Перейти до вмісту

Темрюк (Маріупольський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показані 12 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Темрюк (значення)}}
{{Otheruses|Темрюк (значення)}}
{{Село України
{{Село України
| назва = Темрюк
| назва = Темрюк
| область = [[Донецька область]]
| область = [[Донецька область]]
| район = [[Маріупольський район]]
| район = [[Маріупольський район]]
| громада = [[Нікольська селищна громада]]
| громада = [[Нікольська селищна громада]]
| герб = Temryuk mar gerb.png
| герб = Temryuk mar gerb.png
| опис герба = Герб с.Темрюк
| опис герба = Герб с.Темрюк
| колишня назва = ''Старченкове''
| колишня назва = ''Старченкове''
| засновано = [[1807]] рік
| засновано = [[1807]] рік
| населення = 2016<ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/ Перепис населення 2001 року</ref>
| населення = 2016<ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/ Перепис населення 2001 року</ref>
| села побратими = Село Гусарка Запорізька область
| вебсторінка = https://gromada.info/gromada/nikolska/ Сайт Нікольскої громади
| вебсторінка = https://gromada.info/gromada/nikolska/ Сайт Нікольскої громади
| адреса = 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94
| адреса = 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94
}}
}}
[[Файл:Темрюк1.png|міні|[[Герб с.Темрюк|Герб с. Темрюк]] за проєктом Е. Савченко. герб є не офіційним]]


'''Темрю́к''' (у [[1948]]&nbsp;— 2016&nbsp;— ''Старченкове''<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 2.8.1948 «Про увіковічення пам'яті Заступника Голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка»|Указ Президії Верховної Ради УРСР від 2.8.1948 «Про увіковічення пам'яті Заступника Голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка»]]</ref>)&nbsp;— [[село]] [[Нікольська селищна громада|Нікольської селищної громади]] [[Маріупольський район|Маріупольського району]] [[Донецька область|Донецької області]] [[Україна|України]].
'''Темрю́к''' (у [[1948]]&nbsp;— 2016&nbsp;— ''Старченкове''<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 2.8.1948 «Про увіковічення пам'яті Заступника Голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка»|Указ Президії Верховної Ради УРСР від 2.8.1948 «Про увіковічення пам'яті Заступника Голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка»]]</ref>)&nbsp;— [[село]] [[Нікольська селищна громада|Нікольської селищної громади]] [[Маріупольський район|Маріупольського району]] [[Донецька область|Донецької області]] [[Україна|України]].


Рядок 18: Рядок 22:
Відстань до [[Маріуполь|районного центру]] становить близько 55&nbsp;км автошляхом {{Автошлях Т|0803}}. Відстань до залізничної станції Розівка степовим шляхом становить 12 км. Селом протікає [[річка]] [[Темрюк (річка)|Темрюк]], що й дало (повернуту) сучасну назву селу. Населення&nbsp;— 2&nbsp;016 чоловік ([[2001]]).
Відстань до [[Маріуполь|районного центру]] становить близько 55&nbsp;км автошляхом {{Автошлях Т|0803}}. Відстань до залізничної станції Розівка степовим шляхом становить 12 км. Селом протікає [[річка]] [[Темрюк (річка)|Темрюк]], що й дало (повернуту) сучасну назву селу. Населення&nbsp;— 2&nbsp;016 чоловік ([[2001]]).


Колишню назву населений пункт отримав на честь уродженця села [[Старченко Василь Федорович|Василя Старченка]]&nbsp;— радянського [[державний діяч|державного]] і [[громадський діяч|громадського діяча]].
Колишню назву населений пункт отримав на честь уродженця села [[Старченко Василь Федорович|Василя Старченка]]&nbsp;— радянського [[державний діяч|державного]] і [[активізм|громадського діяча]].


Село межує із землями [[Більмацький район|Більмацького району]] [[Запорізька область|Запорізької області]].
Село межує із землями [[Більмацький район|Більмацького району]] [[Запорізька область|Запорізької області]].
Рядок 24: Рядок 28:
== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:Свято-Ильинский храм село Темрюк.jpg|200px|міні|ліворуч|Свято-Іллінський храм]]
[[Файл:Свято-Ильинский храм село Темрюк.jpg|200px|міні|ліворуч|Свято-Іллінський храм]]
Село Темрюк було засноване на початку ХІХ ст. збіглими селянами із [[Західна Україна|Західної України]]. Продовж 19 століття село активно заселяли різні переселенці як з губернь [[Полтавська губернія|Полтавської]], [[Чернігівська губернія|Чернігівської]], [[Смоленська губернія|Смоленської]], [[Орловська губернія|Орловської]], [[Віленська губернія|Віленської]] та інших губерній Російської імперії. [https://shron1.chtyvo.org.ua/Petrova_Inna/Revizki_skazky_iak_dzherelo_istorychnoi_demohrafii_lokalnykh_terytorii_Ukrainy.pdf?PHPSESSID=6aj8ljnggi1ick9hnj6c65juo2]
Село засноване [[1807]]&nbsp;р. переселенцями із [[Краснинський повіт|Краснинського повіту]] [[Смоленська губернія|Смоленщини]] та мешканці [[Чернігівська губернія|Чернігівської]] та [[Харківська губернія|Харківської губерній]].


За даними на [[1859]] рік у власницькому селі ''Темрюк'' [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]] мешкало {{formatnum:3105}} {{МНОЖИНА:3105|особа|особи|осіб}} (1559 чоловічої статі та 1546&nbsp;— жіночої), налічувалось 425 дворових господарств, існувала православна церква. Значну кількість селен складали росіяни<ref>{{ЕГТГ-СНМ-1859|598}}</ref>.
За даними на [[1859]] рік у власницькому селі ''Темрюк'' [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]] мешкало {{formatnum:3105}} {{МНОЖИНА:3105|особа|особи|осіб}} (1559 чоловічої статі та 1546&nbsp;— жіночої), налічувалось 425 дворових господарств, існувала православна церква. Значну кількість селен складали росіяни<ref>{{ЕГТГ-СНМ-1859|598}}</ref>.
Рядок 42: Рядок 46:
У [[1922]] році створена комуна імені Карла Маркса.
У [[1922]] році створена комуна імені Карла Маркса.


600 місцевих жителів билися на фронтах [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]], з них 367 загинули, 196 нагороджені [[орден]]ами і [[медаль|медалями]]. У селі встановлені два [[пам'ятник]]и і монумент Слави на честь воїнів, загиблих в роки війни, а також [[погруддя]] Героя Радянського Союзу С.&nbsp;П.&nbsp;Машковского.
600 місцевих жителів билися на фронтах [[німецько-радянська війна|радянсько-німецької війни]], з них 367 загинули, 196 нагороджені [[орден]]ами і [[медаль|медалями]]. У селі встановлені два [[монумент|пам'ятники]] і монумент Слави на честь воїнів, загиблих в роки війни, а також [[погруддя]] Героя Радянського Союзу С.&nbsp;П.&nbsp;Машковского.


== Населення ==
== Населення ==
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] населення села становило 2016 осіб, із них 21,63&nbsp;% зазначили рідною мову [[Українська мова|українську]] та 78,37&nbsp;%— [[Російська мова в Україні|російську]]<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_014&ti=19A050501_02_014.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%EE%ED%E5%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область |accessdate=2016-03-19 |archive-date=2016-03-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305150244/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_014&ti=19A050501_02_014.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%EE%ED%E5%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref>.
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] населення села становило 2016 осіб, із них 21,63&nbsp;% зазначили рідною мову [[Українська мова|українську]] та 78,37&nbsp;%— [[Російська мова в Україні|російську]]<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_014&ti=19A050501_02_014.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%EE%ED%E5%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область |accessdate=2016-03-19 |archive-date=2016-03-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305150244/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_014&ti=19A050501_02_014.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%EE%ED%E5%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305150244/http://database.ukrcensus.gov.ua/mult/dialog/varval.asp?lang=1&ma=19a050501_02_014&multilang=uk&path=..%2Fdatabase%2Fcensus%2F05%2F01%2F&ti=19a050501_02_014.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%EE%ED%E5%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281%2C2%2C3%2C4%29 |date=2016-03-05 }}</ref>.


== Економіка ==
== Економіка ==
Станом на [[1970]] рік в селі мешкала 2&nbsp;451 особа і було 1&nbsp;015 дворів. На території села розташовувалися центральні садиби [[колгосп]]ів «Росія» та імені Фрунзе. За господарством «Росія» були закріплені 6&nbsp;179 [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], у тому числі 5&nbsp;159 га [[рілля|орних земель]]. Були розвинені [[тваринництво]] і [[рослинництво]]. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі [[велика рогата худоба|великої рогатої худоби]]. За колгоспом ім. Фрунзе були закріплені 4&nbsp;045 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3&nbsp;292 га орних земель. Це було багатогалузеве господарство з розвинутими рослинництвом і тваринництвом.
Станом на [[1970]] рік в селі мешкала 2&nbsp;451 особа і було 1&nbsp;015 дворів. На території села розташовувалися центральні садиби [[колгосп]]ів «Росія» та імені Фрунзе. За господарством «Росія» були закріплені 6&nbsp;179 [[гектар|га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], у тому числі 5&nbsp;159 га [[рілля|орних земель]]. Були розвинені [[тваринництво]] і [[рослинництво]]. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі [[велика рогата худоба|великої рогатої худоби]]. За колгоспом ім. Фрунзе були закріплені 4&nbsp;045 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3&nbsp;292 га орних земель. Це було багатогалузеве господарство з розвинутими рослинництвом і тваринництвом.


== Соціальна сфера ==
== Соціальна сфера ==
[[Файл:КЗ "Темрюцька ЗОШ І-ІІІ ступенів".jpg|250px|міні|ліворуч|Темрюцька ЗОШ І-ІІІ ступенів]]
[[Файл:КЗ "Темрюцька ЗОШ І-ІІІ ступенів".jpg|250px|міні|ліворуч|Темрюцька ЗОШ І-ІІІ ступенів]]
У селі діяли [[середня школа]], будинок культури на 450 місць і клуб на 230 місць, [[бібліотека]] з книжковим фондом 9,7 тисяч примірників, [[лікарня]] на 35 ліжок, поліклініка, [[аптека]], чотири [[дитячий садок|дитячих садки]] та ясел на 135 місць, [[пошта]], ощадкаса, дев'ять [[магазин]]ів, три [[їдальня|їдальні]].
У селі діяли [[середня загальноосвітня школа|середня школа]], будинок культури на 450 місць і клуб на 230 місць, [[бібліотека]] з книжковим фондом 9,7 тисяч примірників, [[лікарня]] на 35 ліжок, поліклініка, [[аптека]], чотири [[дитячий садок|дитячих садки]] та ясел на 135 місць, [[пошта]], ощадкаса, дев'ять [[крамниця|магазинів]], три [[їдальня|їдальні]].


У селі діє Старченківський сільський центр культури і спорту. У СЦКС працює 21 клубне формування, в тому числі діють 4 народні аматорські колективи: ВІА «Апрель», вокальний ансамбль «Надежда», ТЕМ «Провінція», зразковий гурт «РесТем»<ref>{{Cite web |url=http://volodrsovet.dn.ua/pro-rajon.html |title=Володарська райрада |accessdate=2016-03-19 |archive-date=2016-03-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160316185408/http://volodrsovet.dn.ua/pro-rajon.html }}</ref>
У селі діє Старченківський сільський центр культури і спорту. У СЦКС працює 21 клубне формування, в тому числі діють 4 народні аматорські колективи: ВІА «Апрель», вокальний ансамбль «Надежда», ТЕМ «Провінція», зразковий гурт «РесТем»<ref>{{Cite web |url=http://volodrsovet.dn.ua/pro-rajon.html |title=Володарська райрада |accessdate=2016-03-19 |archive-date=2016-03-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160316185408/http://volodrsovet.dn.ua/pro-rajon.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160316185408/http://volodrsovet.dn.ua/pro-rajon.html |date=2016-03-16 }}</ref>


== Природно-заповідний фонд ==
== Природно-заповідний фонд ==
Поблизу села розташований [[регіональний ландшафтний парк]] [[Регіональний ландшафтний парк «Половецький степ»|«Половецький степ»]] та ландшафтний заказник місцевого значення [[Бесташ (заказник)|Бесташ]].
Поблизу села розташований [[регіональний ландшафтний парк]] [[Регіональний ландшафтний парк «Половецький степ»|«Половецький степ»]] та ландшафтний заказник місцевого значення [[Бесташ]].

== Цікаві факти про село Темрюк : ==

# У часи [[Російська імперія|Російської імперії]] у селі [[Темрюк (річка)|Темрюк]] німецький природодослідник, академік [[Йоганн Гюльденштедт|Йоганн-Антон Гільденштедт]] знайшов – 30 екземплярів кам’яних скульптур, це ввважалося рекордом, адже Темрюк обігнав за кількістю скульптур сусідні села, наприклад: у сусідньому селі [[Білоцерківка (Пологівський район)|Білоцерковці]] їх було 27, у [[Царекостянтинівка|Царекостянтинівці]] (тепер [[Більмак|Більмак)]] – 7 (два останні села знаходяться у Більмацькому (Куйбишевському) районі Запорізької області). Отже, кам’яні скульптури з Темрюка могли потрапити до колекції Анадольського степового лісництва, в якій на початку 70-х років ХХ сторіччя нараховувалося 27 статуй. Другим місцем їх можливого зберігання може бути [[Одеський музей «Степова Україна»|Одеса]], в краєзнавчому музеї цього міста на даний час налічується 30 скульптур.Ще кам’яні скульптури потрапили й до зібрань [[Маріупольський краєзнавчий музей|Маріупольського]] та Нікольського краєзнавчих музеїв. Дві скульптури з Темрюка у 70-х роках ХХ ст. вивіз на центральну садибу Українського степового природного заповідника НАН України. Наукова саття "СЛІДАМИ КАМ’ЯНИХ СКУЛЬПТУР ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я сторінки 308-312"[https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2019/12/Bioriznomanittia-stepovoi-zony-Ukrainy-2019-tsvet-m-1.pdf#page=309]


== Відомі люди ==
== Відомі люди ==
Рядок 66: Рядок 74:
** [[Депутатов Іван Степанович]];
** [[Депутатов Іван Степанович]];
** [[Машковський Степан Пилипович]]
** [[Машковський Степан Пилипович]]
* [[Герой соціалістичної праці|Герої соціалістичної праці]]:
* [[Герой Соціалістичної Праці|Герої соціалістичної праці]]:
** [[Кірюшкін Іван Федотович]];
** [[Кірюшкін Іван Федотович]];
** [[Михєєв Ілля Іванович]]
** [[Михеєв Ілля Іванович|Михєєв Ілля Іванович]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 75: Рядок 83:
== Література ==
== Література ==
* {{ІМСУ}}
* {{ІМСУ}}
* Інна Петрова. [https://shron1.chtyvo.org.ua/Petrova_Inna/Revizki_skazky_iak_dzherelo_istorychnoi_demohrafii_lokalnykh_terytorii_Ukrainy.pdf?PHPSESSID=6aj8ljnggi1ick9hnj6c65juo2 РЕВІЗЬКІ «СКАЗКИ» ЯК ДЖЕРЕЛО ІСТОРИЧНОЇ ДЕМОГРАФІЇ ЛОКАЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ СЕЛА ТЕМРЮК ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ПОВІТУ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ)]


{{Donetsk-geo-stub}}
{{Donetsk-geo-stub}}

Поточна версія на 18:21, 11 грудня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Темрюк (значення).
село Темрюк
Герб с.Темрюк
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Маріупольський район
Тер. громада Нікольська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14140070220087857
Основні дані
Засноване 1807 рік
Колишня назва Старченкове
Населення 2016[1]
Села-побратими Село Гусарка Запорізька область
Географічні дані
Географічні координати 47°16′08″ пн. ш. 36°58′29″ сх. д.H G O
Місцева влада
Адреса ради 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94
Вебсторінка https://gromada.info/gromada/nikolska/ Сайт Нікольскої громади
Карта
Темрюк. Карта розташування: Україна
Темрюк
Темрюк
Темрюк. Карта розташування: Донецька область
Темрюк
Темрюк
Мапа
Мапа

CMNS: Темрюк у Вікісховищі

Герб с. Темрюк за проєктом Е. Савченко. герб є не офіційним


Темрю́к (у 1948 — 2016 — Старченкове[2]) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до районного центру становить близько 55 км автошляхом Т 0803. Відстань до залізничної станції Розівка степовим шляхом становить 12 км. Селом протікає річка Темрюк, що й дало (повернуту) сучасну назву селу. Населення — 2 016 чоловік (2001).

Колишню назву населений пункт отримав на честь уродженця села Василя Старченка — радянського державного і громадського діяча.

Село межує із землями Більмацького району Запорізької області.

Історія

[ред. | ред. код]
Свято-Іллінський храм

Село Темрюк було засноване на початку ХІХ ст. збіглими селянами із Західної України. Продовж 19 століття село активно заселяли різні переселенці як з губернь Полтавської, Чернігівської, Смоленської, Орловської, Віленської та інших губерній Російської імперії. [1]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Темрюк Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 3105 осіб (1559 чоловічої статі та 1546 — жіночої), налічувалось 425 дворових господарств, існувала православна церква. Значну кількість селен складали росіяни[3].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Темрюк, центрі Темрюцької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 4347 осіб, налічувалось 566 дворових господарств, існували православна церква, школа й 3 лавки[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6361 особи (3180 чоловічої статі та 3181 — жіночої), з яких 6189 — православної віри[5].

У 1908 році в селі мешкало 7501 особа (3815 чоловічої статі та 3686 — жіночої), налічувалось 1128 дворових господарства[6].

Радянська окупація встановлена у січні 1918 року.

Навесні того ж року створено Темрюцький революційний загін, командиром якого став В. М. Писаревський. Темрюцький загін приєднався до загону Давидова і вів бої на території Маріупольського повіту.

У наказі № 565 від 8 червня 1921 року по військам Харківського військового округу вказано що Темрюк є опорним пунктом РПАУ Махно.[джерело?]

У 1922 році створена комуна імені Карла Маркса.

600 місцевих жителів билися на фронтах радянсько-німецької війни, з них 367 загинули, 196 нагороджені орденами і медалями. У селі встановлені два пам'ятники і монумент Слави на честь воїнів, загиблих в роки війни, а також погруддя Героя Радянського Союзу С. П. Машковского.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 2016 осіб, із них 21,63 % зазначили рідною мову українську та 78,37 %— російську[7].

Економіка

[ред. | ред. код]

Станом на 1970 рік в селі мешкала 2 451 особа і було 1 015 дворів. На території села розташовувалися центральні садиби колгоспів «Росія» та імені Фрунзе. За господарством «Росія» були закріплені 6 179 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5 159 га орних земель. Були розвинені тваринництво і рослинництво. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби. За колгоспом ім. Фрунзе були закріплені 4 045 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3 292 га орних земель. Це було багатогалузеве господарство з розвинутими рослинництвом і тваринництвом.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
Темрюцька ЗОШ І-ІІІ ступенів

У селі діяли середня школа, будинок культури на 450 місць і клуб на 230 місць, бібліотека з книжковим фондом 9,7 тисяч примірників, лікарня на 35 ліжок, поліклініка, аптека, чотири дитячих садки та ясел на 135 місць, пошта, ощадкаса, дев'ять магазинів, три їдальні.

У селі діє Старченківський сільський центр культури і спорту. У СЦКС працює 21 клубне формування, в тому числі діють 4 народні аматорські колективи: ВІА «Апрель», вокальний ансамбль «Надежда», ТЕМ «Провінція», зразковий гурт «РесТем»[8]

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

Поблизу села розташований регіональний ландшафтний парк «Половецький степ» та ландшафтний заказник місцевого значення Бесташ.

Цікаві факти про село Темрюк :

[ред. | ред. код]
  1. У часи Російської імперії у селі Темрюк німецький природодослідник, академік Йоганн-Антон Гільденштедт знайшов – 30 екземплярів кам’яних скульптур, це ввважалося рекордом, адже Темрюк обігнав за кількістю скульптур сусідні села, наприклад: у сусідньому селі Білоцерковці їх було 27, у Царекостянтинівці (тепер Більмак) – 7 (два останні села знаходяться у Більмацькому (Куйбишевському) районі Запорізької області). Отже, кам’яні скульптури з Темрюка могли потрапити до колекції Анадольського степового лісництва, в якій на початку 70-х років ХХ сторіччя нараховувалося 27 статуй. Другим місцем їх можливого зберігання може бути Одеса, в краєзнавчому музеї цього міста на даний час налічується 30 скульптур.Ще кам’яні скульптури потрапили й до зібрань Маріупольського та Нікольського краєзнавчих музеїв. Дві скульптури з Темрюка у 70-х роках ХХ ст. вивіз на центральну садибу Українського степового природного заповідника НАН України. Наукова саття "СЛІДАМИ КАМ’ЯНИХ СКУЛЬПТУР ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я сторінки 308-312"[2]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народились:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://2001.ukrcensus.gov.ua/ Перепис населення 2001 року
  2. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 2.8.1948 «Про увіковічення пам'яті Заступника Голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка»
  3. ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 598) (рос. дореф.)
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
  5. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 29-1)
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Володарська райрада. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016. [Архівовано 2016-03-16 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]


Донецька область Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Темрюк_(Маріупольський_район)&oldid=44138664