Перейти до вмісту

Переворська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:28, 9 лютого 2024, створена Friedrich240 (обговорення | внесок) (Скасування редагування № 41165308 користувача Friedrich240 (обговорення))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Переворська культура
Зображення
Названо на честь Переворськ
Місце розташування Республіка Польща
Наступник Суковсько-дзедзицька культура
Час/дата початку 3 століття до н. е.
Час/дата закінчення 5 століття
CMNS: Переворська культура у Вікісховищі
Пшеворська культура

Переворська культура[1][2], або пшеворська культура — археологічна культура, що визначає залізну добу на території Польщі та Західної України. Назва походить від міста Переворська, де вперше знайшли зразки виробів.

Культура тривала приблизно 600 років з 200 до Р. Х. до 400 після Р. Х..

Ареал культури — центральна і південна Польща: верхів'я річки Одра (Сілезія), горішня і середня Вісла (Мала і Велика Польща); Східна Словаччина (Південна Лемківщина); горішня Тиса (українське Закарпаття і Мармарощина); горішній Дністер (Галичина).

Поселення формувались навколо річок і в середньому займали площу 0,2-1,4 га. Житла були прямокутної форми наземні та напівземлянкові, площа яких становила переважно 14-20 метрів квадратних. Стіни були стовпово-каркасною конструкцією. Обігрівались мешканці відкритим вогнищем або глинобитною піччю, яка знаходилась в кутку житла.

Поховання подібні і до інших археологічних культур того часу, а саме в більшості ґрунтове тілоспалення в урнах чи ямах. Поховання супроводжуються великою кількістю всіляких речей: фібулами, пряжками, підвісками, намистами. В випадках захоронення воїнів їх супровідним інвентарем була зброя — ритуально зігнуті мечі, списи, остроги, умбони щитів.

Для переворської культури характерний чорнополиваний ліпний посуд: миски, глеки, вази.

Пшеворська культура на території України датується І-ІІІ ст. н. е. "Питання етнічної належності носіїв пшеворської культури на території Верхнього Подністров'я і Західної Волині вирішується з урахуванням відчутного впливу, починаючи з І ст.. н. е., з боку зарубинецьких ранньослов'янських племен, а також зіставленням східнопшеворських пам'яток із старожитностями черняхівської культури і ранньосередньовічних слов'янських племен Подністров'я. Дослідження (В. Д. Баран, І. С. Винокур, Д. Н. Козак) показали, що в першій половині І тисячоліття н. е. тут відбувався процес формування однієї з груп східнослов'янських племен. Щодо окремих пшеворських поховань із зброєю, то вони, очевидно, пов'язані з населенням Моравії, яке прийшло в рух у зв'язку з початком «великого переселення народів».

Інші культури ранньослов'янського часу, а саме Латенська, Липицька, Черняхівська, Культура Карпатських Курганів, Київська також відіграли велику роль у формуванні пізніших східнослов'янських племен. Зокрема Київська культура стала основою для формування і розвитку культур середньовічного часу, наприклад Пеньківської, Корчазько-празької у середньому Подніпров'ї. Отже, найбільшим генетичним попередником слов'янських культур середньовіччя стали Київська, а також Черняхівська культури.

Культура названа по назві селища Переворська, де були вперше знайдені зразки виробів. Змінила Лужицьку культуру, поширившись на більшу територію. На Сході, у північній Україні і Південній Білорусі, межувала з Зарубинецькою культурою, з якою мала споріднені риси, формуючи єдиний комплекс Пшеворської і Зарубинецької культур. Тут ми можемо побачити витоки двох великих націй — польської (з Пшеворської культури) і української (з Зарубинецької культури).

На Півночі від Пшеворської культури у низовині Вісли і на захід від неї (східна частина Східної Померанії) існувала Оксивська культура, яка згодом, приблизно у 20 році після Р. Х., змінилась на Вельбарську культуру. Вельбарська культура належала готам. Готи відзначилися рухом вздовж правого берега Вісли приблизно до 190 року, з якого вони з'явилися в Україні, спричинивши розвиток нової культури — Черняхівської.

Римські записи називають мешканців території Пшеворської культури лугіями. Більшість носіїв Пшеворської культури були венедами. На заході, в межах Одри переважав германський елемент (Вандали і Бургунди).

Унікальне поховання часів Пшеворської культури знайшли в Івано-Франківській області. [3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мицик Ю. А., Бажан О. Г., Власов В. С. Історія України. Навчальний посібник [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.]. — К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
  2. Пастернак Я. Археологія [Архівовано 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  3. СТАРОВИННІ АРТЕФАКТИ, ЗНАЙДЕНІ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.

Джерела та література

[ред. | ред. код]