Онуфрій (Березовський): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Illia76564 (обговорення | внесок)
131 редагування
Так по черзі:1)Митрополита Онуфрія ніхто не позбавляв українського громадянства,тому вказано й українське2)Це українська Вікіпедія тому спираємося на українські джерела
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
| оригінальне ім'я =
| оригінальне ім'я =
| ім'я при народженні = Березовський Орест Володимирович
| ім'я при народженні = Березовський Орест Володимирович
| оригінальне ім'я при народженні =
| оригінальне ім'я при народженні =
| портрет = Onufriy (Berezovsky)2014 Vadim Chuprina.jpg
| портрет = Onufriy (Berezovsky)2014 Vadim Chuprina.jpg
| ширина портрету = 250px
| ширина портрету = 250px
Рядок 14: Рядок 14:
| періодкінець =
| періодкінець =
| попередник = [[Володимир (Сабодан)]]
| попередник = [[Володимир (Сабодан)]]
| наступник =
| наступник =
| титул_2 = Митрополит [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецький і Буковинський]]
| титул_2 = Митрополит [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецький і Буковинський]]
| церква_2 =
| церква_2 =
| порядок_2 =
| порядок_2 =
| періодпочаток_2 = 1990
| періодпочаток_2 = 1990
| періодкінець_2 = 2014
| періодкінець_2 = 2014
| попередник_2 = [[Антоній (Москаленко)]]
| попередник_2 = [[Антоній (Москаленко)]]
| наступник_2 = [[Мелетій (Єгоренко)]]
| наступник_2 = [[Мелетій (Єгоренко)]]
| титул_3 = Намісник [[Почаївська лавра|Свято-Успенської Почаївської лаври]]
| титул_3 = Намісник [[Почаївська лавра|Свято-Успенської Почаївської лаври]]
| церква_3 =
| церква_3 =
| порядок_3 =
| порядок_3 =
| періодпочаток_3 = 1988
| періодпочаток_3 = 1988
| періодкінець_3 = 1990
| періодкінець_3 = 1990
| попередник_3 = [[Марк (Петровцій)]]
| попередник_3 = [[Марк (Петровцій)]]
| наступник_3 = [[Яків (Панчук)]]
| наступник_3 = [[Яків (Панчук)]]
| освіта = [[Московська духовна академія]]
| освіта = [[Московська духовна академія]]
| науковий ступінь = кандидат [[богослов'я]]
| науковий ступінь = кандидат [[богослов'я]]
| професія =
| професія =
| діяльність =
| діяльність =
| громадянство = {{UKR}},{{RUS}}
| громадянство = {{RUS}}<ref>https://petition.president.gov.ua/petition/188914</ref><br/>{{UKR}}
| національність = [[українець]]
| національність = [[українець]]
| тезоіменитство = [[25 червня]]
| тезоіменитство = [[25 червня]]
| дата народження = 5.11.1944
| дата народження = 5.11.1944
| місце народження = с. [[Коритне (Вижницький район)|Коритне]], [[Вижницький район]], [[Чернівецька область]], [[Українська РСР]]
| місце народження = с. [[Коритне (Вижницький район)|Коритне]], [[Вижницький район]], [[Чернівецька область]], [[Українська РСР]]
| дата смерті =
| дата смерті =
| місце смерті =
| місце смерті =
| похований =
| похований =
| батько =
| батько =
| мати =
| мати =
| дружина =
| дружина =
| діти =
| діти =
| прийняття чернецтва = [[18 березня]] [[1971]]
| прийняття чернецтва= [[18 березня]] [[1971]]
| сан = [[29 травня]] [[1972]]
| сан = [[29 травня]] [[1972]]
| хіротонія = [[9 грудня]] [[1990]]
| хіротонія = [[9 грудня]] [[1990]]
| кардинал =
| кардинал =
| автограф = Onuphrius Berezovskyi Signature 2014.png
| автограф = Onuphrius Berezovskyi Signature 2014.png
| монограма =
| монограма =
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Дружби (Російська Федерація)}}{{Орден Сергія Радонезького 1 ступеня}}
{{!}} {{Орден Дружби (Російська Федерація)}}{{Орден Сергія Радонезького 1 ступеня}}
{{!)}}
{{!)}}
| Commons =
| Commons =
| герб =
|герб =
}}
}}
'''Онуфрій''' (справжнє ім'я '''Орест Володимирович Березовський'''; {{нар}} [[5 листопада]] [[1944]], с.&nbsp;[[Коритне (Вижницький район)|Коритне]], [[Вижницький район]], [[Чернівецька область]], [[УРСР]])&nbsp;— церковний діяч, з 17 серпня 2014 предстоятель &nbsp;[[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви (Московського патріархату) (УПЦ МП)]]. Керівний архієрей Київської єпархії (&nbsp;УПЦ МП)<ref>{{Cite web|url=https://mitronufriy.church.ua/|title=Митрополит Онуфрій.Офіційний сайт УПЦ}}</ref>.
'''Онуфрій''' (справжнє ім'я '''Орест Володимирович Березовський'''; {{нар}} [[5 листопада]] [[1944]], с.&nbsp;[[Коритне (Вижницький район)|Коритне]], [[Вижницький район]], [[Чернівецька область]], [[УРСР]])&nbsp;— церковний діяч, з 17 серпня 2014 предстоятель Російської православної церкви в Україні (РПЦвУ), т.&nbsp;зв.&nbsp;[[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП)]]. Керівний архієрей Київської єпархії РПЦвУ (т.&nbsp;зв.&nbsp;УПЦ МП)<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/70984.html Онуфрий, митрополит Киевский и всея Украины (Березовский Орест Владимирович)], сайт Патріархії РПЦ</ref>.


