Глутамінова кислота: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
м →‎Книги: вікіфікація
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 26: Рядок 26:
}}
}}


'''Глутамі́нова кислота́''' (α-аміноглутарова кислота; Glu, E) — аліфатична α-[[амінокислота]], яка використовується майже всіма живими істотами в [[Біосинтез білків|біосинтезі]] [[Білки|білків]]. Це неосновна поживна речовина для людини, тобто людський організм може синтезувати достатню кількість для її використання. Це також найпоширеніший [[Збудження (фізіологія)|збуджуючий]] [[Нейромедіатори|нейромедіатор]] у [[Нервова система|нервовій системі]] [[Хребетні|хребетних]]. Він служить попередником для синтезу [[Гальмування (нейрофізіологія)|гальмівної]] [[Гамма-аміномасляна кислота|гамма-аміномасляної кислоти]] (ГАМК) у ГАМК-ергічних нейронах.
'''Глутамі́нова кислота́''' (α-аміноглутарова кислота; Glu, E)&nbsp;— [[аліфатична амінокислота|аліфатична]] α-[[амінокислота]]. Зустрічається у всіх організмах у вільному вигляді (в плазмі [[кров]]і разом з [[глутамін]]ом становить близько <sup>1</sup>/<sub>3</sub> всіх вільних амінокислот) та у складі [[білки|білків]]. Була вперше виявлена у [[глютен]]і [[пшениця|пшениці]], через що і отримала свою назву.

Зустрічається у всіх організмах у вільному вигляді (в плазмі [[кров]]і разом з [[глутамін]]ом становить близько <sup>1</sup>/<sub>3</sub> всіх вільних амінокислот) та у складі [[білки|білків]]. Була вперше виявлена у [[глютен]]і [[пшениця|пшениці]], через що і отримала свою назву.


In vivo глутамінова кислота синтезується із [[α-оксоглутарова кислота|α-оксоглутарової кислоти]] - проміжного продукту [[цикл Кребса|циклу Кребса]].
In vivo глутамінова кислота синтезується із [[α-оксоглутарова кислота|α-оксоглутарової кислоти]] - проміжного продукту [[цикл Кребса|циклу Кребса]].


== Історія ==
Речовина була відкрита та ідентифікована в 1866 році німецьким хіміком Карлом Генріхом Ріттхаузеном, який обробив пшеничну клейковину (за якою вона була названа) сірчаною кислотою. У 1908 році японський дослідник Кікунае Ікеда з Токійського Імперського університету ідентифікував коричневі кристали, що залишилися після випаровування великої кількості бульйону комбу, як глутамінову кислоту. Коли спробувати ці кристали, вони відтворювали невимовний, але незаперечний смак, який він відчував у багатьох продуктах харчування, особливо в морських водоростях. Професор Ікеда назвав цей смак [[умамі]]. Потім він запатентував метод масового виробництва кристалічної солі глутамінової кислоти, глутамату натрію.

== Нейромедіатор ==
Глутамат бере участь в активації нервової діяльності. Глутамат є основним збуджуючим нейромедіатором мозку. Він важливий для [[навчання]] та [[Пам'ять|пам'яті]], а також для регулювання настрою.

== Харчова промисловість ==
Глутамінова кислота ([[харчова добавка]] '''E620''') та її солі ([[глутамат натрію]] '''Е621''', [[глутамат калію]] '''Е622''', [[диглутамат кальцію]] '''Е623''', [[глутамат амонію]] '''Е624''', [[глутамат магнію]] '''Е625''') використовуються як [[підсилювач смаку|підсилювачі смаку]] в багатьох харчових концентратах і консервах.
Глутамінова кислота ([[харчова добавка]] '''E620''') та її солі ([[глутамат натрію]] '''Е621''', [[глутамат калію]] '''Е622''', [[диглутамат кальцію]] '''Е623''', [[глутамат амонію]] '''Е624''', [[глутамат магнію]] '''Е625''') використовуються як [[підсилювач смаку|підсилювачі смаку]] в багатьох харчових концентратах і консервах.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Нейрохімія]]
* [[Молекулярна нейронаука]]
* [[Синдром китайського ресторану]]
* [[Синдром китайського ресторану]]
== Джерела ==
== Джерела ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3500/kislota-glutaminova КИСЛОТА ГЛУТАМІНОВА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160316051821/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3500/kislota-glutaminova |date=16 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3500/kislota-glutaminova КИСЛОТА ГЛУТАМІНОВА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160316051821/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3500/kislota-glutaminova |date=16 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
==Література==
==Література==

