Перейти до вмісту

Одинцов Георгій Федотович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:44, 11 березня 2024, створена MikeZah (обговорення | внесок) (Життєпис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Георгій Федотович Одинцов
рос. Георгий Федотович Одинцов
Народження21 лютого (6 березня) 1900(1900-03-06)
Воронеж, Воронезька губернія, Російська імперія
Смерть1 березня 1972(1972-03-01) (71 рік)
Москва, РРФСР, СРСР
злоякісна пухлина
ПохованняНоводівочий цвинтар
Країна Російська імперія
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військ артилерія
ОсвітаАртилерійська академія РСЧА імені Ф. Е. Дзержинського
Роки служби1920—1969, 1971—1972
ПартіяКПРС
Звання Маршал артилерії
КомандуванняЛенінградський фронт
Війни / битвиГромадянська війна в Росії,
Друга світова війна
Автограф
Нагороди
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Суворова I ступеня
Орден Кутузова I ступеняОрден Богдана Хмельницкого I ступеняОрден Суворова II ступеня
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»

Гео́ргій Федо́тович Одинцо́в (рос. Георгий Федотович Одинцов; 6 березня 1900 — 1 березня 1972) — радянський воєначальник, маршал артилерії (22.02.1968).

Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 2-го скликання (1947—1951), депутатом Московської, Омської і Краснодарської міських рад, делегатом XXII і XXIII з'їздів КПРС.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Воронежі. Росіянин.

15 липня 1920 року, за більшовицькою мобілізацією, призваний до лав Червоної армії. Учасник Громадянської війни в Росії: боєць загону особливого призначення Комуністичного полку 9-ї армії. Воював на Південному і Кавказькому фронтах.

З листопада 1921 по лютий 1923 року навчався на Краснодарських командних курсах діючих родів військ, після закінчення яких командував взводом, згодом — помічник командира гаубичної батареї 14-го артилерійського полку.

З вересня 1925 по серпень 1927 року проходив перепідготовку в Київській об'єднаній школі червоних командирів, після чого проходив військову службу в артилерійському полку Московської Пролетарської стрілецької дивізії: командир батареї, помічник начальника штабу полка, начальник полкової школи.

Влітку 1930 року направлений на навчання на артилерійський факультет Військово-технічної академії РСЧА імені Ф. Е. Дзержинського (з 1932 року — Артилерійська академія імені Ф. Е. Дзержинського). З березня 1935 року — начальник навчальної частини командного факультету Артилерійської академії. З листопада 1937 по жовтень 1939 року — комісар командного факультету, начальник кафедри служби АІР (артилерійської інструментальної розвідки), помічник начальника командного факультету тієї ж академії.

У жовтні 1939 року полковник Г. Ф. Одинцов призначений командиром 543-го корпусного артилерійського полку 53-го стрілецького корпусу, що формувався в Омську. З 1940 року — командир артилерійського полку Артилерійських КУКС.

Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року: командував Особливою артилерійською групою 41-го стрілецького корпусу, що діяв на Лузькому напрямку оборони Ленінграда. З грудня 1941 року — начальник штабу артилерії Ленінградського фронту. З квітня 1942 року — заступник командувача військами — начальник артилерії Ленінградської групи військ Ленінградського фронту.

У повоєнний час — командувач артилерії Ленінградського військового округу, а в 1947—1953 роках — командувач артилерії військ Далекого Сходу.

9 грудня 1953 року генерал-полковник артилерії (06.1944) Г. Ф. Одинцов призначений начальником Військової інженерної артилерійської академії імені Ф. Е. Дзержинського. Перебував на цій посаді протягом 16 років аж до свого звільнення у відставку через хворобу 30 вересня 1969 року.

10 липня 1971 року наказ про відставку було скасовано, а маршал артилерії Г. Ф. Одинцов призначений військовим інспектором-радником Групи генеральних інспекторів МО СРСР.

Помер в Москві від ракової інтоксикації.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений трьома орденами Леніна (05.10.1944, 1945, 1961), чотирма орденами Червоного Прапора (06.02.1942, 1944, 1950, 1968), орденами Суворова 1-го ступеня (22.06.1944), Кутузова 1-го ступеня (21.02.1944), Богдана Хмельницького 1-го ступеня (29.06.1945), Суворова 2-го ступеня (1943) і медалями.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Ім'я маршала Г. Ф. Одинцова занесене до Книги Пошани міста Луга і району (07.05.1970).

Також його ім'ям названо вулицю в селищі Отрожки міста Воронежа (Постанова міськради від 09.12.1974).

Посилання

[ред. | ред. код]