Ітан Пейдж: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
PlaymakerSt (обговорення | внесок)
436 редагувань
Створено шляхом перекладу сторінки «Ethan Page»
Мітки: суміш розкладок у тексті Переклад вмісту Переклад вмісту 2
(Немає відмінностей)

Версія за 19:54, 13 вересня 2024

Ітан Пейдж
Пейдж у 2017
Рідне ім'яJulian Micevski[1]
Народження20 вересня 1989 (35 років)(19890920)[2]
Стоні Крік, Онтаріо, Канада[2]
Громадянство Канада
Діти2
Кар'єра у професійному реслінгу
Рингові імена#AllEgo
Chandler Park
Ethan Gabriel Owens
Ethan Page
Julian Logan
Karate Man
Заявлений зріст6 футів 2 дюйми (188 см)[3]
Заявлена вага225 фунтів (102 кг)[3]
ТренериErnie Moore
Rip Impact
Michael Elgin
Adam Flash[2]
Дебют12 листопада 2006 р.[2][4]

Джуліан Міцевскі (англ. Julian Micevski, народився 20 вересня 1989 року), більш відомий під ринг-іменем Ітан Пейдж – канадський професійний реслер. Він виступає у WWE, на бренді NXT і є поточним Чемпіоном NXT у своєму першому рейні . Він також відомий своїми виступами у Impact Wrestling, All Elite Wrestling (AEW) і Ring of Honor (ROH).

Спеціаліст у командних змаганнях, він виграв кілька командних чемпіонств у багатьох незалежних промоушенах, головним чином з Джошем Александером у складі The North, у тому числі двічі вигравши Командне Чемпіонство Світу Impact, причому їх перший рейн був найдовшим за всю історію титулу. У AEW він разом із Scorpio Sky як команда «Man of the Year» .

Міцевскі також володіє та керує власним промоушеном під назвою Alpha-1 Wrestling (A1).

Кар'єра у професійному реслінгу

Рання кар'єра (2006–2012)

Міцевскі розпочав свою підготовку в професійному реслінгу під керівництвом Ріпа Імпакта та Ерні Мура у 2006 році. Він заявляв, що за цей час не навчився багато чого, натомість отримав більшу частину свого раннього досвіду в дорозі, подорожуючи з Майклом Елгіном, якого він вважає своїм наставником.[5] Він дебютував у професійному реслінгу 12 листопада 2006 року на заході Pure Wrestling Association у Брентфорді, Онтаріо, під іменем Джуліан Логан в чотиристоронньому поєдинку, який виграв Інді Солдер.

Незалежні промоушени (2013–2021)

Пейдж (справа) проводить біг бут проти Майкла Елгіна під час незалежного шоу у 2013 р.

30 грудня 2013 року Пейдж та Елгін як Man of the Year (MOTY) перемогли Kung Fu Manchu (Луїс Ліндон і Меріон Фонтейн) і Zero Gravity (Бретт Гакія та Сі Джей Еспарза), завоювши Командне Чемпіонство AAW на "One Twisted Christmas".[6] Він почав змагатися в Evolve у 2014 році. На Evolve 84 він зустрівся з Заком Сейбером-молодшим за титул Чемпіона Evolve, у якому він програв.[7][8]

Влітку 2017 року, Пейдж об'єднався з ACH у команду Troll Boyz. 22 вересня на Evolve 92 Troll Boyz перемоглм Lethal Enforcers (Ентоні Генрі та Джей Дрейк) і виграли Командне Чемпіонство Evolve. 23 вересня на Evolve 93 Troll Boyz програли титули Doom Patrol (Кріс Дікінсон і Джака). 28 вересня стало відомо, що він більше не виступає в Evolve.[9][10]

22 травня 2015 року Pro Wrestling Guerrilla (PWG) провели щорічний одноденний командний турнір Dynamite Duumvirate Tag Team Title Tournament (DDT4), де він об’єднався з Джошем Александром у команду Monster Mafia. Вони перемогли World's Cutest Tag Team (Джої Раян і Кендіс Лерей) у першому раунді, вигравши Командне Чемпіонство Світу PWG. Monster Mafia вибули з турніру та поступилися титулами Beaver Boys (Алекс Рейнольдс і Джон Сільвер) у другому раунді.[11]

Ring of Honor (2014)

У 2014 році Міцевскі працював у ряді матчів в Ring of Honor (ROH) як Ітан Габріель Овенс. 18 квітня він переміг Зізу Мідду в матчі Future of Honor. 25 квітня в матчі, записаному для ROH TV, він зазнав поразки від Сайласа Янга. 6 червня в Карбондейлі, штат Іллінойс, відбувся перший вечір Road to the Best in the World. Його переміг Томмаcо Чампа. 7 червня в Коллінсвіллі, штат Іллінойс, відбувся другий вечір Road to Best in the World. У матчі-dslrhbnns він переміг Мідду. 18 липня в Цинциннаті, штат Огайо, відбувся другий вечір Summer Heat Tour. Він програв чотиристоронній матч, який виграв Р. Д. Еванс. У матчі також брали участь Метт Тейвен і Муз. 26 липня в матчі, записаному для ROH TV, вони об’єднувшись з давнім партнером по команді Джошем Александром по Monster Mafia, вони зазнали поразки від тодішніх Командних Чемпіонів Світу ROH ReDRagon (Кайл О’Райлі та Боббі Фіш). 6 вересня на All Star Extravaganza VI Муз і Еванс перемогли Monster Mafia, The Decade (Адам Пейдж і Бі Джей Вітмер), Кепріс Коулмана і Такаакі Ватанабе в чотирикутному командному матчі.[12]

Impact Wrestling (2017–2021)

Пейдж як Командний Чемпіон Світу Impact, 2019 р.

Ранні виступи (2017–2018)

30 листопада Міцевскі дебютував у Impact Wrestling на випуску Impact!, в образі реслера на ім'я Чендлер Парк, який по сюжету є двоюрідним братом Джозефа Парка.[13] На випуску Impact! від 4 січня 2018 року, Парк переміг Джона Болена у своєму першому матчі в компанії.[14] На випуску Impact! від 18 січня, будучи "знмщеним" Конго Конгом у рамках ворожнечі Конга з Абіссом, Парка було усунено з телебачення.[15]

Тепер, використовуючи ім’я Ітан Пейдж та образ, він повернувся на випуску Impact! від 4 жовтня, втрутившись у матч між Річем Свонном і Меттом Сідалом, коштувавши Свонну матч та приєднавшись до Сідала, показавши себе в образі хіла.[16] На випуску Impact! від 18 жовтня, Пейдж дебютував на рингу, де переміг Тревора Лі.[17] На Bound for Glory, Пейдж і Сідал програли Свонну та Віллі Маку.[18] На початку 2019 року, Сідал пішов з Impact Wrestling, таким чином припинивши їхній альянс.[19]

The North (2019–2021)

На випуску Impact! від 12 квітня, Пейдж возз’єднався зі своїм колишнім командним партнером, дебютантом Джошем Александром, у реформовану команду Monster Mafia, яка тепер називається The North, і дебютували на рингу як команда, перемігши джобберів Ель Реверсо та Шелдона Джина.[20] 5 липня на заході Bash at the Brewery 1, The North перемогли Latin American Xchange (Сантана та Ортіс) і вперше виграли Командне Чемпіонство Світу Impact.[21][22] Вони зберігали титули більше року, поки не програли їхMotor City Machine Guns (Алекс Шеллі та Кріс Сабін).[23] The North виграли титули назад на Bound for Glory, але через кілька тижнів знову втратили їх проти The Good Brothers (Док Галлоуз і Карл Андерсон).[24]

Готуючись до свого відходу з Impact Wrestling після закінчення контракту,[25] почалася сюжетна лінія, де Пейдж почав звинувачувати Александра у їхніх програшах, що призвело до розпаду The North. Пейдж востаннє з’явився на Hard to Kill, де його «вбив» його альтер-его - Karate Man у кінематографічному матчі.[26]

All Elite Wrestling (2021–2024)

Man of the Year; American Top Team (2021–2022)

Після відходу з Impact Wrestling, Міцевскі підписав трирічний контракт з All Elite Wrestling (AEW).[27] 7 березня 2021 року на Revolution він дебютував як таємничий учасник у матчі з драбинами Face of the Revolution у програшній спробі, виступаючи під ринг-іменем Ітан Пейдж.[28][29]

