Who's Afraid of Little Old Me?: відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Who's Afraid of Little Old Me?» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 12:08, 2 серпня 2024
«Who's Afraid of Little Old Me?» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня Тейлор Свіфт | ||||
з альбому The Tortured Poets Department | ||||
Випущено | 19 квітня 2024 | |||
Тип | пісня | |||
Жанр | камерний поп | |||
Тривалість | 5:34 | |||
Лейбл | Republic | |||
Автор слів | Тейлор Свіфт | |||
Продюсер | Тейлор Свіфт, Джек Антонофф | |||
Хронологія Тейлор Свіфт | ||||
| ||||
| ||||
Музичне відео | ||||
«Who's Afraid of Little Old Me?» на YouTube |
«Who's Afraid of Little Old Me?» — пісня, написана та записана американською співачкою та авторкою пісень Тейлор Свіфт для її одинадцятого студійного альбому The Tortured Poets Department (2024). Вона та Джек Антонофф спродюсували композицію, яка є камерною поп-піснею, натхненною південною готикою, яка містить щільне ехо та струнні. Текст пісні був натхненний гіркими почуттями Свіфт під час роздумів про її підлітковий підйом до слави, і порівнює оповідачку зі злою відьмою та пійманою цирковою твариною, детально описуючи, як її виховання в божевільні сприяє її бездушній і слизькій натурі.
Оцінка критиків "Who's Afraid of Little Old Me?" була змішаною. Деякі критики вважали композицію важкою для прослуховування, а текст заплутаним, а деякі інші хвалили музичні елементи та хвалили текст як гострий і вражаючий. Пісня посіла 9 місце в Billboard Global 200 і потрапила в топ-10 в Австралії, Канаді, Новій Зеландії та Сполучених Штатах. Вона також отримала срібну сертифікацію від Великобританії. З травня 2024 року Свіфт включила пісню в постійний сет-лист свого туру The Eras Tour.
Музика та слова
У коментарі для Amazon Music Свіфт згадала, що написала "Who's Afraid of Little Old Me?" наодинці за піаніно, перебуваючи в гіркому стані, розмірковуючи про те, як її підлітковий підйом до слави вплинув на її самосприйняття. Вона сказала, що «у світі є почуття власності» на публічних осіб, через що їх легко критикувати за їхню поведінку; «Ми проводимо їх через пекло. Ми спостерігаємо за тим, що вони створюють, а потім оцінюємо це. Ми любимо спостерігати за страждаючими митцями, часто до такої міри, що, як мені здається, іноді ми як суспільство провокуємо цей біль, і ми просто дивимось, що трапиться».[1]
Свіфт спродюсувала «Who's Afraid of Little Old Me?» з Джеком Антоноффом, який спрограмував його та зіграв на інструментах, включаючи синтезатори (Juno, Муга, M1, мелотрон), барабани, бас, електрогітару, піаніно та віолончель. Трек був записаний Джонатаном Лоу, Джеком Меннінгом, Джоуї Міллером і Лаурою Сіск у Conway Recording Studios у Лос-Анджелесі, Electric Lady Studios у Нью-Йорку та Esplanade Studios у Новому Орлеані. Ця пісня є 10 треком на альбомі «The Tortured Poets Department», який вийшов 19 квітня 2024 року на Republic Records.[2]
«Who's Afraid of Little Old Me?» — це камерна поп-пісня,[3] яка інструментована щільним ехо і струнними,[4] й містить елементи південної готики.[5] Бридж містить резонуючий бас.[6] Текст детально описує сприйняття Свіфт свого публічного образу. Пісня починається з того, що Свіфт протистоїть своїм критикам («Якщо ти хотів моєї смерті, слід було просто сказати/ Ніщо не вдихає у мене більше життя»), а в приспіві вона уявляє себе відьмою, яка виплескує свій гнів на місто ( «І я зіскочу із шибениці, полину твоєю вулицею/ Зіпсую вечірку, наче подряпина на платівці, кричачи/ «Хто боїться безневинну мене?»/ Вам слід боятися»).[7][8] У наступному куплеті Свіфт розповідає про те, як виховувалась в «божевільні», і висловлює, як вона стає холодною перед обличчям спекуляцій щодо її особистого життя («Я була покірна та смирна/ допоки життя в цирку не зробило мене лихою»).[7][9] Вона детально описує, як їй довелося пристосовуватися до культури, в якій її виховували: «Ти приручив мене, кинув у клітку і назвав скаженою».[5]
Декілька критиків порівняли тему пісні з композицією «Anti-Hero» (2022) про самокритику та ненависть Свіфт до себе.[5][10][11] Роб Шеффілд з Rolling Stone описав «Who's Afraid of Little Old Me?» як «страшно комічну готичну мелодраму жахів про дівоцтво в Америці» і назвав її «злою близнючкою» «Mirrorball» (2020), водночас «відфільтрованою через» роман Мері Шеллі «Франкенштейн» 1818 року.[12] Крейг Дженкінс з Vulture вважав, що текст зображує «спрагу надприродної помсти», яка нагадує «суди над відьмами та Керрі».[13] Vogue Australia думав, що назва є посиланням на «Хто боїться Віржинію Вульф?» (англ. Who's Afraid of Virginia Woolf?) , п’єса 1962 року про шлюб, який зійшов з рейок.[11]
Рецензії критиків
«Who's Afraid of Little Old Me?» отримала змішані відгуки. Декілька критиків відзначили, що пісня мала важкий тон, який ускладнив її прослуховування. Марк Севідж з Бі-Бі-Сі вважав тему "непристойною та злорадною", а звук описав як "придушений".[4] Олівія Горн із Pitchfork вважала ліричні образи «заплутаними», оскільки композиція зображує Свіфт і як відьму, і як циркову тварину,[14] а Джонатан Кіф із журналу Slant Magazine розкритикував текст як "написаний занадто багато", зневажаючи спробу пісні продемонструвати Свіфт у її «найрізкішому» стані.[15] Джон Парелес з The New York Times поскаржився, що треку бракує «грайливого, але самозапитливого штриху» «Anti-Hero», що робить його «в основному просто сумним або злим» і, таким чином, регресивним до «підліткової роздратованості»,[10] так і Ліндсі Золадз виявила дивним те, що Свіфт «не подає цього (потрібного) натяку», попри те, що вона «вправно грала з гумором та іронією в інших місцях свого каталогу».[16] Джон Вольмахер з Beats Per Minute описав композицію як «надто театральну та лоу-фай водночас», а мстивий текст заплутаним, враховуючи «повагу та обожнювання, які [Свіфт] отримала від преси та аудиторії».[17]
З позитивного боку, Джеффрі Дейвіс з PopMatters визнав цей трек найкращим в альбомі, написавши, що він демонструє «порочне коло» недоброзичливців Свіфт, «що все ще достатньо [забезпечують] її боєприпасами для нового матеріалу».[18] Лаура Снейпс з The Guardian думала, що «мстивий гнів» пісні містить деякі з найрізкіших текстів Свіфт, і вважала це «заслужено гірким, колючим оновленням більш милого та нудного «Anti-Hero»».[5] Марія Шерман з Associated Press вважала її сумішшю минулих альбомів Свіфт, а саме «музичної амбітності» Folklore і Evermore (2020) й гострої «чутливості» Reputation (2017), але з більшою глибиною та складністю.[6] Райан Фіш в The Hollywood Reporter's у своєму рейтингу поставив "Who's Afraid of Little Old Me?" на 4 місце із 31 треку в альбомі, вважаючи зображення «відьмацької персони» Свіфт переконливим і кажучи, що у постановці є «гук», «[потрібний], щоб натовп кричав її на стадіоні».[19]
Комерційний успіх
Коли був випущений The Tortured Poets Department, треки з альбому посіли топ-14 американського Billboard Hot 100; «Who's Afraid of Little Old Me?» дебютував на 9 місці в чарті, де Свіфт стала першою виконавицею, яка монополізувала топ-14.[20] В Австралії пісня досягла 9 місця в чарті синглів ARIA і зробила її виконавицею із найбільшою кількістю пісень-релізів за один тиждень — 29.[21][22] В інших чартах «Who's Afraid of Little Old Me?» досяг 9 місця в Billboard Global 200 і досяг топ-10 у Канаді й Новій Зеландії[23] й топ-25 у Сінгапурі (14),[24] на Філіппінах (20),[25] Португалія (22), Люксембург (23), Швейцарія (23),[26] і Бельгія (25). Пісня отримала срібну сертифікацію від British Phonographic Industry (BPI).
