Вогнепальна рана: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м →Джерела |
MonxBot (обговорення | внесок) м Бот: Автоматизована заміна тексту: (-незважаючи на +попри) |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Універсальна картка}} |
|||
[[Файл:Schussverletzung.jpg|міні|Вогнепальне поранення коліна]] |
[[Файл:Schussverletzung.jpg|міні|Вогнепальне поранення коліна]] |
||
[[Файл:Shotgun wound.JPG|міні|Вогнепальне поранення коліна]] |
[[Файл:Shotgun wound.JPG|міні|Вогнепальне поранення коліна]] |
||
'''Вогнепальна рана''' ({{lang-la|vulnus sclopetarium}}) — пошкодження тканин і органів з порушенням цілості їх покрову ([[шкіра|шкіри]], [[Слизова оболонка|слизової]] або [[Серозна оболонка|серозної оболонки]]), викликане вогнепальним снарядом і характеризується зоною первинного [[некроз]]у і змінами, що обумовлюють утворення в навколишніх тканинах осередків вторинного некрозу, а також неминучим первинним [[Мікроорганізми|мікробним]] забрудненням, що значно збільшує ризик розвитку [[Ранова інфекція|ранової інфекції]]. |
'''Вогнепальна рана''' ({{lang-la|vulnus sclopetarium}}) — пошкодження тканин і органів з порушенням цілості їх покрову ([[шкіра|шкіри]], [[Слизова оболонка|слизової]] або [[Серозна оболонка|серозної оболонки]]), викликане вогнепальним снарядом і характеризується зоною первинного [[некроз]]у і змінами, що обумовлюють утворення в навколишніх тканинах осередків вторинного некрозу, а також неминучим первинним [[Мікроорганізми|мікробним]] забрудненням, що значно збільшує ризик розвитку [[Ранова інфекція|ранової інфекції]]. |
||
Прагнення зберегти вражаючу міць вибухової зброї (насамперед снарядів і мін) та збільшити радіус її дії, |
Прагнення зберегти вражаючу міць вибухової зброї (насамперед снарядів і мін) та збільшити радіус її дії, попри сучасні засоби бронезахисту, призвело до появи тяжких, сукупних і багатофакторних вибухових пошкоджень. |
||
== Класифікація вогнепальних ран == |
== Класифікація вогнепальних ран == |
Поточна версія на 21:46, 28 липня 2024
Вогнепальна рана | |
Медична спеціальність | невідкладна медична допомога[d] |
---|---|
Вогнепальна рана у Вікісховищі |
Вогнепальна рана (лат. vulnus sclopetarium) — пошкодження тканин і органів з порушенням цілості їх покрову (шкіри, слизової або серозної оболонки), викликане вогнепальним снарядом і характеризується зоною первинного некрозу і змінами, що обумовлюють утворення в навколишніх тканинах осередків вторинного некрозу, а також неминучим первинним мікробним забрудненням, що значно збільшує ризик розвитку ранової інфекції.
Прагнення зберегти вражаючу міць вибухової зброї (насамперед снарядів і мін) та збільшити радіус її дії, попри сучасні засоби бронезахисту, призвело до появи тяжких, сукупних і багатофакторних вибухових пошкоджень.
- За характером снарядів, що ранять:
- кульові
- осколкові (осколками неправильної форми; стандартними осколковими елементами (стріловидними, кульковими та ін.).
- За характером поранення:
- сліпі
- наскрізні
- дотичні
- Стосовно порожнин тіла:
- проникні
- не проникні
- За кількісною характеристикою:
- одинокі
- множинні
- За локалізацією:
- ізольовані (голови, шиї, грудної клітки, живота, таза, хребта, кінцівок)
- поєднані (2 анатомічні області або більше)
- За клінічним перебігом раневого процесу:
- неускладнені
- ускладнені (за обтяжливими наслідками) з:
- масивною кровотечею (у тому числі з пошкодженням великих судин);
- гострою регіонарною ішемією тканин;
- пошкодженням життєво-важливих органів, анатомічних структур;
- пошкодженням кісток і суглобів;
- травматичним шоком.
Головними об'єктами лікувального впливу при вогнепальному пораненні є зона первинної руйнації (некрозу) тканин і ділянки вторинного некрозу навколо неї, а також мікробна флора рани. З перших годин після поранення поряд зі знеболюванням і припиненням кровотечі необхідно забезпечити умови для самоочищення рани і обмежити розповсюдження вторинного некробіозу.
Лікування починається з накладання первинної пов'язки. Остання захищає рану від несприятливого впливу зовнішнього середовища і від повторного мікробного забруднення, забезпечує відтік раневого ексудату з частковим видаленням дрібних елементів первинного забруднення. При великих вогнепальних пораненнях необхідна іммобілізація пошкодженого сегменту, що охороняє його від повторної травматизації.
Центральним компонентом лікувального впливу є хірургічна обробка вогнепальної рани. Більшість вогнепальних ран підлягають ранній хірургічній обробці. У залежності від показань розрізняють первинну, повторну і вторинну хірургічну обробку ран.
- Заруцький Я. Л., Запорожан В. М., Білий В. Я., Денисенко В. М., Асланян, С. А. (2016) Воєнно-польова хірургія : підруч. для студ. лікарів-інтернів і лікарів - слухачів закл. (ф-тів) післядиплом. освіти / Укр. військ.-мед. акад., Одес. нац. мед. ун-т. - Одеса : ОНМедУ, 2016. - 415 с. ISBN 978-966-443-078-1
- Вогнепальні ушкодження кінцівок, травматичний шок, синдром тривалого стиснення. Ампутації та протезування. [Архівовано 8 січня 2021 у Wayback Machine.] Бур'янов О. А., ННМУ ім. О. О. Богомольця
- НОВІ НАПРЯМКИ В ЛІКУВАННІ ВОГНЕПАЛЬНИХ РАН/ Каштальян М.А., Герасименко О.С., Тертишний С.В., Єнін Р.В., Дауаді Ф. [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] 2017
- Особливості вогнепальної рани [Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.] 2015
- Травматичні та вогнепальні пошкодження [Архівовано 8 січня 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.)Военно-полевая хирургия. Н. Н. Еланский[Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |