Дніпро (радіолокаційна станція): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м Виправлена суміш розкладок |
м додано Категорія:Протиракетна оборона за допомогою HotCat |
||
(Не показані 6 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
}} |
}} |
||
'''5Н15''' «'''Дністер'''», '''5Н86''' «'''Дніпро'''» (за [[Кодові імена НАТО|класифікацією НАТО]]: ''Hen House'' — «Курятник») — перше покоління радянських |
'''5Н15''' «'''Дністер'''», '''5Н86''' «'''Дніпро'''» (за [[Кодові імена НАТО|класифікацією НАТО]]: ''Hen House'' — «Курятник») — перше покоління радянських 5Н86 надгоризонтних [[Радар|радіолокаційних станцій]], призначених для [[Система контролю космічного простору|систем контролю космічного простору]] (СККП) та [[Система попередження про ракетний напад|систем попередження про ракетний напад]] (СПРН). В 1960-х роках вздовж кордонів [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] для виявлення атак [[Балістична ракета|балістичними ракетами]] з різних напрямків було побудовано шість окремих радіотехнічних вузлів (ОРТВ) на основі таких РЛС. Вони були основним радянським засобом раннього попередження до кінця 1980-х років. Названі іменами рік [[Дністер]] та [[Дніпро]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
ЦСО-П ({{Lang-ru|«Центральная станция обнаружения полигонная»}}) мала рупорну антену довжиною 250 м та висотою 15 м, яка складалась з масиву [[хвилевід|хвилеводів]] з відкритою ребристою структурою, та використовувала імпульсний сигнал з періодом 200 мкс. Для обробки сигналів використовувались апаратні методи, оскільки перспективну «{{comment|ЕОМ|комп'ютер}} М-4» (розробник — ІЕУМ) не вдавалось запустити. |
ЦСО-П ({{Lang-ru|«Центральная станция обнаружения полигонная»}}) мала рупорну антену довжиною 250 м та висотою 15 м, яка складалась з масиву [[хвилевід|хвилеводів]] з відкритою ребристою структурою, та використовувала імпульсний сигнал з періодом 200 мкс. Для обробки сигналів використовувались апаратні методи, оскільки перспективну «{{comment|ЕОМ|комп'ютер}} М-4» (розробник — ІЕУМ) не вдавалось запустити. |
||
При конструктивній дальності дії 1500 км ЦСО-П могла в автоматичному режимі виявляти та супроводжувати одночасно кілька об'єктів з ефективною площею розсіювання біля 1 м². |
При конструктивній дальності дії 1500 км ЦСО-П могла в автоматичному режимі виявляти та супроводжувати одночасно кілька об'єктів з [[Ефективна площа розсіювання|ефективною площею розсіювання]] біля 1 м². |
||
ЦСО-П побудована на полігоні [[Саришаган]] 17 вересня 1961 року і діяла до кінця 1960-х років, супроводжуючи запуски космічних апаратів. |
ЦСО-П побудована на полігоні [[Саришаган]] 17 вересня 1961 року і діяла до кінця 1960-х років, супроводжуючи запуски космічних апаратів. |
||
Рядок 77: | Рядок 77: | ||
=== РЛС «Дніпро» === |
=== РЛС «Дніпро» === |
||
Результатом подальшого вдосконалення системи стала РЛС «Дніпро» (головний конструктор — Ю. В. Поляк). |
Результатом подальшого вдосконалення системи стала РЛС «Дніпро» (головний конструктор — Ю. В. Поляк). У два рази збільшено сектор огляду кожної антени по азимуту (60° замість 30°). Рупор антени вкорочено з 20 до 14 метрів, в нього встановлено поляризаційний фільтр, що дозволило покращити точність вимірювання по куту місця. За рахунок використання потужніших передавачів і їх фазування в антені збільшена до 4000 км дальність виявлення, а також покращена робота станції на нижніх кутах. Вперше на РЛС метрового діапазону реалізовано режим міжтактового когерентного накопичення сигналів. Потужніша ЕОМ дозволила у два рази збільшити пропускну здатність. |
||
Кожне крило РЛС — це двосекторна рупорна антена довжиною 250 м та висотою 12 м, яка має два ряди {{Нп|Щілинна антена|«щілинних» антен|en|Slot antenna}} |
Кожне крило РЛС — це двосекторна рупорна антена довжиною 250 м та висотою 12 м, яка має два ряди {{Нп|Щілинна антена|«щілинних» антен|en|Slot antenna}} у двох хвилеводах з набором передавального та приймального обладнання. Кожен ряд виробляє сигнал, який сканує сектор 30° по азимуту (60° на антенну) і 30° по куту місця (від 5° до 35° по висоті) з управлінням частотою. Таким чином, РЛС в цілому забезпечує сканування 120° по азимуту і 30° по куту місця. |
||
Перша така станція була спорудження на полігоні Сари-Шаган (вузол {{comment|ВС|виявлення супутників (рос. «ОС» - обнаружение спутников)}}-2) як «{{comment|РЛК|радіолокаційна комірка (рос. «РЛЯ» - радиолокационная ячейка)}} 5» і введена в експлуатацію 12 травня 1974 року. Пізніше споруджені РЛС під [[Севастополь|Севастополем]] (вузол {{comment|РВ|раннє виявлення (рос. «РО» - раннее обнаружение)}}-4) і [[Шенборн (Мукачівський район)|біля |
Перша така станція була спорудження на полігоні Сари-Шаган (вузол {{comment|ВС|виявлення супутників (рос. «ОС» - обнаружение спутников)}}-2) як «{{comment|РЛК|радіолокаційна комірка (рос. «РЛЯ» - радиолокационная ячейка)}} 5» і введена в експлуатацію 12 травня 1974 року. Пізніше споруджені РЛС під [[Севастополь|Севастополем]] (вузол {{comment|РВ|раннє виявлення (рос. «РО» - раннее обнаружение)}}-4) і [[Шенборн (Мукачівський район)|біля Мукачева]] (вузол РВ-5). |
||
=== Подальший розвиток === |
=== Подальший розвиток === |
||
Рядок 87: | Рядок 87: | ||
== РЛС «Дніпро» в Україні == |
== РЛС «Дніпро» в Україні == |
||
В 1992 році РФ підписала на 15-річний термін договір з Україною про використання станцій «Дніпро» під Севастополем і Мукачево. Станції обслуговувались українським персоналом, а отримана інформація направлялась в Головний центр СПРН в [[Тимоново|Солнечногорську-7]]. За цю інформацію Росія щорічно перераховувала Україні, за різними даними, від 0,8 до 1,5 млн доларів. В 2008 році РФ оголосила про вихід з угоди |
В 1992 році РФ підписала на 15-річний термін договір з Україною про використання станцій «Дніпро» під Севастополем і Мукачево. Станції обслуговувались українським персоналом, а отримана інформація направлялась в Головний центр СПРН в [[Тимоново|Солнечногорську-7]]. За цю інформацію Росія щорічно перераховувала Україні, за різними даними, від 0,8 до 1,5 млн доларів. В 2008 році РФ оголосила про вихід з угоди й 26 лютого 2009 року РВ-4 і РВ-5 припинили передачу сигналу на командний пункт. |
||
В жовтні 2014 року, після анексії Криму Росія оголосила, що РЛС «Дніпро» під Севастополем буде модернізована і заступить на бойове чергування |
В жовтні 2014 року, після анексії Криму Росія оголосила, що [[Севастопольська радіолокаційна станція|РЛС «Дніпро» під Севастополем]] буде модернізована і заступить на бойове чергування у 2016 році. Однак пізніше стало відомо, що замість модернізації там буде споруджено нову РЛС «Яхрома»<ref>{{Cite web 2|url=https://defence-ua.com/news/minoboroni_rosiji_pochinaje_u_sevastopoli_budivnitstvo_novoji_unikalnoji_rls_jahroma_scho_hovajetsja_za_tsijeju_nazvoju-2514.html |title=Міноборони Росії починає у Севастополі будівництво нової унікальної РЛС «Яхрома»: що ховається за цією назвою |accessdate=4 березня 2021 |archivedate=26.01.2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210126193647/https://defence-ua.com/news/minoboroni_rosiji_pochinaje_u_sevastopoli_budivnitstvo_novoji_unikalnoji_rls_jahroma_scho_hovajetsja_za_tsijeju_nazvoju-2514.html }}</ref>. |
||
Таким чином зараз в Україні функціонує одна РЛС «Дніпро» [[Шенборн (Мукачівський район)|біля Мукачево]]. Сьогодні тут працює Західний центр радіотехнічного спостереження (ЗЦРС). Він входить до мережі [[Національний центр управління та випробувань космічних засобів|Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ)]]. |
Таким чином зараз в Україні функціонує одна РЛС «Дніпро» [[Шенборн (Мукачівський район)|біля Мукачево]]. Сьогодні тут працює Західний центр радіотехнічного спостереження (ЗЦРС). Він входить до мережі [[Національний центр управління та випробувань космічних засобів|Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ)]]. |
||
Рядок 119: | Рядок 120: | ||
* {{cite web 2|url=https://www.unian.ua/science/113519-rosiya-pidtverdila-svoyu-vidmovu-vid-ukrajinskih-radariv-dnipro.html |title=Росія підтвердила свою відмову від українських радарів ”Дніпро”|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210226194448/https://www.unian.ua/science/113519-rosiya-pidtverdila-svoyu-vidmovu-vid-ukrajinskih-radariv-dnipro.html |archivedate=26.02.2021|website=[[УНІАН]]|date=2008-05-02}} |
* {{cite web 2|url=https://www.unian.ua/science/113519-rosiya-pidtverdila-svoyu-vidmovu-vid-ukrajinskih-radariv-dnipro.html |title=Росія підтвердила свою відмову від українських радарів ”Дніпро”|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210226194448/https://www.unian.ua/science/113519-rosiya-pidtverdila-svoyu-vidmovu-vid-ukrajinskih-radariv-dnipro.html |archivedate=26.02.2021|website=[[УНІАН]]|date=2008-05-02}} |
||
[[Категорія:Радіолокаційні станції]] |
[[Категорія:Радіолокаційні станції за алфавітом]] |
||
[[Категорія:Радіолокаційні станції СРСР]] |
|||
[[Категорія:Протиракетна оборона]] |
Поточна версія на 06:00, 23 травня 2024
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (березень 2021) |
5Н15 «Дністер», 5Н86 «Дніпро» | |
---|---|
Основна інформація | |
Оператори | СРСР, Україна, Росія |
Виробник | СРСР |
Конструктор | Ю. В. Поляк |
Роки виробництва | з 1963 |
Роки експлуатації | з 1967 |
Випущено одиниць | 15 |
Входить до складу | СПРН |
Параметри | |
Діапазон частот | 154–162 МГц |
Тривалість імпульсу | 0.8 мс |
Максимальна дальність | 3000 км |
Розміри антени | 244 м (довжина), 20 м (висота) і 12 м (товщина) |
Інші назви | «Hen House» |
5Н15 «Дністер», 5Н86 «Дніпро» (за класифікацією НАТО: Hen House — «Курятник») — перше покоління радянських 5Н86 надгоризонтних радіолокаційних станцій, призначених для систем контролю космічного простору (СККП) та систем попередження про ракетний напад (СПРН). В 1960-х роках вздовж кордонів СРСР для виявлення атак балістичними ракетами з різних напрямків було побудовано шість окремих радіотехнічних вузлів (ОРТВ) на основі таких РЛС. Вони були основним радянським засобом раннього попередження до кінця 1980-х років. Названі іменами рік Дністер та Дніпро.
Для захисту СРСР від загрози ракетного ядерного удару в середині 1950-х років кільком підприємствам було доручено створення системи протиракетної оборони (ПРО). Головним розробником призначено «конструкторське бюро № 1». Однією з головних задач ПРО є якомога раніше виявлення запусків ракет, обчислення їх траєкторій та передача інформації в командний центр. Цю задачу покладено на СПРН.
У зв'язку з надзвичайною складністю завдання велась паралельна розробка альтернативних технічних рішень. Розроблено два варіанти радіолокаційних станцій дальнього виявлення: РЛС дециметрового діапазону «Дунай-2»[en] (проект ОКБ заводу № 37) та РЛС метрового діапазону «ЦСО-П» (проект РТІ академіка Мінца).
ЦСО-П (рос. «Центральная станция обнаружения полигонная») мала рупорну антену довжиною 250 м та висотою 15 м, яка складалась з масиву хвилеводів з відкритою ребристою структурою, та використовувала імпульсний сигнал з періодом 200 мкс. Для обробки сигналів використовувались апаратні методи, оскільки перспективну «ЕОМ М-4» (розробник — ІЕУМ) не вдавалось запустити.
При конструктивній дальності дії 1500 км ЦСО-П могла в автоматичному режимі виявляти та супроводжувати одночасно кілька об'єктів з ефективною площею розсіювання біля 1 м².
ЦСО-П побудована на полігоні Саришаган 17 вересня 1961 року і діяла до кінця 1960-х років, супроводжуючи запуски космічних апаратів.
ЦСО-П виявилась ефективною при спостереженні за супутниками, і на її основі було створено РЛС «Дністер» (головний конструктор — Ю. В. Поляк) для комплексу «Винищувач супутників». Передбачалось створення двох вузлів, рознесених по широті, для формування радіолокаційного поля протяжністю 5000 км на висотах до 3000 км. Виділено площадки під Іркутськом (Мишелівка, вузол ОС-1) і на мисі Гульшат озера Балхаш в Казахській РСР (Сари-Шаган, вузол ОС-2). На кожній площадці споруджувались по чотири РЛС.
Кожна РЛС «Дністер» складалась з двох «крил» ЦСО-П, з'єднаних між собою двоповерховою спорудою, де перебував командний пункт і обчислювальна система. Кожне крило охоплювало по азимуту сектор 30° вузьким променем сканування (0,5°). Діаграма сканування по висоті (куту підвищення) — «лопата» шириною 20°, діапазон сканування від 10° до 90°. Дві РЛС були направлені на схід (РЛК 1 і 2), дві — на захід (РЛК 3 і 4).
РЛС «Дністер» не відповідала вимогам системи раннього попередження — зокрема, вони мали недостатню дальність дії, невисоку роздільну здатність та завадостійкість. Тому була розроблена модифікована версія «Дністер-М» (головний конструктор — Ю. В. Поляк), яка започаткувала радянську СПРН, еквівалент системи «BMEWS» НАТО.
«Дністер-М» отримала ряд покращень:
- збільшення довжини імпульсу з 200 до 800 мкс розширяло дальність дії та діапазон об'єктів, що виявляються;
- застосування фазової модуляції сигналу 127-значної М-послідовності підвищувало роздільну здатність і точність вимірювання дальності;
- збільшення точності та швидкодії вимірювання різниці фаз двох приймальних каналів дозволяло збільшити точність вимірювання кута підвищення цілі;
- застосування нового методу пеленгації по азимуту шляхом узгодження полоси сигналу зондування та «миттєвої» полоси антени;
- застосування інших нових методів вимірювання та обробки сигналу;
- широке використання напівпровідникових елементів.
В результаті роздільна здатність збільшилась в 15 разів, дальність виявлення досягла 2500 км.
Спорудження першої РЛС «Дністер-М» в Оленегорську завершено в серпні 1968 року, другої в Скрунді — в січні 1969 року.