З 17 серпня 2014 має титул [[Митрополит Київський і всієї України|Митрополита Київського і всієї України]] УПЦ московського патріархату. Від 15 грудня 2018 року з точки зору [[Константинопольська православна церква|Вселенського патріархату]] є митрополитом у Києві і без титулу<ref>[https://espreso.tv/news/2018/12/16/onufriy_vtratyv_tytul_mytropolyta_kyyivskogo_i_vsiyeyi_ukrayiny Онуфрій втратив титул митрополита Київського і всієї України]</ref><ref>[https://glavcom.ua/news/fanar-pozbaviv-tituliv-arhijerejiv-moskovskoji-cerkvi-654865.html Фанар позбавив титулів архієреїв Московської церкви]</ref><ref>[https://cerkvarium.org/dokumenty/tserkovni/vselenskij-patriarkh-tserkvariumu-ukrajinski-ierarkhi-pid-rosieyu-ne-e-mistsevi-pravlyachi-episkopi Вселенський патріарх Церкваріуму: українські ієрархи під Росією не є місцеві правлячі єпископи], Переклад українською відповіді Його Всесвятості патріарха Варфоломія на лист редакторів Церкваріума щодо справжнього канонічного статусу УПЦ МП, У Вселенському патріархаті, 6 жовтня 2020 року, духовно ваш, ВАРФОЛОМІЙ Архієпископ Константинополя&nbsp;— Нового Риму і Вселенський патріарх</ref>. Згідно зі статутом [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]], після того як Онуфрій став її предстоятелем, його ім'я поминається в усіх храмах Московського патріархату в Україні після імені [[Кирило (патріарх Московський)|Московського патріарха Кирила]].<ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018|archive-date=2018-09-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html}}</ref><ref>Статут [[Російська православна церква|РПЦ]], Глава X. Українська Православна Церква.</ref>
З 17 серпня 2014 має титул [[Митрополит Київський і всієї України|Митрополита Київського і всієї України]] УПЦ московського патріархату. Від 15 грудня 2018 року з точки зору [[Константинопольська православна церква|Вселенського патріархату]] є митрополитом у Києві і без титулу<ref>[https://espreso.tv/news/2018/12/16/onufriy_vtratyv_tytul_mytropolyta_kyyivskogo_i_vsiyeyi_ukrayiny Онуфрій втратив титул митрополита Київського і всієї України]</ref><ref>[https://glavcom.ua/news/fanar-pozbaviv-tituliv-arhijerejiv-moskovskoji-cerkvi-654865.html Фанар позбавив титулів архієреїв Московської церкви]</ref><ref>[https://cerkvarium.org/dokumenty/tserkovni/vselenskij-patriarkh-tserkvariumu-ukrajinski-ierarkhi-pid-rosieyu-ne-e-mistsevi-pravlyachi-episkopi Вселенський патріарх Церкваріуму: українські ієрархи під Росією не є місцеві правлячі єпископи], Переклад українською відповіді Його Всесвятості патріарха Варфоломія на лист редакторів Церкваріума щодо справжнього канонічного статусу УПЦ МП, У Вселенському патріархаті, 6 жовтня 2020 року, духовно ваш, ВАРФОЛОМІЙ Архієпископ Константинополя&nbsp;— Нового Риму і Вселенський патріарх</ref>. Згідно зі статутом [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]], після того як Онуфрій став її предстоятелем, його ім'я поминається в усіх храмах Московського патріархату в Україні після імені [[Кирило (патріарх Московський)|Московського патріарха Кирила]].<ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018|archive-date=2018-09-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html}}</ref><ref>Статут [[Російська православна церква|РПЦ]], Глава X. Українська Православна Церква.</ref>


[[13 серпня]] [[2014]] обраний предстоятелем УПЦ МП<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/13/7034740/|title =УПЦ МП ОБРАЛА НОВОГО предстоятеля|publisher =Українська правда|date = 13 серпня 2014}}</ref>.
[[13 серпня]] [[2014]] обраний предстоятелем УПЦ МП<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/13/7034740/|title =УПЦ МП ОБРАЛА НОВОГО предстоятеля|publisher =Українська правда|date = 13 серпня 2014}}</ref>.


У квітні 2023 року було опубліковане журналістське розслідування, в якому йдеться про те, що Орест Березовський більше 20 років має російське громадянство й два рази отримував російський закордонний паспорт.<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/04/7/7396917/|title=В Онуфрія і ще понад 20 священників УПЦ МП знайшли російські паспорти|publisher=[[Українська правда]]|language=uk|date=2023-04-07|accessdate=7 квітня 202}}</ref><ref>[https://hromadske.ua/posts/mitropolit-upc-mp-onufrij-ta-ponad-20-svyashennikiv-mayut-rosijske-gromadyanstvo-up Митрополит УПЦ МП Онуфрій більш ніж 20 років має російський паспорт — УП]</ref><ref>[https://df.news/2023/04/08/ia-nym-ne-korystuvavsia-onufrij-vidreahuvav-na-skandal-z-pasportom-i-vyznav-shcho-mav-rosijske-hromadianstvo/ “Я ним не користувався”: Онуфрій відреагував на скандал з паспортом і визнав, що мав російське громадянство]</ref> Згодом ще одне російське видання підтвердило, що його немає в переліку анульованих російських паспортів.<ref>{{cite web |url=https://hromadske.ua/posts/she-odne-media-znajshlo-v-onufriya-rosijskij-pasport |title=Ще одне медіа підтвердило, що в Онуфрія є російський паспорт |author= |date=2023-04-13 |website=https://hromadske.ua/ |publisher=[[Громадське телебачення]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=13 квітня 2023}}</ref>
У квітні 2023 року було опубліковане журналістське розслідування, в якому йдеться про те, що Орест Березовський більше 20 років має російське громадянство й два рази отримував російський закордонний паспорт.<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/04/7/7396917/|title=В Онуфрія і ще понад 20 священників УПЦ МП знайшли російські паспорти|publisher=[[Українська правда]]|language=uk|date=2023-04-07|accessdate=7 квітня 202}}</ref><ref>[https://hromadske.ua/posts/mitropolit-upc-mp-onufrij-ta-ponad-20-svyashennikiv-mayut-rosijske-gromadyanstvo-up Митрополит УПЦ МП Онуфрій більш ніж 20 років має російський паспорт&nbsp;— УП]</ref><ref>[https://df.news/2023/04/08/ia-nym-ne-korystuvavsia-onufrij-vidreahuvav-na-skandal-z-pasportom-i-vyznav-shcho-mav-rosijske-hromadianstvo/ «Я ним не користувався»: Онуфрій відреагував на скандал з паспортом і визнав, що мав російське громадянство]</ref> Згодом ще одне російське видання підтвердило, що його немає в переліку анульованих російських паспортів.<ref>{{cite web |url=https://hromadske.ua/posts/she-odne-media-znajshlo-v-onufriya-rosijskij-pasport |title=Ще одне медіа підтвердило, що в Онуфрія є російський паспорт |author= |date=2023-04-13 |website=https://hromadske.ua/ |publisher=[[Громадське телебачення]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=13 квітня 2023}}</ref>


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 198: Рядок 198:
* [http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3405421-mytropolyt-onufrii-biohrafiia-novoho-predstoiatelia-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy-moskovskoho-patriarkhatu Біографія] // Корреспондент.net, 13.VIII.2014, 17:02
* [http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3405421-mytropolyt-onufrii-biohrafiia-novoho-predstoiatelia-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy-moskovskoho-patriarkhatu Біографія] // Корреспондент.net, 13.VIII.2014, 17:02
* [http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/12/7034668/ Церква перед вибором] // Петро Нестеренко, для УП. Вівторок, 12 серпня 2014, 18:33.
* [http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/12/7034668/ Церква перед вибором] // Петро Нестеренко, для УП. Вівторок, 12 серпня 2014, 18:33.
* [https://www.pravda.com.ua/articles/2023/04/7/7396895/ "Гражданін" Онуфрій. "Українська правда" публікує російські паспорти священнослужителів УПЦ] // [[Українська правда]] 7 квітня 2023 року
* [https://www.pravda.com.ua/articles/2023/04/7/7396895/ «Гражданін» Онуфрій. «Українська правда» публікує російські паспорти священнослужителів УПЦ] // [[Українська правда]] 7 квітня 2023 року
* [https://df.news/2023/04/09/mentalna-zalezhnist-vid-russkoho-mira-v-ptsu-prokomentuvaly-vypravdannia-onufriia-pro-pasport-rf/ “Ментальна залежність від “русского міра”: в ПЦУ прокоментували виправдання Онуфрія про паспорт РФ]
* [https://df.news/2023/04/09/mentalna-zalezhnist-vid-russkoho-mira-v-ptsu-prokomentuvaly-vypravdannia-onufriia-pro-pasport-rf/ "Ментальна залежність від «русского міра»: в ПЦУ прокоментували виправдання Онуфрія про паспорт РФ]


{{Єпископат УПЦ-МП}}
{{Єпископат УПЦ-МП}}

Версія за 19:22, 23 квітня 2023

Митрополит Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України
з 17 серпня 2014[1]
Церква: Українська Православна Церква (Московський Патріархат)
Попередник: Володимир (Сабодан)
Митрополит Чернівецький і Буковинський
1990 — 2014
Попередник: Антоній (Москаленко)
Наступник: Мелетій (Єгоренко)
Намісник Свято-Успенської Почаївської лаври
1988 — 1990
Попередник: Марк (Петровцій)
Наступник: Яків (Панчук)
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Національність: українець
Громадянство: Росія Росія[2]
Україна Україна
Тезоіменитство: 25 червня
Ім'я при народженні: Березовський Орест Володимирович
Народження: 5 листопада 1944(1944-11-05) (79 років)
с. Коритне, Вижницький район, Чернівецька область, Українська РСР
Священство: 29 травня 1972
Чернецтво: 18 березня 1971
Єп. хіротонія: 9 грудня 1990
 
Автограф:

Нагороди:

Орден Дружби
Орден Дружби
Орден преподобного Сергія Радонезького I ступеня

CMNS: Онуфрій у Вікісховищі

Онуфрій (справжнє ім'я Орест Володимирович Березовський; нар. 5 листопада 1944, с. Коритне, Вижницький район, Чернівецька область, УРСР) — церковний діяч, з 17 серпня 2014 предстоятель Російської православної церкви в Україні (РПЦвУ), т. зв. Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП). Керівний архієрей Київської єпархії РПЦвУ (т. зв. УПЦ МП)[3].

З 17 серпня 2014 має титул Митрополита Київського і всієї України УПЦ московського патріархату. Від 15 грудня 2018 року з точки зору Вселенського патріархату є митрополитом у Києві і без титулу[4][5][6]. Згідно зі статутом УПЦ МП, після того як Онуфрій став її предстоятелем, його ім'я поминається в усіх храмах Московського патріархату в Україні після імені Московського патріарха Кирила.[7][8][9]

13 серпня 2014 обраний предстоятелем УПЦ МП[10].

У квітні 2023 року було опубліковане журналістське розслідування, в якому йдеться про те, що Орест Березовський більше 20 років має російське громадянство й два рази отримував російський закордонний паспорт.[11][12][13] Згодом ще одне російське видання підтвердило, що його немає в переліку анульованих російських паспортів.[14]

Життєпис

Народився 5 листопада 1944 в с. Коритне (нині Вижницького району) Чернівецької області, будучи третьою дитиною в сім'ї місцевого священника (старші брати — Віктор та Іван, молодша сестра — Ліда).

Рід Березовських має давньоруське (давньоукраїнське) шляхетське походження, належав до гербу Сас, відомий з часів Королівства Русі[15] Березовським належали соляні копальні в давньоруському селі Березів, де існував василіянський монастир ще до 1241 року.[16]

Сім'я жила в малій дерев'яній хатині з двох кімнат на околиці села. Сусіди згадують, що Березовські були дещо заможнішими за інших. Для прикладу, їхня хата була покрита бляхою, коли в решти людей — соломою. Батьків Ореста, бабу Юлю та отця Володимира, у селі згадують як надзвичайно добрих людей. «Може, вони й могли придбати собі краще помешкання, бо вшістьох у малій хатині було, звичайно, тісно. Але батьки Ореста ніколи не дбали про матеріальне. Та навіть більше, дуже часто Березовські допомагали іншим грошима, харчами. Тож усі знали, що це — добрі люди».[17]. Орест у дитинстві щодня пас корову, допомагав на городі, а у школі був веселуном і бешкетником, при цьому вчився на відмінно. Щороку на різдвяні свята ходив колядувати.

Після закінчення середньої школи (1961) навчався в Чернівецькому технічному училищі. З 1964 розпочав трудову діяльність у будівельних організаціях Чернівців.

1966 р. вступив на загальнотехнічний факультет Чернівецького університету.

Для усієї родини та й селян шоком став священницький вибір Ореста. «Ніхто у Коритному й подумати не міг, що цей веселун колись стане священнослужителем… У селі розповідають, що в юності у майбутнього отця сталася трагедія в особистому житті: мовляв, кохана дівчина чи то покинула його, чи вийшла заміж за іншого — Орест про це не розповідав нікому. Буцімто саме після цього він і вирішив присвятити життя Церкві»[18].

1969 року після закінчення третього курсу університету Орест був зарахований на другий курс Московської духовної семінарії, яку закінчив у 1972. Того ж року вступив до Московської духовної академії, яку закінчив 1988 зі ступенем кандидата богослов'я.

З решти сім'ї Березовських священником став тільки брат Іван (хоча спершу шоферував у колгоспі). Сестра Лідія працювала на сувенірній фабриці, а брат Віктор — на заводі в Чернівцях.

Родинна хата Березовських, куди навіть будучи архієреєм, часто навідувався тепер уже владика Онуфрій (Орест), і далі заселена. Тут живе сім'я одного з племінників. «У села Онуфрій завжди приїжджає з хором. Служить панахиду, читає проповіді. А після цього ми накриваємо для гостей стіл. Владика дуже любить кулешу і білий борщ — такий, як колись варила його мама, баба Юля. Він їсть тільки прості домашні страви, тому вгодити йому нескладно», — каже Марія Березовська, дружина племінника.

Іноцтво

Ще будучи семінаристом, у 1970 став послушником Троїце-Сергієвої Лаври де, паралельно з навчанням, пізнавав тонкощі чернечого життя, ніс різного роду послух: співав на кліросі, стояв за свічником, був келейником намісника.

18 березня 1971 як послушник прийняв чернечий постриг з ім'ям Онуфрій на честь Прп. Онуфрія Великого. 20 червня того ж року був висвячений у ієродиякона. А 29 травня 1972 — рукоположений в ієромонаха. У 1980 возведено в сан ігумена.

28 серпня 1984 призначений настоятелем «Спасо-Преображенського храму» Афонського представництва в селі Лукино (станція «Передєлкіно» Московської області).

З 28 червня 1985 — благочинний Троїце-Сергієвої лаври.

На Різдво 1986 возведений у сан архімандрита. А з 1988 став намісником Свято-Успенської Почаївської Лаври, де прослужив до листопада 1990.

Архієрейське служіння

2016 року
Інтерв'ю 20 серпня 2014-го для недільної передачі УТ-1

Постановою Синоду УПЦ МП від 24 листопада 1990 призначений єпископом Чернівецьким і Буковинським. 9 грудня 1990 у Володимирському соборі хіротонізовано в єпископа Чернівецького і Буковинського.

23 січня 1992 відмовився підписати звернення архієрейської наради Української Православної Церкви до патріарха Московського і всієї Русі Алексія II про прохання пришвидшити процес розгляду документів Собору УПЦ МП (який проходив 1-3 листопада 1991[19]), на якому Онуфрій підтримав автокефалію, поставив підпис в зверненні до РПЦ про надання Церкві України автокефалії[19] про надання автокефалії Церкві в Україні[20].

23 січня 1992 переведений митрополитом Філаретом на Івано-Франківську кафедру. 7 квітня 1992 відновлений на Чернівецькій кафедрі.

27-28 травня 1992 взяв участь у Харківському Соборі УПЦ МП, зайнявши, разом із більшістю архієреїв, безкомпромісну позицію щодо позбавленого влади на соборі Філарета.

28 липня 1994 возведений у сан архієпископа, став Головою синодальної канонічної комісії, постійним членом синоду УПЦ МП.

22 листопада 2000 зведений у сан митрополита.

14 грудня 2007 синод УПЦ МП призначив митрополита Онуфрія головою Церковного суду Української Православної Церкви.

24 лютого 2014 Синодом УПЦ МП таємним голосуванням обраний на посаду місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри, оскільки здоров'я Митрополита Володимира не дозволяло виконання обов'язків Предстоятеля УПЦ МП[21].

13 серпня 2014 обраний новим Предстоятелем[22] УПЦ МП. Предстоятеля вибрали з 74 кандидатів таємним голосуванням у два тури[23]. Інтронізація відбулася 17 серпня 2014.

Діяльність архієрея

Онуфрій отримує нагороду від Путіна

Будучи ідейним прихильником єдності УПЦ МП з Московським патріархатом не лише інституційно, але й ідеологічно, єпископ Онуфрій 23 січня 1992 року підписав, а потім ще з трьома кліриками відкликав підпис під зверненням архієреїв УПЦ на чолі з Філаретом до Алексія про прохання пришвидшити процес розгляду документів Собору УПЦ про надання автокефалії українській церкві.

27-28 травня 1992 брав активну участь у Харківському соборі, на якому митрополит УПЦ Філарет (Денисенко) був усунутий з посади.

Прихильність до РПЦ не завадила владиці Онуфрію ще в 1990-их (за десятиріччя до налагодження стосунків між РПЦ та РПЦЗ) підтримувати дружні стосунки з Першоієрархом РПЦЗ Лавром (Шкурлою)[ru].

Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ МП є проблемною з огляду на постійні намагання РумПЦ поширити свою діяльність на «румуномовні парафії» Чернівецької області. Згідно з канонами, на одній території не повинно бути двох церковних юрисдикцій. Але Північна Буковина колись (1918–1940 та 1941–1944) тимчасово належала до юрисдикції румунської церкви. На цій підставі остання вважала за можливе повернути свій вплив на ці українські території. Водночас УПЦ МП виступила з категоричним протестом проти таких планів, наполягаючи на безпідставності й недружності подібних кроків. В свою чергу Митрополит Онуфрій, з огляду на беззаперечний авторитет як у регіоні, так і в православному світі в цілому, зумів ефективно протидіяти цим намірам та нівелювати усі спроби Румунської Православної Церкви реально відтворити свої структури на цій українській території.

22 листопада 2007 року Онуфрій (Березовський) був учасником переговорів з архієреями РумПЦ, що відбувалися у Троянському монастирі, на яких було вирішено кілька проблемних питань щодо експансії румунської церкви на територію України та Молдови[джерело?].

Митрополит Онуфрій під час зустрічі членів Священного Синоду Української Православної Церкви з президентом Росії Володимиром Путіним і Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом (сидить другим праворуч), липень 2014 року

У 2016 році заявляв, що мова богослужіння має бути виключно церковнослов'янська, бо українською не захочуть служити у східних регіонах. Натомість церковнослов'янська, за його словами «об'єднує всіх народів»[24]

15 грудня 2018 року в результаті створення автокефальної Православної церкви України Онуфрій (Березовський) втратив легітимність титулу Митрополита Київського і всієї України з точки зору Константипольської Православної Церкви. Натомість Російська Православна Церква та деякі інші Православні Помісні Церкви надалі визнають за ним право на цей титул.

28 листопада 2020 року Онуфрій поздоровив єпископа Каліника (Чернишова), занесеного у базу «Миротворець», настоятеля монастиря в Севастополі, вікарія Сімферопольської єпархії УПЦ МП[25].

28 лютого 2020 року Онуфрій очолив хресну ходу в день свята Симеона Мироточивого Сербської православної церкви у столиці Чорногорії Подгориці. Хода відбулась як протест проти закону, який дозволяє державі отримати власність релігійної громади, якщо вона не може довести, що ця власність належала їй до 1918 року[26]. Після цього посольство України в Чорногорії опублікувало заяву, в котрій зазначило:

Розуміючи важливість дотримання принципу відокремлення церкви і держави, ми вважаємо недоречним, щоб представник церкви, яка є невід'ємною частиною Російської православної церкви, митрополит Онуфрій, коментував внутрішні проблеми Чорногорії від імені українців, тим самим ставлячи під загрозу існуючі дружні відносини між українським і чорногорським народами[27].

Праці

Політична позиція

Митрополит Онуфрій неодноразово був помічений у суперечливих оцінках подій української історії та сьогодення[28]. Так, ще у листопаді 2008 року Онуфрій вказав на голодомор як наслідок хвилі атеїзму, яка огорнула народ після революції 1917 року:

Якщо ми віруючі люди, ми маємо на це подивитися з духовної точки зору. Ми знаємо, що сталося з нашим суспільством після революції 1917 року, яким було повстання людей проти Бога. Як руйнували храми, знищували ікони, ображали православні святині. А Бог не б'є палицею, Бог іншими способами врозумляє людину[29].

У контексті війни на Сході України Онуфрій називає терористів «ополченцами»[30], втім цей термін митрополит не забарвлює позитивними смисловими тонами. Також предстоятель РПЦвУ вказував, що Україна — це «буферна зона» між Сходом і Заходом. Говорячи про євроінтеграцію України, застерігає, що легалізація гомосексуальних шлюбів та абортів у ряді Європейських країн «суперечить заповідям».[31]

Президент Порошенко висловлював підтримку митрополиту: «Я дуже радію, що одразу після обрання Ви висловили тверде переконання продовжувати пошук миру, злагоди та об'єднання, якого сьогодні конче потребує Україна. Як і Церква потребує діалогу єднання»[32][33]; «Ми молимося, щоб Церква вистояла і принесла мир, милосердя і християнські цінності на нашу землю. Держава і я, як Президент, є надійною опорою у Вашій Божій справі. І мої очі, і моє серце, і двері завжди будуть відкритими для Вас»[32].

5 серпня 2014 року митрополит Онуфрій, в інтерв'ю пресслужбі УПЦ (МП), виступив із засудженням військового конфлікту на Сході України, назвавши його «братським кровопролиттям».[34][35][36]

8 травня 2015 року на урочистому засіданні Верховної Ради України, присвяченому 70-й річниці перемоги над нацизмом в Європі, коли президент Петро Порошенко зачитував прізвища 21 вояка, котрі за участь у АТО отримали звання Героя України, (серед них 10 — посмертно), представники УПЦ (МП) Архієпископ Іона (Черепанов), Митрополит Антоній (Паканич) на чолі з її предстоятелем Онуфрієм демонстративно продовжували сидіти, хоч всі присутні, навіть запрошені на засідання іноземні гості, встали та привітали військовиків аплодисментами[37]. Пізніше Онуфрій пояснив свої дії в ВРУ не як «знак неповаги до героїв України», а на «знак протесту проти війни як явища».[38][39][40]

У вересні 2018 року був включений до бази сайту Миротворець як «агент впливу РПЦ і противник створення незалежної помісної Церкви в Україні». На це відреагував глава пресслужби УПЦ МП Василь Анісімов: «Наша демократична, страшенно європейська країна реанімує у себе найбридкіші та найзлочинніші діяння тоталітаризму»[41].

У лютому 2019 року Онуфрія було запрошено до Служби безпеки України з метою інформування про небезпеку провокацій щодо церков та факти залякування священників УПЦ МП спецслужбами Росії[42].

У вересні 2020 року Онуфрій назвав російсько-українську війну «конфліктом» і закликав «сторони» до «встановлення людського спілкування». Також він закликав не демонізувати проросійські угрупування «Л/ДНР» і вести з ними діалог та поважати їх. Крім того Онуфрій висловився проти того, щоб бандформування військові найманці Л/ДНР вважались ворогами, а фіналом діалогу України із ними має бути «прощення».[43]

«Першим кроком на шляху до миру має бути встановлення людського спілкування між обома сторонами конфлікту… Саме з усвідомлення обох сторін того, що мир можливий, почне припинятися всіляка демонізація противника, яким сьогодні підживляється кожне збройне зіткнення. Саме з поважного відношення конфліктуючих сторін один до одного і розпочинається продуктивний миротворчий процес… Миротворчий процес зосереджується зовсім на інших цінностях: мирному співіснуванні, компромісі, договорі… У миротворчому процесі суперник перестає бути ворогом, якого треба знищити, він стає стороною, яку потрібно інтегрувати в майбутнє країни і з якою треба розбудовувати спільне життя. Миротворчий процес народжує одне дуже важливе бажання — це бажання знайти точки спільних інтересів конфліктуючих сторін… Фіналом миротворчого процесу має бути взаємне прощення… тому, що минулого вже не змінити…».[44][43]

У своїх пасхальних і різдвяних посланнях 2020—2021 року митрополит Онуфрій ігнорує теми російсько-української війни й ніколи не називає Росію — країною агресором чи окупантом.[45] В УПЦ МП ігнорування своїм предстоятелем політичних проблем пояснюють його аполітичністю, а також відокремленністю Церкви від держави[46].

У своїй проповіді 6 червня 2021 року закликав ігнорувати світські закони, «якщо вони суперечать Божественним»[47].

24 лютого 2022 року Митрополит Онуфрій закликав президента країни-агресора В. Путіна негайно припинити «братовбивчу війну», він також висловив підтримку українським воїнам[48].

27 травня того ж року УПЦ МП провели собор. Він ухвалив постанову, в якій висловив незгоду з позицією голови РПЦ Кирила щодо війни проти України, а також доповнення та зміни до статусу про управління УПЦ, які свідчать про повну самостійність та незалежність Української Православної Церкви[49].

Нагороди

Офіційне титулування

Як керівника релігійної організації УПЦ МП його попереджено Константинопольською Православною Церквою, що після 15 грудня 2018 року, виборів предстоятеля Української церкви, представники Московської Патріархії не зможуть еклезіологічно й канонічно носити титул митрополита Київського, що використовують вони зараз, порушуючи умови офіційних документів 1686 року[61][62].

Аналогічна ситуація двох Митрополитів Київських вже була в історії: «Протягом XIV—XV ст. єдина Київська Митрополія відповідно до державного поділу кілька разів розділалася на Київську і Московську частини, на чолі яких стояли окремі митрополити. Київська Митрополія перебувала у складі Константинопольської Матері-Церкви до 1686 року, коли вона не за приписами канонічних правил, а насильством і підкупом була приєднана до Московського Патріархату». (Історико-канонічна декларація УПЦ КП, 2007; с. 35).[63]

На цей час, згідно з законодавством України, у Міністерстві юстиції зареєстрована УПЦ МП, предстоятель якої, згідно Статуту, має титул «Митрополит Київський». Тобто, за законами України у перехідний період одночасно щонайменше два православних архієрея мають титул Митрополит Київський; крім них, цей же титул має Патріарх Святослав (УГКЦ). Так само, з 1992 року за законами України одночасно два православних архієрея можуть мати титул митрополит (чи архієпископ) Сумський та Охтирський, тощо.[64]

Див. також

Примітки

  1. ↑ з 15 грудня 2018 його титул не визнається Константинопольською православною церквою
  2. ↑ https://petition.president.gov.ua/petition/188914
  3. ↑ Онуфрий, митрополит Киевский и всея Украины (Березовский Орест Владимирович), сайт Патріархії РПЦ
  4. ↑ Онуфрій втратив титул митрополита Київського і всієї України
  5. ↑ Фанар позбавив титулів архієреїв Московської церкви
  6. ↑ Вселенський патріарх Церкваріуму: українські ієрархи під Росією не є місцеві правлячі єпископи, Переклад українською відповіді Його Всесвятості патріарха Варфоломія на лист редакторів Церкваріума щодо справжнього канонічного статусу УПЦ МП, У Вселенському патріархаті, 6 жовтня 2020 року, духовно ваш, ВАРФОЛОМІЙ Архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський патріарх
  7. ↑ Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь). офіційний сайт РПЦ МП (Москва) (російська) . Процитовано 24.09.2018.
  8. ↑ Устав Российской Православной Церкви (Глава X. Украинская Православная Церковь). архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП) (російська) . Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24.09.2018.
  9. ↑ Статут РПЦ, Глава X. Українська Православна Церква.
  10. ↑ УПЦ МП ОБРАЛА НОВОГО предстоятеля. Українська правда. 13 серпня 2014.
  11. ↑ В Онуфрія і ще понад 20 священників УПЦ МП знайшли російські паспорти (укр.). Українська правда. 7 квітня 2023. Процитовано 7 квітня 202.
  12. ↑ Митрополит УПЦ МП Онуфрій більш ніж 20 років має російський паспорт — УП
  13. ↑ «Я ним не користувався»: Онуфрій відреагував на скандал з паспортом і визнав, що мав російське громадянство
  14. ↑ Ще одне медіа підтвердило, що в Онуфрія є російський паспорт. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 13 квітня 2023. Процитовано 13 квітня 2023.
  15. ↑ «Poczet szlachty galicyjskiéj i bukowińskiéj» на Books.Google
  16. ↑ Кузич-Березовський І. М. Березівське боярство на тлі історії України. — Детройт : Universal Slavic Printers, 1962. — С. .
  17. ↑ Згадує Параска Албота з Коритного; див.: Вітюк, У., Камська-Ополоник, О. «Від розбишаки до патріарха» // Експрес. — 2014. — 21—28 серпня.
  18. ↑ «Від розбишаки до патріарха» // Уляна Вітюк, Ольга Камська-Ополоник, «Експрес». 2014. 21-28 серпня.
  19. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Священний синод УПЦ МП. Засідання 24 лютого 2014
  22. ↑ Митрополит Київський і всієї України Блаженніший Митрополит Володимир помер 5 липня 2014
  23. ↑ Собор єпископів УПЦ обрав Предстоятелем УПЦ Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія / Прес-служба Української Православної Церкви, 13 серпня 2014
  24. ↑ Глава УПЦ (МП): мова молитви має бути тільки церковнослов'янська, бо українською не всі захочуть служити - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 15 січня 2021.
  25. ↑ Онуфрій нагородив єпископа-фігуранта «Миротворця», настоятеля монастиря в Севастополі. Духовний Фронт України (укр.). 3 грудня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  26. ↑ Онуфрій очолив протест сербської церкви в Чорногорії
  27. ↑ Заява посольства України у Чорногорії
  28. ↑ Церква перед вибором
  29. ↑ Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий: голодомор — это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни // сайт Православие.RU
  30. ↑ Митрополит Онуфрий: «Христос — это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие»
  31. ↑ Митрополит Онуфрий: «Христос н;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие». (рос.)
  32. ↑ а б Президент провів зустріч з Предстоятелем Української православної церкви Онуфрієм // 16.08.2014 13:54. Прес-служба Президента України
  33. ↑ Президент Петро Порошенко зустрівся із новообраним митрополитом УПЦ (МП) Онуфрієм // 5.ua, 16 серпня 2014, 14:03
  34. ↑ Временный глава УПЦ МП Онуфрий поддерживает пророссийских террористов и отрицает путинскую агрессию. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.(рос.)
  35. ↑ Митрополит Онуфрий: «Христос — это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» , 05.08.2014 (рос.)
  36. ↑ Митрополит Онуфрий: «Христос — это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» , копія сторінки (рос.)
  37. ↑ Представители Московского патриархата демонстративно не встали на торжественном заседании ВР, когда Порошенко зачитывал имена Героев Украины. ФОТО, сайт «Цензор. НЕТ», 08.05.2015
  38. ↑ Українська Православна Церква (9 травня 2015), Коментар Блаженнішого Митрополита Онуфрія для ЗМІ, процитовано 24 вересня 2018
  39. ↑ Попи Московського патріархату не захотіли вставати під час вшанування в Раді бійців АТО.
  40. ↑ Представники УПЦ МП не встали у Раді під час зачитування імен бійців АТО — героїв України
  41. ↑ Интерфакс-Религия: РПЦ о включении митрополита Онуфрия в базу "Миротворца": если Бог хочет наказать, он лишает разума. www.interfax-religion.ru. Процитовано 2 жовтня 2018.
  42. ↑ СБУ запросила Онуфрія на розмову про пов'язані з УПЦ (МП) провокації. Еспресо. 18 лютого 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
  43. ↑ а б Звернення Блаженнішого Митрополита ОНУФРІЯ до учасників форуму «Люди миру» — Відділ зовнішніх церковних зв'язків УПЦ. vzcz.church.ua. Процитовано 15 січня 2021.
  44. ↑ Очільник РПЦвУ Онуфрій назвав війну «конфліктом» і закликав не вважати за ворогів Л/ДНР і пробачити їх. Духовний Фронт України (укр.). 21 вересня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  45. ↑ У своєму Різдвяному посланні Онуфрій знову забув за воїнів, війну з РФ і лікарів. Духовний Фронт України (укр.). 6 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  46. ↑ В Онуфрія кажуть, що він служить церкві, а не "русскому миру". www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 31 грудня 2021.
  47. ↑ https://news.church.ua/2021/06/06/yakshho-mirski-zakoni-protirichat-bozhestvennim-slid-obirati-zapovidi-bozhi-blazhennishij-mitropolit-onufrij-video/
  48. ↑ Митрополит УПЦ МП Онуфрій підтримав ЗСУ і закликав Путіна припинити війну
  49. ↑ УПЦ МП заявила, що тепер незалежна від РПЦ. Внесли зміни до статуту
  50. ↑ Указ Президента Российской Федерации № 619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  51. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 11.07.2013 г. № 619 О награждении государственными наградами Российской Федерации. офіційний сайт президента Росії (російська) . Процитовано 24.09.2018.
  52. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 11.07.2013 г. № 619 О награждении государственными наградами Российской Федерации. архів інтернету (збережена сторінка : офіційний сайт президента Росії) (російська) . Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24.09.2018.
  53. ↑ В Патриаршем и Синодальном духовно-административном и культурном центре Русской Православной Церкви на Юге России проходит очередное заседание Священного Синода 23 октября 2014 г. 12:53 (російська) . офіційний сайт Московського Патріархату (Москва).
  54. ↑ В Патриаршем и Синодальном духовно-административном и культурном центре Русской Православной Церкви на Юге России проходит очередное заседание Священного Синода 23 октября 2014 г. 12:53. архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП) (російська) . Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24.09.2018.
  55. ↑ Візит Предстоятеля Американської Православної Церкви, Блаженнійшого Митрополита Германа в Україну
  56. ↑ Митирополита Онуфрия наградили орденом Святого апостола Андрея Первозваного
  57. ↑ Епископ Моравичский Антоний сослужил Блаженнейшему митрополиту Киевскому и всея Украины Онуфрию в день его Ангела (фото, видео). serbskoe-podvorie.ru. Процитовано 20 березня 2023.
  58. ↑ Святейший Патриарх Кирилл вручил награды архиереям, отмечающим памятные даты / Новости / Патриархия.ru. Патриархия.ru (рос.). Процитовано 20 березня 2023.
  59. ↑ Предстоятель УПЦ нагороджений орденом святого Петра II Ловченського Тайновидця. Православная Жизнь (укр.). Процитовано 20 березня 2023.
  60. ↑ Патриаршее поздравление Блаженнейшему митрополиту Киевскому Онуфрию с 50-летием служения в священном сане / Патриарх / Патриархия.ru. web.archive.org. 1 серпня 2021. Процитовано 20 березня 2023.
  61. ↑ (рос.)Константинополь выдвинул ультиматум митрополиту Онуфрию по участию в Объединительном соборе // ФОКУС.
  62. ↑ (рос.)Варфоломей — Онуфрию: После выборов предстоятеля украинской церкви вы не сможете носить титул митрополита Киевского // Гордон
  63. ↑ Історико-канонічна декларація Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 19 квітня 2007 року // Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату. Київ, 2007. — 168 стор.
  64. ↑ Мефодій (Срібняк), архієпископ Сумський та Охтирський, УПЦ КП; Євлогій (Гутченко), архієрей (2009-13 єпископ, 2013-18 архієпископ, з 2018 митрополит) Сумський та Охтирський, УПЦ (МП)

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Онуфрій (Березовський)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Онуфрій (Березовський)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Онуфрій_(Березовський)&oldid=39307809