29 березня 2021 року на випуску Dark: Elevation Пейдж уклав альянс зі Скорпіо Скай.[30][31] Незабаром після цього вони почали протистояння з Дарбі Алліном і Стінгом[32], але зазнали поразки в командному матчі на Double or Nothing.[33] На випуску Dynamite 18 червня (записано 6 червня), Пейдж і Скай, яких тепер називають Men of the Year, перемогли Алліна у гандикап матчі 2-на-1.[34] 14 липня на випуску <i id="mw5Q">Dynamite</i>, Пейдж зазнав поразки від Алліна у матчі з трунами, чим поклав край протистоянню.[35]

Пізніше Men of the Year об’єднаються з Деном Ламбертом з American Top Team[36] і з того часу супроводжували Ламберта, коли він читав свої промо.[37][38] Це тривало до епізоду Dynamite 15 вересня, де Кріс Джеріко з The Inner Circle перервав Ламберта, а матч між Men of the Year та Джеріко і Джейком Хагером було призначено на епізод Rampage 24 вересня,[39] який вони виграли. [40]

Протистояння з The Inner Circle триватиме наступний місяць. На випуску Dynamite від 27 жовтня, Пейдж кинув виклик Семмі Геварі за Чемпіонство AEW TNT, але програв. На Full Gear Men of the Year об’єдналися з American Top Team, щоб протистояти The Inner Circle у матчі вулична бійка в Міннеаполісі, який вони програли, поклавши край протистоянню.

The Firm та сюжетна лінія з Меттом Харді (2022–2023)

Напередодні All Out Пейдж був завербований Стоклі Хетеуей разом із Лі Моріарті, Колтеном Ганном, Остіном Ганном і В. Морріссі. На випуску Dynamite від 14 вересня було оголошено ім'я угрупування — The Firm і що вони були командою gslnhbvrb MJF, допомагаючи йому, коли він їх потребує. 14 жовтня на випуску Rampage, Пейдж переміг Ісію Кессіді з Private Party, після чого Метт Харді та Private Party приєдналися до The Firm.[41] Протягом наступних кількох тижнів Гарді було заборонено використовувати музичну тему Гарді та прийом Twist of Fate.

На випуску Rampage від 3 лютого 2023 року, Пейдж, Гарді та Кессіді не змогли виграти Чемпіонство Світу Тріо AEW у The Elite (Кенні Омега та The Young Bucks).[42] Пейдж мав коротке протистояння з Хуком, а кульмінацією протистояння стала невдала спроба Пейджа виграти у Хука Чемпіонство FTW у матчі за правилами FTW. 12 квітня на випуску Dynamite Пейдж і Firm напали на Гарді, Кессіді та Хука, поки Джефф Гарді не повернувся, щоб врятувати їх. 28 травня на Double or Nothing Buy In, Пейдж і The Firm зазнали поразки від The Hardys, Кессіді і Хука, після чого Метт Харді отримав право власності на контракт Пейджа.[43]

30 червня на випуску Rampage, Пейдж вискочив на ринг, щоб не дати К. Т. Маршаллу та Джонні ТВ завдати шкоди Метту Гарді. Пейдж захопив Маршалла, але тоді Джонні ТВ ударом ногою збив Пейджа з ніг. У підсумку, Пейдж став обличчям.[44] На випуску Collision від 1 липня, Пейдж зіткнувся з MJF, вибивши мікрофон з його руки, доки MJF не погодився поставити пояс на кон, алк йому не вдалося виграти Чемпіонство Світу AEW.[45] На випуску Collision від 5 грудня Пейдж зазнав поразки від Омеги в одиночному матчі. Це була остання поява Пейджа в AEW, оскільки 2 травня 2024 року його профіль було видалено як з веб-сайту AEW, так і з веб-сайту ROH, що завершило його перебування в обох компаніях.[46]

Повернення до ROH (2023–2024)

14 вересня 2023 року Пейдж повернувся в ROH, тепер дочірній промоушен AEW, перемігши Гріффа Гаррісона. Протягом наступних кількох тижнів Пейджа намагалися рекрутувати як потенційного клієнта «Розумного» Марка Стерлінга, але Пейдж відхилив запрошення. Пейдж продовжив переможну серію з п'яти матчів поспіль. Його наступний матч був проти Тоні Ніза, який він програв через втручання Стерлінга. Під час реваншу, Стерлінга вигнали з рингу, і Пейдж виграв матч. Під час гумового матчу Стерлінг вимагав, щоб його допустили до рингу, і керівництво погодилося за умови, що Стерлінг буде прикутий наручниками до стійки рингу. Офіційне підписання контракту відбулося 7 грудня на випуску ROH Wrestling, де Стерлінг сказав Пейджу, що поєдинок буде матчем «I Quit» . Потім Пейдж і Ніз підписали контракт, і Стерлінг кинув Пейджу в очі порошок, а Ніз кинув Пейджа через стіл. Тоді матч було офіційно призначено на Final Battle.[47] На шоу, Пейдж переміг Ніза за допомогою Скорпіо Ская, який повернувся.[48]