Результатом подальшого вдосконалення системи стала РЛС «Дніпро» (головний конструктор — Ю. В. Поляк). У два рази збільшено сектор огляду кожної антени по азимуту (60° замість 30°). Рупор антени вкорочено з 20 до 14 метрів, в нього встановлено поляризаційний фільтр, що дозволило покращити точність вимірювання по куту місця. За рахунок використання потужніших передавачів і їх фазування в антені збільшена до 4000 км дальність виявлення, а також покращена робота станції на нижніх кутах. Вперше на РЛС метрового діапазону реалізовано режим міжтактового когерентного накопичення сигналів. Потужніша ЕОМ дозволила у два рази збільшити пропускну здатність.
Кожне крило РЛС — це двосекторна рупорна антена довжиною 250 м та висотою 12 м, яка має два ряди «щілинних» антен[en] у двох хвилеводах з набором передавального та приймального обладнання. Кожен ряд виробляє сигнал, який сканує сектор 30° по азимуту (60° на антенну) і 30° по куту місця (від 5° до 35° по висоті) з управлінням частотою. Таким чином, РЛС в цілому забезпечує сканування 120° по азимуту і 30° по куту місця.
Перша така станція була спорудження на полігоні Сари-Шаган (вузол ВС-2) як «РЛК 5» і введена в експлуатацію 12 травня 1974 року. Пізніше споруджені РЛС під Севастополем (вузол РВ-4) і біля Мукачева (вузол РВ-5).
В результат подальшого розвитку систем загоризонтної радіолокації створено РЛС «Дар'ял», пізніше РЛС «Воронеж» та РЛС «Яхрома».
В 1992 році РФ підписала на 15-річний термін договір з Україною про використання станцій «Дніпро» під Севастополем і Мукачево. Станції обслуговувались українським персоналом, а отримана інформація направлялась в Головний центр СПРН в Солнечногорську-7. За цю інформацію Росія щорічно перераховувала Україні, за різними даними, від 0,8 до 1,5 млн доларів. В 2008 році РФ оголосила про вихід з угоди й 26 лютого 2009 року РВ-4 і РВ-5 припинили передачу сигналу на командний пункт.
В жовтні 2014 року, після анексії Криму Росія оголосила, що РЛС «Дніпро» під Севастополем буде модернізована і заступить на бойове чергування у 2016 році. Однак пізніше стало відомо, що замість модернізації там буде споруджено нову РЛС «Яхрома»[1].
Таким чином зараз в Україні функціонує одна РЛС «Дніпро» біля Мукачево. Сьогодні тут працює Західний центр радіотехнічного спостереження (ЗЦРС). Він входить до мережі Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ).
- ↑ Міноборони Росії починає у Севастополі будівництво нової унікальної РЛС «Яхрома»: що ховається за цією назвою : [арх. 26.01.2021]. — Дата звернення: 4 березня 2021.
- Dniestr/Dniepr/Daugava : [арх. 23 вересня 2016]. — In: Russian/Soviet Anti-Ballistic Missile Systems : Technical Report APA-TR-2009-1203 / Sean O'Connor, BA, MS (AMU) // Air Power Australia : website. — 2009. — April. — Updated April, 2012.
- НЛО, ядерні ракети і космічне сміття. За чим стежить засекречена база РЛС поблизу Мукачева : [арх. 22.02.2021] // Українська правда. — 2020. — 4 вересня.
- РЛС "Дніпро" - секретна станція у Мукачеві, яка бачить балістичні ракети за тисячі кілометрів : відео // Українська правда : канал YouTube. — 2020. — 4 вересня. — Трив. 57 хв. 19 с.
- Фотоекскурсія на РЛС «Дніпро» : [арх. 26.01.2021] // Мілітарний. — 2020. — 15 липня.
- От «Днестра» до «Днепра» : РЛС «Днепр» стала основным радиолокатором надгоризонтного поля системы предупреждения о ракетном нападении и по сей день несет боевое дежурство : [арх. 08.08.2014] // www.vko.ru. — 2011. — 18 февраля.
- Росія підтвердила свою відмову від українських радарів ”Дніпро” : [арх. 26.02.2021] // УНІАН. — 2008. — 2 травня.