Живі виступи
Свіфт включила «Who's Afraid of Little Old Me?» серед інших треків із The Tortured Poets Department в оновлений сет-лист для її концертного туру The Eras Tour, починаючи з травневих концертів 2024 року в Парижі. Вона виконала пісню, стоячи на дзеркально-скляному блоці, який рухався по сцені. Clash написав, що Свіфт «піднялася і літала по сцені», а The Scotsman описав, що вона «насправді [літала] нашою вулицею», назвавши його найкращим номером концерту, оскільки він мав «найгучніше підспівування тієї ночі». Billboard вважав цей трек «видатним в живому виконанні» серед нещодавно доданих пісень, вважаючи, що він є взірцевим описом виступу «Жіноча лють: Мюзикл» (англ. «Female Rage: the Musical»).
Персонал
Взято з приміток до «The Tortured Poets Department».
|
|
Чарти
Сертифікації
Регіон | Сертифікація | Продажі |
---|---|---|
Велика Британія (BPI)[27] | Срібний | 200 000 |
продажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях |
Примітки
- ↑ Richardson, Kalia (22 квітня 2024). Taylor Swift Reveals Meaning Behind Songs in 'The Tortured Poets Department'. Rolling Stone (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ As The Tortured Poets Department drops, here's all Taylor Swift's albums ranked by sales. www.musicweek.com (англ.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Donovan, Thom (14 травня 2024). Ranking the 5 Best Songs on Taylor Swift’s ‘The Tortured Poets Department’. American Songwriter (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ а б Taylor Swift Tortured Poets Department review: Album finds star vulnerable but vicious (брит.). 19 квітня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ а б в г Snapes, Laura (19 квітня 2024). Breakups, fantasies and her most cutting lyrics: inside Taylor’s Swift’s The Tortured Poets Department. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ а б Music Review: Taylor Swift's 'The Tortured Poets Department' is great sad pop, meditative theater. AP News (англ.). 19 квітня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ а б Taylor Swift Reflects on Her Reputation in ‘Who’s Afraid of Little Old Me?’. ELLE (амер.). 19 квітня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Taylor Swift Reveals Real Meaning Behind 'Who's Afraid Of Little Old Me?' Lyrics. Capital (англ.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ D’Souza, Shaad (19 квітня 2024). 8 Takeaways From Taylor Swift’s New Album The Tortured Poets Department. Pitchfork (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ а б Pareles, Jon; Sisario, Ben; Zoladz, Lindsay; Ganz, Caryn (23 квітня 2024). ‘Tortured Poets’ Has Shifted the Taylor Swift Debate. Let’s Discuss. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ а б Nina Miyashita and Jonah Waterhouse (24 квітня 2024). All the hidden meanings in Taylor Swift’s “The Tortured Poets Department” album. www.vogue.com.au (англ.). Vogue Australia.
- ↑ Taylor Swift's Songs: All Ranked by Rob Sheffield. web.archive.org. 11 червня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Jenkins, Craig (23 квітня 2024). The Performative Poets Department. Vulture (англ.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Horn, Olivia. Taylor Swift: The Tortured Poets Department / The Anthology. Pitchfork (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Keefe, Jonathan (22 квітня 2024). Taylor Swift ‘The Tortured Poets Department’ Review. Slant Magazine (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Zoladz, Lindsay (19 квітня 2024). On ‘The Tortured Poets Department,’ Taylor Swift Could Use an Editor. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Wohlmacher, John (23 квітня 2024). Album Review: Taylor Swift – The Tortured Poets Department. Beats Per Minute (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Taylor Swift's 'The Tortured Poets Department' Is Ambitious. www.popmatters.com (амер.). 25 квітня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Fish, Ryan (22 квітня 2024). Every Song on Taylor Swift’s ‘The Tortured Poets Department,’ Ranked. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Trust, Gary (29 квітня 2024). Taylor Swift Claims Record Top 14 Spots on Billboard Hot 100, Led by ‘Fortnight’ With Post Malone. Billboard (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ ARIA Top 50 Singles Chart. web.archive.org. 9 травня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Taylor Swift ties with Madonna in the UK and beats a Beatles record. ABC News (en-AU) . 29 квітня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ NZ Top 40 Singles Chart | The Official New Zealand Music Chart. web.archive.org. 26 квітня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ RIAS Top Charts – RIAS. archive.ph. 1 травня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Philippines Songs. web.archive.org. 2 травня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Schweizer Hitparade - Streaming Top 100 - 28.04.2024. swisscharts.com. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ British single certifications – Taylor Swift – Who's Afraid Of Little Old Me (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 28 червня 2024.