У період з січня по лютий 2024 року Пейдж кілька разів виступав у ROH[49], а пізніше того ж року підписав контракт з WWE.[50]

WWE (2024–дотепер)

Пейдж несподівано дебютував у WWE 28 травня 2024 року на випуску NXT, атакувавши Чемпіона NXT Тріка Вільямса та виявивши себе тим, хто стоїть за атаками Ноама Дара та Оро Менса з Meta-Four, таким чином утвердивши себе у якості хіла.[51] Наступного тижня він офіційно підписав контракт із брендом NXT і отримав матч за Чемпіонство NXT проти Вільямса на NXT Battleground як пунк свого контракту, але не зміг виграти титул.[52][53] На випуску NXT від 18 червня, Пейдж взяв участь у баттл-роялі з 25 учасниками, за право отримати матч за Чемпіонство NXT на NXT Heatwave, але на нього напав Менса за кілька секунд після початку матчу, і обидва чоловіки вийшли через канати. Пізніше тієї ж ночі, він переміг переможця баттл-роялу Дже'Вон Еванса після того, як заявив, що його ніколи вилітав з баттл-роялу. Оскільки Пейдж, Еванс і Шон Спірс (який переміг Вільямса в нетитульному матчі) претендували на титул, генеральна менеджерка NXT Ейва призначила фатальний чотиристоронній матч за титул на Heatwave.[54] На шоу 7 липня, Пейдж впав на Еванса після Trick Shot від Вільямса та утримав його, вигравши чемпіонство, встановивши рекорд за найшвидший час виграшу титулу (40 днів) після свого дебюту.[55] Цією перемогою Пейдж оголосив, що його рейн Чемпіона NXT буде відомий як Ера Его.[56] На випуску NXT від 16 липня, Пейдж переміг Данте Чена, зберігши свій титул у своєму першому захисті, але після матчу на нього напав Менса.[57] 6 серпня на The Great American Bash Week 2, Пейдж переміг Менса, зберігши титул, поклавши край їхньому протистоянню.[58] На No Mercy 1 вересня, Пейдж успішно захистив свій титул проти реслера TNA Джо Гендрі, де Вільямс був спеціальним запрошеним рефері.[59]

Особисте життя

Міцевський одружений і має двох дітей з дружиною. Має чорні пояси з карате та тхеквондо.[60] Він має македонське та сербське походження,[61] і є православним християнином.[62]

Міцевскі є завзятим колекціонером іграшок і часто публікує свої відео полювання на іграшки на своєму офіційному YouTube каналі під своїм реслінг іменем.[63]

Чемпіонства і досягнення

Пейдж (ліворуч) і Коді Роудс (праворуч) як чемпіони Alpha-1 Tag Team у червні 2017 року
Пейдж (праворуч) і Джош Александр (ліворуч) як Командні Чемпіони Світу Impact у липні 2019 року
  • Alpha-1 Wrestling
  • All American Wrestling
    • Чемпіонство у важкій вазі AAW (1 раз)
    • Командне Чемпіонство AAW (1 раз) – з Майклом Елгіном
  • ACW Wisconsin
    • Чемпіонство ACW Water City (1 раз)[69]
  • Absolute Intense Wrestling
    • Чемпіонство AIW Absolute (3 рази)[65]
    • JT Lightning Invitational Tournament (2013)[67][68]
  • Black Label Pro
  • Collective League Of Adrenaline Strength And Honor
    • Чемпіонство CLASH (1 раз)[72]
  • Deathproof Fight Club
    • Чемпіонство DFC (1 раз)[65]
  • Evolve
    • Командне Чемпіонство Evolve (1 раз) – with ACH[65]
  • Extreme Wrestling League Show
    • Екстрим Чемпіонство EWLS (1 раз)[73]
  • Fringe Pro Wrestling
    • FPW Чемпіонство Redline (1 раз)[65]
    • Командне Чемпіонство FPW (1 раз) – з Джошем Александром[66][65]
  • Freelance Wrestling
    • Чемпіонство Світу Freelance (1 раз)[74]
  • Impact Wrestling
    • Командне Чемпіонство Світу Impact (2 рази) – з Джошем Александром
    • Impact Year End Awards (2 рази)
      • Команда Року (2019, 2020) – з Джошем Александром[75]
  • Infinity Wrestling
    • Командне Чемпіонство GCW-NS (2 рази) – з Джої Кінгсом[66][76]
  • International Wrestling Cartel
    • Командне Чемпіонство IWC (1 раз) – з Джошем Александром
  • Insane Wrestling League
    • Командне Чемпіонство IWL (1 раз) – with Josh Alexander[65]
  • Pro Wrestling Battle Arts
    • Чемпіонство у відкритій вазі Battle Arts (1 раз)[65]
  • Pro Wrestling Guerrilla
    • Командне Чемпіонство Світу PWG (1 раз) – з Джошем Александром[66][65][77][78]
  • Pro Wrestling Illustrated
    • Зайняв No. 123 у топ 500 одиночних реслерів у PWI 500 в 2021 р.[79]
    • Зайняв No. 4 у top 50 команд у PWI Tag Team 50 у 2020 з Джошем Александром[80]
  • Southside Wrestling Entertainment
    • Чемпіонство Світу у важкій вазі SWE (1 раз)[66][81]
  • The Wrestling Revolver
    • Командне Чемпіонство PWR (1 раз) – з Джошем Александром[82]
  • Union of Independent Professional Wrestlers
    • Чемпіонство у важкій вазі UNION (1 раз)[65]
    • Командне Чемпіонство UNION (1 раз) – з Джої Кінгс[66][65]
    • King of Toronto Tournament (2013)[67][68][83]
  • Xcite Wrestling
    • Чемпіонство у важкій вазі Xcite (1 раз)[84]
    • Інтернаціональне Чемпіонство Xcite (1 раз)[85]
  • WWE

