Бранів
| село Бранів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Тер. громада | Великомежиріцька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56060090040041330 |
| Облікова картка | Бранів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1855 |
| Населення | 140 |
| Площа | 0,992 км² |
| Густота населення | 141,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34730 |
| Телефонний код | +380 3651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°35′03″ пн. ш. 26°50′47″ сх. д. / 50.58417° пн. ш. 26.84639° сх. д. |
| Відстань до обласного центру |
45 км |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Рівненська область, Корецький район, с. Світанок |
| Карта | |
  Бранів | |
 Бранів | |
| Мапа | |
| |
Брані́в — село у складі Великомежиріцької громади Рівненського району Рівненської області; населення — 140 осіб.
Від «брань» — війна, битва[1]. Припускається, що в давнину на місці сучасного села відбулася велика битва, свідченням якої є понад 300 старих могил, розкиданих в околицях Бранева[2]. Ймовірно, йдеться про події князівської міжусобиці — боротьби за Київ між Ізяславом Мстиславичем та Юрієм Довгоруким. У 1151 році військо князя Галицького Володимира Володаровича (союзника Довгорукого) знищило угорський військовий контингент, який рухався до Києва на допомогу Ізяславу Мстиславичу. Сталося це поблизу нинішнього села Сапожин[3], яке лежить за 2 км на схід від Бранева.
- 1855 — перша письмова згадка про село[4].
- 1897 — 53 будинки, 367 мешканців[5].
- У 1906 році село Гощанської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 40 верст, від волості 12. Дворів 68, мешканців 394[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 140 | 100% |
- Церква Св. Архистратига Михаїла.
- ↑ Словник української мови: В 11-ти тт. — Т. 1. А — В. — К., 1970. — С. 227.
- ↑ Ономастичні й діалектичні матеріали Ровенського державного педагогічного інституту ім. Д. З. Мануїльського. Зібрані у 1960—1988 рр. // Державний архів Рівненської області, ф. 489.
- ↑ Літопис Руський. — К., 1989. — С. 249.
- ↑ Чертков М. И. Военно-топографическая карта Волынской губернии. — К., 1855.
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року): У 2-х тт. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 137.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 12 лютого 2020.
- Панасенко О. Рівненщина: сторінки минулого. — Рівне, 2001. — 314 с.
- Панасенко О., Якубець Л. Корець і Кореччина: історія. — Луцьк, 2000. — 144 с.
 Населені пункти Корецького району | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Березівка • Богданівка • Бокшин • Бранів • Бриків • Велика Клецька • Великі Межирічі • Весняне • Ганнівка • Гвіздів • Головниця • Голичівка • Городище • Даничів • Дерманка • Дивень • Жадківка • Жорнівка • Забара • Залізниця • Застав'я • Іванівка • Калинівка • Козак • Коловерти • Колодіївка • Копитів • Користь • Крилів • Мала Клецька • Мала Совпа • Морозівка • Невірків • Новий Корець • Новини • Річечина • Річки • Самостріли • Сапожин • Світанок • Старий Корець • Стовпин • Сторожів • Топча • Устя • Франкопіль • Харалуг • Черниця • Щекичин |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |