Євгеній IV: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Rosya Kanji (обговорення | внесок)
1568 редагувань
виправлено оформлення
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Додано уточнення
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 14: Рядок 14:
|девіз=
|девіз=
}}
}}
'''Євгеній IV''' ({{lang-la|Eugenius IV}}, '''Габріель Кондульмер,''' {{lang-it|Gabriele Condulmer}}; [[11 січня]] [[1383|1383,]] [[Венеція]] — [[23 лютого]] [[1447]], [[Рим]]) — 207-й [[Папа Римський]] з [[3 березня]] [[1431]] по [[23 лютого]] [[1447]] року. Вів боротьбу проти [[Базельський собор|Базельського собору]] (скликаний в 1431 році), який прагнув поставити собор вище папської влади й обрав у [[1439]] році нового папу [[Фелікс V (антипапа)|Фелікса V (антипапу)]].
'''Євгеній IV''' ({{lang-la|Eugenius IV}}, '''Габріель Кондульмер,''' {{lang-it|Gabriele Condulmer}}; [[11 січня]] [[1383|1383,]] [[Венеція]] — [[23 лютого]] [[1447]], [[Рим]]) — 207-й [[Папа Римський]] з [[3 березня]] [[1431]] по [[23 лютого]] [[1447]] року.


Понтифік з найцікавішими подіями під час свого правління і один з найбільш замовчуванних. Під час його понтифікату відбувалися Базельский собор (1431-1449), тривалий консиліум церковних ієрархів, який намагався розпочати реформацію католицької церкви,
⚫
У [[1438]] році Євгеній IV скликав [[Флорентійський собор|новий собор у Феррарі]] (1438—1439). Потім цей собор у 1439 році був перенесений у Флоренцію (1439—1442) і завершив свою роботу в Римі (1443—1445).

Ферраро-флорентійский собор (1438-1445), де було укладено орос про об'єднання католицької та православної ортодоксальної церков під головуванням Папи Римського і підписано унію з візантійським імператором Іоаном та константинопольським патріархом, закінчено гуситські війни у Богемії, короновано імператорською короною [[Сигізмунд Люксембург|Сигізмунда]] Люксембурга,

започатковано новий герб імперії - [[Двоголовий орел|двоголового]] орла,

організовано останній хрестовий похід на османів під начало короля Польського та Угорського [[Владислав III Варненчик|Владислава]] ІІІ Варненчика, який щоправда завершився поразкою під [[Битва під Варною (1444)|Варною]] у 1444 році, однак призупинив експансію османів на кілька десятків років.

Євгеній ІV відмовився визнавати рішення [[Базельський собор|Базельського собору]], яке поставило собор вище папської влади, що призвело до обрання учасниками синоду в[[1439]] році іншого понтифіка [[Фелікс V (антипапа)|Фелікса V (антипапу)]].

⚫
Натомість у [[1438]] році скликав [[Флорентійський собор|новий собор у Феррарі]] (1438—1439). Потім цей собор у 1439 році був перенесений у Флоренцію (1439—1442) і завершив свою роботу в Римі (1443—1445).


У роботі собору взяли участь [[візантійський імператор]] [[Іоанн VIII Палеолог]], [[константинопольський патріарх]] [[Йосип II (патріарх Константинопольський)|Йосиф II]] та [[митрополит Київський]] [[Ісидор]], які після тривалих переговорів з Євгенієм IV уклали [[Флорентійська унія|Флорентійську унію]] 1439 року.
У роботі собору взяли участь [[візантійський імператор]] [[Іоанн VIII Палеолог]], [[константинопольський патріарх]] [[Йосип II (патріарх Константинопольський)|Йосиф II]] та [[митрополит Київський]] [[Ісидор]], які після тривалих переговорів з Євгенієм IV уклали [[Флорентійська унія|Флорентійську унію]] 1439 року.


Отримавши підтримку візантійського імператора, німецького короля [[Фрідріх ІІІ|Фрідріха]], з яким його наступник папа Миколай V уклав [[Віденський конкордат|Віденський]] конкордат та інших монархів Європи папа Євгеній IV зміцнив засади верховенства католицької церкви, поширив її вплив на ряд східних церков, що відклало можливості [[Реформація|реформації]] на кілька десятиліть.
При підтримці володарів Європи Євгеній IV добився розпуску Базельського собору.


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 14:34, 8 червня 2024

Євгеній IV
(Eugenius PP. IV)
Папа Римський
3 березня 1431 — 23 лютого 1447
Попередник: Мартин V
Наступник: Миколай V
Дата народження: 1383[1][2][…]
Місце народження: Венеція, Венеційська республіка[4]
Дата смерті: 23 лютого 1447
Місце смерті: Рим, Папська держава[4]
Поховання: Сан Сальваторе ін Лауро
Громадянство: Венеційська республіка
Релігія: католицька церква[5]
Рід: Condulmer familyd
Батько: Angelo Condulmerd
Мати: Bariola di Niccolò Correrd
Інтронізація: 11 березня 1431
У миру: Gabriele Condulmaro
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Євгеній IV (лат. Eugenius IV, Габріель Кондульмер, італ. Gabriele Condulmer; 11 січня 1383, Венеція — 23 лютого 1447, Рим) — 207-й Папа Римський з 3 березня 1431 по 23 лютого 1447 року.

Понтифік з найцікавішими подіями під час свого правління і один з найбільш замовчуванних. Під час його понтифікату відбувалися Базельский собор (1431-1449), тривалий консиліум церковних ієрархів, який намагався розпочати реформацію католицької церкви,

Ферраро-флорентійский собор (1438-1445), де було укладено орос про об'єднання католицької та православної ортодоксальної церков під головуванням Папи Римського і підписано унію з візантійським імператором Іоаном та константинопольським патріархом, закінчено гуситські війни у Богемії, короновано імператорською короною Сигізмунда Люксембурга,

започатковано новий герб імперії - двоголового орла,

організовано останній хрестовий похід на османів під начало короля Польського та Угорського Владислава ІІІ Варненчика, який щоправда завершився поразкою під Варною у 1444 році, однак призупинив експансію османів на кілька десятків років.

Євгеній ІV відмовився визнавати рішення Базельського собору, яке поставило собор вище папської влади, що призвело до обрання учасниками синоду в1439 році іншого понтифіка Фелікса V (антипапу).

Натомість у 1438 році скликав новий собор у Феррарі (1438—1439). Потім цей собор у 1439 році був перенесений у Флоренцію (1439—1442) і завершив свою роботу в Римі (1443—1445).

У роботі собору взяли участь візантійський імператор Іоанн VIII Палеолог, константинопольський патріарх Йосиф II та митрополит Київський Ісидор, які після тривалих переговорів з Євгенієм IV уклали Флорентійську унію 1439 року.

Отримавши підтримку візантійського імператора, німецького короля Фрідріха, з яким його наступник папа Миколай V уклав Віденський конкордат та інших монархів Європи папа Євгеній IV зміцнив засади верховенства католицької церкви, поширив її вплив на ряд східних церков, що відклало можливості реформації на кілька десятиліть.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
  2. ↑ Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Евгений IV // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Євгеній_IV&oldid=42739176