* {{Безуглий_фармхімія}} (С.?)
=== Книги ===
* {{Безуглий_фармхімія|157—160}}
* ''Basic Neurochemistry: Molecular, Cellular and Medical Aspects (8th ed.)'' / Edited by Scott T. Brady, George J. Siegel et al. — Academic Press, 2012. ISBN 978-0-12-374947-5 (С.?)
* ''Neuroproteomics'' ''(2nd ed.)'' / Li, Ka Wan. — New York, NY; 2019. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-4939-9662-9|978-1-4939-9662-9]]. (С.?)
* ''Molecular biology of the cell'' (6th ed) / Alberts B. Johnson A. Lewis J. Morgan D. Raff M. C. Roberts K. Walter P. Wilson J. H. & Hunt T. Garland Science Taylor and Francis Group, 2015. (С.?)
* ''From Molecules to Networks An Introduction to Cellular and Molecular Neuroscience.'' / John H. Byrne, Ruth Heidelberger and M. Neal. Academic Press, 2014. ISBN 978-0-12-397179-1 (С.?)
* ''Principles of neural science'' (6th ed.) / [[Ерік Кендел|Kandel, E. R]]., Schwartz, J. H., & Jessell, T. M. McGraw-Hill, Health Professions Division, 2019. (С.?)
* ''The synaptic organization of the brain'' / Gordon M. Shepherd. Oxford ; New York :Oxford University Press, 2003. ISBN 978-0195159561 (С.?)

=== Журнали ===
* [https://onlinelibrary.wiley.com/journal/14714159 Journal of Neurochemistry]{{немає у джерелі}}
* [https://www.sciencedirect.com/journal/neurochemistry-international Neurochemistry International]{{немає у джерелі}}
* [https://www.nature.com/npp/ Nature: Neuropsychopharmacology]{{немає у джерелі}}
* [https://www.sciencedirect.com/journal/neuropharmacology NeuroPharmacology]{{немає у джерелі}}
* [https://www.springer.com/journal/12035 Molecular Neurobiology]{{немає у джерелі}}
* [https://www.cell.com/neuron/home Neuron]{{немає у джерелі}}
* [https://www.jneurosci.org/ Journal of Neuroscience]{{немає у джерелі}}
* [https://www.nature.com/neuro/ Nature: Neuroscience]{{немає у джерелі}}
* [https://www.nature.com/nrn/ Nature Reviews: Neuroscience]{{немає у джерелі}}
* [https://www.cell.com/trends/neurosciences/home Cell: Trends in Neurosciences]{{немає у джерелі}}


{{Амінокислота}}
{{Амінокислота}}

Поточна версія на 14:40, 27 січня 2024

Глутамінова кислота
Інші назви α-аміноглутарова кислота
Ідентифікатори
Номер CAS (L-isomer); 6893-26-1 (D-isomer); 56-86-0 (L-ізомер) 56-86-0 (L-isomer); 6893-26-1 (D-isomer); 56-86-0 (L-ізомер)
PubChem 611
Номер EINECS 210-522-2
KEGG D04341 і C00302
Назва MeSH D12.125.067.625.349, D12.125.119.409.349 і D12.125.427.300
ChEBI 18237
SMILES N[C@@H](CCC(O)=O)C(O)=O
InChI InChI=1S/C5H9NO4/c6-3(5(9)10)1-2-4(7)8/h3H,1-2,6H2,(H,7,8)(H,9,10)
Номер Бельштейна 1723799
Номер Гмеліна 101971
Властивості
Молекулярна формула C5H9NO4
Молярна маса 147,13 г/моль
Зовнішній вигляд біла кристалічна пудра
Густина 1,4601 (20 °C)
Тпл 199 °C (розклад)
Розчинність (вода) розчинний
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Глутамі́нова кислота́ (α-аміноглутарова кислота; Glu, E) — аліфатична α-амінокислота, яка використовується майже всіма живими істотами в біосинтезі білків. Це неосновна поживна речовина для людини, тобто людський організм може синтезувати достатню кількість для її використання. Це також найпоширеніший збуджуючий нейромедіатор у нервовій системі хребетних. Він служить попередником для синтезу гальмівної гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) у ГАМК-ергічних нейронах.

Зустрічається у всіх організмах у вільному вигляді (в плазмі крові разом з глутаміном становить близько 1/3 всіх вільних амінокислот) та у складі білків. Була вперше виявлена у глютені пшениці, через що і отримала свою назву.

In vivo глутамінова кислота синтезується із α-оксоглутарової кислоти - проміжного продукту циклу Кребса.

Історія

[ред. | ред. код]

Речовина була відкрита та ідентифікована в 1866 році німецьким хіміком Карлом Генріхом Ріттхаузеном, який обробив пшеничну клейковину (за якою вона була названа) сірчаною кислотою. У 1908 році японський дослідник Кікунае Ікеда з Токійського Імперського університету ідентифікував коричневі кристали, що залишилися після випаровування великої кількості бульйону комбу, як глутамінову кислоту. Коли спробувати ці кристали, вони відтворювали невимовний, але незаперечний смак, який він відчував у багатьох продуктах харчування, особливо в морських водоростях. Професор Ікеда назвав цей смак умамі. Потім він запатентував метод масового виробництва кристалічної солі глутамінової кислоти, глутамату натрію.

Нейромедіатор

[ред. | ред. код]

Глутамат бере участь в активації нервової діяльності. Глутамат є основним збуджуючим нейромедіатором мозку. Він важливий для навчання та пам'яті, а також для регулювання настрою.

Харчова промисловість

[ред. | ред. код]

Глутамінова кислота (харчова добавка E620) та її солі (глутамат натрію Е621, глутамат калію Е622, диглутамат кальцію Е623, глутамат амонію Е624, глутамат магнію Е625) використовуються як підсилювачі смаку в багатьох харчових концентратах і консервах.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 157—160. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
  • Basic Neurochemistry: Molecular, Cellular and Medical Aspects (8th ed.) / Edited by Scott T. Brady, George J. Siegel et al. — Academic Press, 2012. ISBN 978-0-12-374947-5 (С.?)
  • Neuroproteomics (2nd ed.) / Li, Ka Wan. — New York, NY; 2019. ISBN 978-1-4939-9662-9. (С.?)
  • Molecular biology of the cell (6th ed) / Alberts B. Johnson A. Lewis J. Morgan D. Raff M. C. Roberts K. Walter P. Wilson J. H. & Hunt T. Garland Science Taylor and Francis Group, 2015. (С.?)
  • From Molecules to Networks An Introduction to Cellular and Molecular Neuroscience. / John H. Byrne, Ruth Heidelberger and M. Neal. Academic Press, 2014. ISBN 978-0-12-397179-1 (С.?)
  • Principles of neural science (6th ed.) / Kandel, E. R., Schwartz, J. H., & Jessell, T. M. McGraw-Hill, Health Professions Division, 2019. (С.?)
  • The synaptic organization of the brain / Gordon M. Shepherd. Oxford ; New York :Oxford University Press, 2003. ISBN 978-0195159561 (С.?)

Журнали

[ред. | ред. код]