменник і книжник. Патріарх Євфимій канонізований як святий, його пам'ять відзначається в той же день, як і пам'ять святого Євфимія Великого — 20 січня. Більшість відомостей про його життя відомо з текстів його учнів, основним з яких є «Похвальне слово про Євфимія», яке написав Григорій Цамблак.

Твори

[ред. | ред. код]

Відомі 15 творів патріарха Євфимія — літургійні книги, похвальні слова, житія і послання. Ймовірно, багато з його праць були знищені, або його авторство не встановлено.

  • Житія:
  1. «Житіє Івана Рильського»
  2. «Житіє Іларіона Мигленского»
  3. «Житіє Філофеї Темнішської»
  4. «Житіє Петки Тирновської»
  • Похвальні слова:
  1. «Похвальне слово про Михайла Воїне»
  2. «Похвальне слово про Івана Полівотском»
  3. «Похвальне слово про святу Тижні»
  4. «Похвальне слово про святих Костянтина і Олени»
  • Послання:
  1. «Послання Кіпріану»
  2. «Послання митрополита Арсенія»
  3. «Послання тісменському ченцеві Никодиму»

До його учням і продовжувачів книжкової традиції традиційно відносять наступних книжників:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Св. патриарх Евтимий Търновски
  2. Из живота и обществено-политическата дейност на патриарх Евтимий Търновски // Istoričeski pregled — 1977. — Т. 6, вип. 33. — С. 237–249. — ISSN 0323-9748

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Из старата българска литература» — издателство «Български писател», София 1988 г.(Из «Похвално слово за Евтимий» от Григорий Цамблак — стр. 177—190).

Дослідження

[ред. | ред. код]