Посилання

  1. ↑ Oliver, Greg (6 березня 2021). Exclusive: Ethan Page signs multi-year contract with IMPACT Wrestling. Canoe Wrestling. Процитовано 9 березня 2021.
  2. ↑ а б в г Kreikenbohm, Philip. Ethan Page « Wrestlers Database « CAGEMATCH - The Internet Wrestling Database. www.cagematch.net.
  3. ↑ а б Ethan Page WWE. wwe.com.
  4. ↑ November 12th, 2006 Results. Pure Wrestling Association. Процитовано 7 серпня 2017.
  5. ↑ Kapur, Bob. No apologies from 'All Ego' Ethan Page. Slam! Wrestling. Canoe.com. Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 16 березня 2018.
  6. ↑ Zaman, Qamar (30 грудня 2013). 12/28 AAW ONE TWISTED CHRISTMAS LIVE REPORT FROM BERWYN, IL. PWInsider. Процитовано 16 березня 2018.
  7. ↑ Csonka, Larry (20 травня 2017). Csonka's EVOLVE 84 iPPV Review 5.20.17. 411Mania.com. Процитовано 16 березня 2018.
  8. ↑ Pantoja, Kevin (20 травня 2017). Kevin's Evolve 84 Review. 411Mania.com. Процитовано 20 березня 2018.
  9. ↑ Ridican, Sean (28 вересня 2017). EVOLVE email leaked, Ethan Page finishes up with EVOLVE, future of streaming for WWN (w/Radican's Analysis). Pro Wrestling Torch. Процитовано 16 березня 2018.
  10. ↑ NEW EVOLVE TAG TEAM CHAMPS CROWNED & MORE - PWInsider.com. www.pwinsider.com. Процитовано 16 березня 2018.
  11. ↑ St-Pierre, Jake (27 червня 2015). Guerrilla Reviewfare: PWG DDT4 2015. 411Mania.com. Процитовано 16 березня 2018.
  12. ↑ Carapola, Stuart (6 вересня 2014). COMPLETE ROH ALL STAR EXTRAVAGANZA VI REPORT: A NEW ROH WORLD CHAMPION IS CROWNED, THE YOUNG BUCKS-REDRAGON RUBBER MATCH, AJ STYLES AND ADAM COLE HAVE A MOTYC, AND MUCH MORE. PWInsider. Процитовано 20 березня 2018.
  13. ↑ Thomas, Jeremy. Impact News: Ethan Page Debuts on Impact, Title Match Set For Next Week, Knockout Tournament Update. 411Mania.com. Процитовано 6 липня 2019.
  14. ↑ IMPACT Results Jan. 4th, 2018. Impactwrestling.com. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 6 липня 2019.
  15. ↑ IMPACT Results – Jan. 18th, 2018. Impactwrestling.com. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 6 липня 2019.
  16. ↑ Martin, Adam (5 жовтня 2018). Impact Results – 10/4/18 (Six Man Tag Main Event, Johnny Impact calls out Austin Aries). WrestleView. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 17 лютого 2023.
  17. ↑ Martin, Adam (19 жовтня 2018). Impact Results – 10/18/18 (Post-Bound for Glory episode, Brian Cage vs. Rich Swann). WrestleView. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 17 лютого 2023.
  18. ↑ Powell, Jason (14 October 2018). 10/14 Powell's Impact Wrestling Bound For Glory live review: Austin Aries vs. Johnny Impact for the Impact World Championship, LAX and Konnan vs. OGz and King in a Concrete Jungle Death match, Brian Cage, Pentagon Jr., and Fenix vs. OVE, Tessa Blanchard vs. Taya Valkyrie for the Knockouts Championship. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 14 жовтня 2018.
  19. ↑ Lee, Joseph (26 січня 2019). Matt Sydal Done With Impact Wrestling, Has Offers From WWE And AEW. 411Mania.com. Процитовано 8 жовтня 2020.
  20. ↑ IMPACT Wrestling Results – April 12, 2019. Impactwrestling.com. Impact Wrestling. Процитовано 6 липня 2019.
  21. ↑ BREAKING! #ANDNEW @OfficialEGO & @Walking_Weapon have defeated @SantanaLAX & @Ortiz5150 for the Tag Team Championships at #BashAtTheBrewery!pic.twitter.com/Z5jpdTIOyk. 5 липня 2019.
  22. ↑ Csonka, Larry (5 липня 2019). Csonka's Impact Bash at The Brewery 2019 Review. 411Mania.com. Процитовано 8 жовтня 2021.
  23. ↑ Garza, Antonio (21 липня 2020). IMPACT WRESTLING RESULTS: THE NORTH VS. THE MOTOR CITY MACHINE GUNS. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  24. ↑ Ashish (14 листопада 2020). The Good Brothers Win Impact Tag Team Titles at Turning Point (Pics, Video). 411Mania.com. Процитовано 8 жовтня 2021.
  25. ↑ Thomas, Jeremy (1 січня 2021). Updated: Ethan Page Is Now A Free Agent, Impact Wrestling Deal Expires. 411Mania.com. Процитовано 8 жовтня 2021.
  26. ↑ Lee, Joseph (6 січня 2021). Details on Ethan Page's Impact Status and Hard to Kill Match. 411Mania.com. Процитовано 8 жовтня 2021.
  27. ↑ Radley, Scott (17 березня 2021). Hamilton's Ethan Page is wrestling his way to the top. Hamilton Spectator. Процитовано 8 жовтня 2021.
