Heinkel He 162
| Heinkel He 162 | |
|---|---|
 | |
| Heinkel He 162 | |
| Призначення: | Винищувач |
| Перший політ: | 6 грудня 1944 |
| Прийнятий на озброєння: | 1945 |
| Знятий з озброєння: | травень 1945 |
| На озброєнні у: | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Розробник: | Heinkel |
| Виробник: | Ernst Heinkel Flugzeugwerke |
| Всього збудовано: | 320 |
| Конструктор: | Heinkel |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 960 км/год |
| Дальність польоту: | 975 км |
| Практична стеля: | 12,000 м |
| Довжина: | 9.05 м |
| Висота: | 2.6 м |
| Розмах крила: | 7.2 м |
| Площа крила: | 11.16 м² |
| Споряджений: | 2,800 кг |
| Двигуни: | 1 × BMW 003E-1 |
| Тяга (потужність): | 7.85 кН |
| Гарматне озброєння: | 2×20-мм MG 151/20 • (He 162 A-2) 2×30-мм MK 108 |
Heinkel He 162 у Вікісховищі | |
Heinkel He 162 Salamander (Саламандра) — німецький реактивний винищувач завершального етапу Другої світової війни. Найшвидший літак війни.
He 162 був розроблений у рекордно короткий час. 8 вересня 1944 була підписана програма створення «Народного винищувача» (нім. Volksjäger), що передбачала створення легкого у пілотуванні, економічного у виробництві літака вагою до 2 т, з часом польоту понад 30 хв. і злітною смугою 500 м.
Проєкт Heinkel P 1073 отримав 15 вересня 1944 схвалення міністерства авіації, і через 69 днів 6 грудня 1944 у Відні відбувся перший політ He 162 з мотором BMW 003[1], де пілот капітан Петер Готтгольд розвинув швидкість понад 800 км/год. 10 грудня при черговому польоті він загинув через погане клеєння дерев'яних елементів крила. Через нестачу металу було введено для Heinkel He 162 Spatz (Горобець)обмеження швидкості 660 км/год до появи нового клею, при тому, що на висоті 4000 м була показана швидкість 960 км/год. Сидіння пілота отримало систему катапультування.
Для швидкого збирання літака крила частина корпусу збирались з дерева. Льотні характеристики, маневреність He 162 перевищували характеристики винищувачів союзників.
Озброєння складалось з 2×20-мм гармат MG 151/20 з боєкомплектом 120 набоїв. 26 квітня 1945 відбувся перший бойовий виліт He 162. Найбільшою проблемою став брак пілотів. Планеристів Гітлерюгенду після 10-годин тренування випускали у самостійні польоти. Тривалість польоту складала 40-50 хв., після чого без досвіду літак було неможливо посадити. Крім того, висока посадкова швидкість складала до 200 км/год. Втрати He 162 через малий досвід пілотів значно перевищили бойові (2 He 162 збиті P-51 Mustang). Пілотами Heinkel He 162 було збито 2 ворожих літака. На кінець війни союзники захопили 46 He 162.
Ще наприкінці 1944 було оголошено новий конкурс на винищувач. У ньому взяли участь Focke-Wulf Ta 183, Blohm & Voss P 212, Messerschmitt P.1110, Heinkel P. 1078, Junkers EF 128, який його виграв.
- Green, William. Warplanes of the Third Reich. London: Macdonald and Jane's Publishers Ltd., 1970 (fourth impression 1979). ISBN 0-356-02382-6 (англ.)
- Griehl, Manfred. The Luftwaffe Profile Series No.16: Heinkel He 162. Atglen, PA: Schiffer Publishing, 2007. ISBN 0-7643-1430-0 (нім.)
- Griehl, Manfred. Heinkel Strahlflugzeug He 162 «Volksjäger» — Entwicklung, Produktion und Einsatz (in German). Lemwerder, Germany: Stedinger Verlag, 2007. ISBN 3-927697-50-8 (нім.)
- Hiller, Alfred. Heinkel He 162 «Volksjäger» — Entwicklung, Produktion, Einsatz. Wien, Austria: Verlag Alfred Hiller, 1984 (нім.)
- Müller, Peter. Heinkel He 162 «Volksjäger»: Letzter Versuch der Luftwaffe (bilingual German/English). Andelfingen, Germany: Müller History Facts, 2006. ISBN 3-9522968-0-5 (нім.)
- Peter-Michel, Wolfgang. Flugerfahrungen mit der Heinkel He 162;— Testpiloten berichten (in German). Norderstedt, Germany: BOD-Verlag, 2011. ISBN 978-3-8423-7048-7 (нім.)
- Smith, J.Richard and Creek, Eddie J. Heinkel He 162 Volksjager (Monogram Close-Up 11). Acton, MA: Monogram Aviation Publications, 1986. ISBN 0-914144-11-1 (англ.)
- The Heinkel He-162 Volksjaeger [Архівовано 2 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Heinkel He 162 Volksjдger in Detail [Архівовано 4 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- No. 2904. Heinkel He 162 A-2 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Arado Ar E.377 [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)