Петропавлівська площа
Петропавлівська площа Київ | |
---|---|
Місцевість | Куренівка |
Район | Оболонський |
Розміщення | між Кирилівською вулицею та проїздом без назви до вулиці Семена Скляренка |
Назва на честь | Петропавлівської церкви |
Колишні назви | |
Петропавлівська, Фрунзе | |
Загальні відомості | |
Координати | 50°29′46.9″ пн. ш. 30°27′42.3″ сх. д. / 50.496361° пн. ш. 30.461750° сх. д. |
поштові індекси | 04073 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Оболонь» (3,1 км) «Почайна» (3,1 км) |
Автобуси | А 72 |
Трамваї | Т 11, 12, 16, 17, 19 |
Тролейбуси | Тр 6, 18, 25, 33 |
Найближчі залізничні станції | з. п. Вишгородська (0,3 км) |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Храми | Церква Святих Петра і Павла |
Комерція | Куренівський ринок |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11784 |
У проєкті OpenStreetMap | w31105690 |
На карті | На карті населеного пункту |
Мапа | |
Петропавлівська площа у Вікісховищі |
Петропа́влівська пло́ща — площа в Оболонському районі міста Києва, місцевість Куренівка. Розташована між Кирилівською вулицею та проїздом без назви до вулиці Семена Скляренка.
Площа відома з середини XIX століття під сучасною назвою, від церкви святих Петра і Павла (була розташована неподалік, на Сирецькій вулиці, 20, зруйнована в липні 1987 року).
З 1961 року мала назву площа Фрунзе[1], на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе. У 1980-ті роки до площі було приєднано відомий із 1-ї половини XX століття Торговий провулок.
Історичну назву площі відновлено 2014 року[2].
Фактично площа складається з двох частин: південної — трикутного в плані скверу (до 1960-х рр. тут діяв Куренівський ринок і було розворотне кільце трамвая), у якому з 2003 міститься храм святих апостолів Петра і Павла (УПЦ Московського патріархату), та північної, де нині розташовані Куренівський ринок, Зооринок (Пташиний ринок), трамвайне кільце і стихійний «блошиний» ринок.
На площі збереглися залишки одно- та двоповерхової забудови кінця ХІХ — 1-ї половини ХХ століття (будинки № 3, 5, 11).
В одному з будинків на Петропавлівській площі минули дитячі й підліткові роки письменника Анатолія Кузнецова, про що він неодноразово згадує в автобіографічному романі Бабин Яр. Будинок не зберігся (знесений у 1960-ті роки, нині тут територія заводу «Кінап»)[3].
- На будинку № 11 до 2015 року існувала стара табличка (орієнтовно 1930-х — 1940-х років) з написом Петропавлівська площа. Такий само покажчик зберігся на будинку № 5. Таблички знову стали актуальними після повернення площі історичної назви.
- На площі з 1891 року розміщувалося розворотне трамвайне кільце (перші роки — міської залізниці на кінній тязі). Для пасажирського руху його перестали використовувати в 1971 році, трамвайні рейки в основному демонтовано в 1980-ті роки (останній відтинок завдовжки приблизно 10 м розібрано на початку 2000-х років).
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 15. Арк. 863–871. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 13 листопада 2014 року № 373/373 «Про повернення історичних назв та перейменування вулиць, площ, провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2014. — № 177 (4577). — 2 грудня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 2 грудня 2014.]
- ↑ Он спас Бабий Яр от забвения. Анатолий Кузнецов
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 173.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 237–238. — ISBN 5-88500-070-0.
- Петропавлівська площа // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 190. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |