Legio XXII Primigenia

Legio XXII Primigenia
Емблема
На службі	39 — IV століття
Країна	Римська імперія
Вид	Сухопутні війська
Тип	Легіон
Гарнізон/Штаб	Ксантен
Війни/битви	Козеріг, Геркулес
Командування
Визначні командувачі	Дідій Юліан Децій Ульпій Корнелій Леліан
Медіафайли на Вікісховищі

Legio XXII Primigenia (XXII легіон Фортуни Першонародженої) — римський легіон. Мав прізвисько Pia Fidelis, яке отримав від імператора Доміціана у 89 році.

Історія

Створено у 39 році імператором Калігулою для розташування на Рейнському кордоні. 41 року під командуванням брав участь у поході проти германського племені хавків. У 43 році отаборився у м. Монгутіаку (сучасне м. Майнц). За часів імператорів Клавдія та Нерона забезпечував захист провінції Верхня Германія.

68 року залишився вірним імператору Нерону у перемозі над повсталим Віндексом. У січневі календи 69 року він не забажав принести присягу імператору Гальбі, але лише сенату і римському народу. Два дні потому він вітав імператора Вітеллія і половина його особового складу вирушила з Авлом Цециною до Італії. Билася у першій битві при Бедріаку проти Отона, а потім у другій битві при Бедріаку — проти військ Веспасіана. Інша половина, що залишилася в Германії, виступила на чолі з Гордеонієм Флакком проти бунтівного батава Цивіліса. Спочатку легіон врятував римських військових від облоги Монгутіаку, потім, після смерті легата Гая Діллія Вокули, легіон перейшов на бік Цивіліс, але незабаром повернувся на службу до римського імператора. Надалі своїми успіхами проти повсталих заслужив прощення Веспасіана. Після цього отаборився у Кастрі Ветера (сучасне м. Ксантен).

У 89 році легіон допоміг придушити заколот Луція Антонія Сатурніна проти Доміціана. З 90 року захищав Германський лімес. У 96 році легіон з м. Монгутіак переведно до Паннонії. У 97-98 роках військовим трибуном був Адріан, майбутній імператор. У 101–106 роках стояв у м. Бонна (сучасне м. Бонн). У 122–124 роках вексиляріїв відправлено до провінції Британія для спорудження валу Адріана.

В 140 році брав участь у військовій кампанії проти каледонів (сучасна південна Шотландія). У 161–166 роках частина легіону входила до складу армії під орудою імператора Луція Вера під час війни із Парфією. Після цього повернувся на Рейнський кордон. У 170 році на чолі із легатом Дідієм Юліаном завдав поразки племені хаттів. У 193 році підтримав Септимія Севера у боротьбі за владу. У 196 році звитяжив у битві при Августі Треверумі (сучасне м. Трір), завдяки чому Клодію Альбіну не вдалося вийти до Рейну. У 197 році вексилярії відзначилися у вирішальній битві при Лугдуні (сучасне м. Ліон), де Септимій Север завдав остаточної поразки Клодію Альбіну. У 197–198 роках частина легіону була учасником походу імператора Севера проти Парфії. У 207 та 208 роках частини легіону залучені для придушення бунтівників у Галлії та Іспанії. З 208 до 211 року у складі армії імператора Септимія Севера воював проти піктів та каледонів.

Слідом за цим повернувся до захисту кордону на Рейні. У 213 році — учасник військової кампанії на чолі з імператором Каракаллою проти германського племені алеманнів. У 233 році частина легіону залучена під час війни імператора Олександра Севера проти Персії. 235 року отаборився у Монгутіаку, де брав участь у поході проти алеманнів спочатку під орудою Олександра Севера, а після загибелі останнього, імператора Максиміна Фракійця. За наказом імператора Гордіана III частину легіону відправлено до провінції Африка.

В 247–248 роках воював проти племені карпів у Дакії. Надалі стояв у фортецях на Дунаї. За часи імператора Галлієна звитяжив 268 року у битві при Наїссі (сучасне м. Ніш) проти племені готів, допомагав боротися проти Постума, засновника Галльської імперії. За це карбувався на монетах Галлієна. Після загибелі цього імператора легіон перейшов на бік Постума, проти якого повстав легат легіон Леліан, захопивши на 42 доби владу у Галльській імперії, проте швидко легіон підтримав Вікторина, володаря Галльської імперії. За це останній карбував емблему легіону на своїх монетах. У 274 році повернувся під оруду римського імператора — Авреліана.

У 285–290 роках частина легіону увійшла до армії імператора Максиміана боротися з галльськими повсталими багаудами. Потім вексилярії легіону діяли проти узурпатора Караузія. У 300 році легіон знову отаборився в Монгутіаку, проте окремі частини легіону стояли у фортах уздовж Рейну. За імператора Костянтина Великого легіон займався зміцненням укріплення у 308–315 роках та облаштуванням громадських будівель у прирейнських містах.

Протягом 351–368 років зазнав суттєвих втрат під час боїв проти алеманнів. За цим відомостей про легіон немає.

Джерела

• Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093
• L.J.F. Keppie, Legions and Veterans: Roman Army Papers 1971–2000, p. 128.