Нагнітач: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
мНемає опису редагування
 
Рядок 8: Рядок 8:
Нагнітач вперше був встановлений на автомобіль німецьким інженером [[Готтліб Даймлер|Готтлібом Даймлером]] в 1885 році. У 1902 році [[Луї Рено]] запатентував свою конструкцію нагнітача.
Нагнітач вперше був встановлений на автомобіль німецьким інженером [[Готтліб Даймлер|Готтлібом Даймлером]] в 1885 році. У 1902 році [[Луї Рено]] запатентував свою конструкцію нагнітача.


Нагнітачі знайшли широке застосування в поршневих двигунах внутрішнього згоряння для ситуацій, де потрібно примусове забезпечення циліндра повітрям, тобто в двотактних дизелях, або там, де потрібна підвищена питома потужність — в гоночних автомобільних і авіаційних двигунах.
Нагнітачі знайшли широке застосування в поршневих двигунах внутрішнього згоряння для ситуацій, де потрібно примусове забезпечення циліндра повітрям, тобто у двотактних дизелях, або там, де потрібна підвищена питома потужність — в перегонових автомобільних і авіаційних двигунах.


== Суперчарджер ==
== Суперчарджер ==
[[Суперчарджер]] (компресор '''Рутса''') — механічний нагнітач, що має механічний привод від колінчастого вала. У цьому їхня відмінність від турбонагнітача, що використовує енергію вихлопних газів. Перевага суперчарджерів перед турбонаддувом в тому, що вони починають працювати при холостих обертах, а [[турбіна]] починає нагнітати повітря після того, як підніметься тиск вихлопних газів. На двотактних дизелях [[повітродувка]] будується з обов'язковим застосуванням механічного нагнітача (сімейство Д100, [[ЯАЗ-204]], [[ЯАЗ-206]]).
[[Суперчарджер]] (компресор '''Рутса''') — механічний нагнітач, що має механічний привод від колінчастого вала. У цьому їхня відмінність від турбонагнітача, що використовує енергію вихлопних газів. Перевага суперчарджерів перед турбонаддувом в тому, що вони починають працювати при холостих обертах, а [[турбіна]] починає нагнітати повітря після того, як підніметься тиск вихлопних газів. На двотактних дизелях [[повітродувка]] будується з обов'язковим застосуванням механічного нагнітача (сімейство Д100, [[ЯАЗ-204]], [[ЯАЗ-206]]).


За допомогою механічного нагнітача можна отримати надбавку в потужності до 50 %, незважаючи на те, що частина потужності двигуна витрачається на сам привод нагнітача. Одна з основних переваг механічних нагнітачів — відсутність провалу потужності на перехідних режимах при збільшенні обертів.
За допомогою механічного нагнітача можна отримати надбавку в потужності до 50 %, попри те, що частина потужності двигуна витрачається на сам привод нагнітача. Одна з основних переваг механічних нагнітачів — відсутність провалу потужності на перехідних режимах при збільшенні обертів.


== Література ==
== Джерела ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}


== Джерела ==
== Посилання ==
{{Commons category|Superchargers}}
{{Commons category|Superchargers}}
* [http://auto.howstuffworks.com/supercharger.htm How Superchargers Work] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110612024705/http://auto.howstuffworks.com/supercharger.htm |date=12 червня 2011 }} by Bill Harris at HowStuffWorks.com.
* [http://auto.howstuffworks.com/supercharger.htm How Superchargers Work] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110612024705/http://auto.howstuffworks.com/supercharger.htm |date=12 червня 2011 }} by Bill Harris at HowStuffWorks.com.

Поточна версія на 12:31, 13 березня 2023

Нагнітач на гоночному двигуні.
Двороторний дволопатевий нагнітач повітря.

Нагнітач (рос. нагнетатель; англ. blower, supercharger, нім. Verdichter m, Luftverdichter m, Pumpe f) — насос для нагнітання повітря, газу, рідини.

Нагнітач-компресор для попереднього стиснення повітря або суміші повітря з паливом, що надходять в циліндри двигуна внутрішнього згоряння і збільшення масового заряду горючої суміші. Підвищується потужність двигуна.

Нагнітач вперше був встановлений на автомобіль німецьким інженером Готтлібом Даймлером в 1885 році. У 1902 році Луї Рено запатентував свою конструкцію нагнітача.

Нагнітачі знайшли широке застосування в поршневих двигунах внутрішнього згоряння для ситуацій, де потрібно примусове забезпечення циліндра повітрям, тобто у двотактних дизелях, або там, де потрібна підвищена питома потужність — в перегонових автомобільних і авіаційних двигунах.

Суперчарджер

[ред. | ред. код]

Суперчарджер (компресор Рутса) — механічний нагнітач, що має механічний привод від колінчастого вала. У цьому їхня відмінність від турбонагнітача, що використовує енергію вихлопних газів. Перевага суперчарджерів перед турбонаддувом в тому, що вони починають працювати при холостих обертах, а турбіна починає нагнітати повітря після того, як підніметься тиск вихлопних газів. На двотактних дизелях повітродувка будується з обов'язковим застосуванням механічного нагнітача (сімейство Д100, ЯАЗ-204, ЯАЗ-206).

За допомогою механічного нагнітача можна отримати надбавку в потужності до 50 %, попри те, що частина потужності двигуна витрачається на сам привод нагнітача. Одна з основних переваг механічних нагнітачів — відсутність провалу потужності на перехідних режимах при збільшенні обертів.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]