  28. ↑ Powell, Jason (7 березня 2021). AEW Revolution results: Powell's live review of Kenny Omega vs. Jon Moxley in an Exploding Barbed Wire Death Match for the AEW Championship, Young Bucks vs. Chris Jericho and MJF for the AEW Tag Titles, surprise debut, Face of the Revolution ladder match for a TNT Title shot. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 7 березня 2021.
  29. ↑ Defelice, Robert (7 березня 2021). Ethan Page Signs With All Elite Wrestling, Debuts At AEW Revolution 2021. Fightful. Процитовано 7 березня 2021.
  30. ↑ Wilkins, Rob (10 березня 2021). AEW Dynamite 3/10/20 Results: Scorpio Sky vs Darby Allin TNT Title, Matt Jackson vs. Fenix, and more. Fightful. Процитовано 5 квітня 2021.
  31. ↑ Defelice, Robert (29 березня 2021). AEW Dark: Elevation Results (3/29): Jon Moxley, Orange Cassidy, Chuck Taylor, More In Action. Fightful. Процитовано 5 квітня 2021.
  32. ↑ Klyn, Parker (28 квітня 2021). AEW DYNAMITE LIVE RESULTS: TNT TITLE MATCH, BLOOD & GUTS PARLEY. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  33. ↑ Klyn, Parker (30 травня 2021). AEW DOUBLE OR NOTHING LIVE RESULTS: STADIUM STAMPEDE, STING RETURNS. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  34. ↑ Klyn, Parker (18 червня 2021). AEW DYNAMITE LIVE RESULTS: JAKE HAGER VS. WARDLOW MMA FIGHT. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  35. ↑ Klyn, Parker (14 липня 2021). AEW DYNAMITE LIVE RESULTS: FYTER FEST NIGHT ONE. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  36. ↑ Klyn, Parker (18 серпня 2021). AEW DYNAMITE LIVE RESULTS: STING IN ACTION, CHRIS JERICHO VS. MJF. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  37. ↑ Klyn, Parker (25 серпня 2021). AEW DYNAMITE LIVE RESULTS: CM PUNK'S DYNAMITE DEBUT. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  38. ↑ Klyn, Parker (8 вересня 2021). AEW DYNAMITE LIVE RESULTS: ALL OUT FALLOUT, MOXLEY VS. SUZUKI. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  39. ↑ Klyn, Parker (15 вересня 2021). AEW DYNAMITE LIVE RESULTS: ADAM COLE'S AEW IN-RING DEBUT. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  40. ↑ Collins, Joseph (24 вересня 2021). AEW RAMPAGE GRAND SLAM LIVE RESULTS: LIGHTS OUT TAG, PUNK IN ACTION. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 8 жовтня 2021.
  41. ↑ AEW Rampage Preview for October 14, 2022.
  42. ↑ AEW Rampage live results: The Elite defend the Trios titles.
  43. ↑ Powell, Jason (28 травня 2023). AEW Double Or Nothing results: Powell's live review of MJF vs. Darby Allin vs. Jack Perry vs. Sammy Guevara in a four-way for the AEW World Championship, The Elite vs. BCC in Anarchy in the Arena, Jamie Hayter vs. Toni Storm for the AEW Women's Title, Jade Cargill vs. Taya Valkyrie for the TBS Title, Adam Cole vs. Chris Jericho in an unsanctioned match. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 28 травня 2023.
  44. ↑ AEW Staff (30 червня 2023). AEW Rampage Results for June 30, 2023. All Elite Wrestling. Процитовано 30 червня 2023.
  45. ↑ Rift, Aaron (30 червня 2023). AEW Collision match results (spoilers) for the July 1st 2023 edition. NODQ.com. Процитовано 1 липня 2023.
  46. ↑ Knight, Cain A. (2 травня 2024). Ethan Page is gone from the AEW roster. Cageside Seats (англ.). Процитовано 3 травня 2024.
  47. ↑ Pulido, Luis (7 грудня 2023). ROH On Honor Club (12/7/2023) Results: Billie Starkz In Action, Page & Nese Contract Signing, More. Fightful. Процитовано 11 грудня 2023.
  48. ↑ Mueller, Chris (15 грудня 2023). ROH Final Battle 2023 Results: Winners, Live Grades, Reaction and Highlights. Bleacher Report. Процитовано 15 грудня 2023.
  49. ↑ Kreikenbohm, Philip. Ethan Page's ROH appearances in 2024. www.cagematch.net. Процитовано 23 серпня 2024.
  50. ↑ Johnson, Mike (28 травня 2024). FORMER AEW STAR SIGNS WITH WWE. pwinsider.com. Процитовано 23 серпня 2024.
  51. ↑ Berge, Kevin. WWE NXT Results: Winners, Live Grades, Reaction and Highlights from May 28. Bleacher Report (англ.). Процитовано 29 травня 2024.
  52. ↑ Aguilar, Matthew (4 червня 2024). WWE NXT Agrees to Ethan Page's Demands, Will Get Title Shot at Battleground. ComicBook. Процитовано 5 червня 2024.
