Мануїл Фока

Мануїл Фока
Народився	невідомо
Помер	964/965 Раметта ·загибель у битві
Діяльність	військовик, полководець
Титул	патрикій
Посада	командир кінноти
Конфесія	православ'я
Рід	Фоки
Батько	Лев Фока Старший

Мануїл Фока (*д/н — 964/965) — військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис

Походив з аристократичного роду Фок. Син доместика схол Сходу Льва Фоки Старшого. Батько підняв повстання у 919, за що був схоплений і осліплений. Загинув у неволі того ж року.

Виховувався Бардом Фокою Старшим. Разом з останнім та своїм стриєчним братом Никифором брав участь у військових діях в Італії та проти арабів на Криті.^{[джерело?]}

Мав гарячу вдачу і був схильний до безрозсудних поривів.

Піднесення кар'єрними щаблями відбулося у 963 році зі сходженням двоюрідного брата Никифора ІІ Фоки на імператорський трон. У 964 році, як командир кінноти, разом з Патрикієм Микитою відправлений на Сицилію, аби відбити її у арабів. У жовтні того ж року він висадився на острові. Спочатку приступом захопив Сиракузи і фортецю Гімера, без бою зайняв міста Тавроменій і Леонтіни. Араби відійшли в глиб острова, Мануїл на чолі візантійського війська вирішив їх переслідувати. Його армія потрапила в засідку в гірських тіснинах у Раметти і була захоплена зненацька, в наслідок чого ромеї зазнали нищівної поразки, а Мануїл Фока загинув.

Після цього військо арабів рушило до берега і раптовим нападом захопила значну частину кораблів флоту візантійців, при чому, в полон потрапив адмірал флоту Патрикій Микита. Зовсім невелика частина візантійського війська змогла врятуватися втечею.

Джерела

• Лев Диакон. История / Пер. ММ. Копыленко, стать М. Я. Сюзюмова, комм. М. Я. Сюзюмов, С. А. Иванова. — М. : Наука, 1988. — 237 с. (рос.)

• Мануил Фока. Византийский словарь: в 2 т. / [ сост. Общ. Ред. К. А. Филатова]. СПб.: Амфора. ТИД Амфора: РХГА: Издательство Олега Абышко, 2011, т. 2, с.27.