  53. ↑ Valdez, Nick (9 червня 2024). WWE NXT Battleground: Trick Williams Retains NXT Championship Over Ethan Page. ComicBook. Процитовано 10 червня 2024.
  54. ↑ WWE NXT Results: June 18, 2024. WWE.com. 18 червня 2024. Процитовано 22 червня 2024.
  55. ↑ а б Mrosko, Geno. Ethan Page wins NXT championship at Heatwave 2024. Cagesideseats.com. Процитовано 8 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  56. ↑ Khan, Sameer (10 липня 2024). Newly crowned WWE NXT Champion, Ethan Page says the Era of Ego has begun. The Times of India. Процитовано 11 липня 2024.
  57. ↑ Moore, John (16 липня 2024). NXT TV results (7/16): Moore’s review of The Rascalz vs. Gallus, Oba Femi vs. Duke Hudson for the NXT North American Title, Je’Von Evans vs. Brooks Jensen. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 24 липня 2024.
  58. ↑ Moore, John (6 серпня 2024). NXT TV results (8/6): Moore’s review of Great American Bash night two with Ethan Page vs. Oro Mensah for the NXT Title, Kelani Jordan vs. Tatum Paxley for the NXT Women’s North American Title. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 6 серпня 2024.
  59. ↑ Moore, John (1 вересня 2024). NXT No Mercy results: Moore’s live review of Ethan Page vs. Joe Hendry for the NXT Championship with Trick Williams as special referee, Roxanne Perez vs. Jaida Parker for the NXT Women’s Championship. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 1 вересня 2024.
  60. ↑ Lambert, Jeremy (14 грудня 2020). Ethan Page Explains The Origin Of The Karate Man. Fightful. Процитовано 11 травня 2021.
  61. ↑ @officialego (8 квітня 2020). Half (Твіт) — через Твіттер.
  62. ↑ MerryChristmas to all my fellow orthodox celebrating today. Архів оригіналу за 7 January 2021. Процитовано 14 March 2021.
  63. ↑ Ethan Page's Official Youtube (англ.), процитовано 13 листопада 2022
  64. ↑ а б в Title History. Alpha-1 Wrestling. Процитовано 16 березня 2018.
  65. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Ethan Page - Titles. Cagematch - The Internet Wrestling Database. Процитовано 16 березня 2018.
  66. ↑ а б в г д е ж и Ethan Page. Online World of Wrestling.
  67. ↑ а б в Ethan Page Profile. Wrestlingdata.com - The World's Largest Wrestling Database. Процитовано 16 березня 2018.
  68. ↑ а б в Ethan Page - Tournaments. Cagematch - The Internet Wrestling Database. Процитовано 16 березня 2018.
  69. ↑ ACW Water City Championship. Cagematch.
  70. ↑ BLP Heavyweight Championship. Процитовано 31 травня 2024.
  71. ↑ BLP Tag Team Championship. Процитовано 13 липня 2020.
  72. ↑ CLASH Championship. Cagematch - The Internet Wrestling Database. Процитовано 31 травня 2024.
  73. ↑ Saalbach, Axel. EWLS Extreme Championship. www.wrestlingdata.com. Wrestlingdata.com - The World's Largest Wrestling Database. Процитовано 16 березня 2018.
  74. ↑ FW Championship. Cagematch - The Internet Wrestling Database. Процитовано 17 вересня 2019.
  75. ↑ Best of 2020 Part 1 Recap. Impact Wrestling.
  76. ↑ Saalbach, Axel. GCW-NS Tag Team Championship. www.wrestlingdata.com. Wrestlingdata.com - The World's Largest Wrestling Database.
  77. ↑ PWG World Tag Team Title (California). Wrestling-Titles.com. Процитовано 16 березня 2018.
  78. ↑ PWG World Tag Team Title. Solie.org. Процитовано 16 березня 2018.
  79. ↑ Pro Wrestling Illustrated (PWI) 500 for 2021. profightdb.com. Процитовано 8 жовтня 2021.
  80. ↑ UPDATED: FTR Tops First PWI Tag Team Top 50 Rankings, Team Reacts To Announcement. 411Mania.com. 18 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  81. ↑ SWE World Heavyweight Championship reign. Cagematch - The Internet Wrestling Database.
  82. ↑ PWR Tag Team Championship. Cagematch - The Internet Wrestling Database. Процитовано 17 вересня 2019.
  83. ↑ Kreikenbohm, Philip. King Of Toronto Tournament « Tournaments Database « CAGEMATCH - The Internet Wrestling Database. www.cagematch.net.
  84. ↑ Xcite Heavyweight Championship. Cagematch - The Internet Wrestling Database. Процитовано 31 травня 2024.
  85. ↑ Xcite International Championship. Cagematch - The Internet Wrestling Database. Процитовано 31 травня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ітан_Пейдж&oldid=43491656