Уд: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м виправлення дат |
|||
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
== Етимологія == |
== Етимологія == |
||
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає « |
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «тонкий шматок дерева». Це може стосуватися дерев’яного [[плектр]]у, який традиційно використовується для гри на уді, тонких дерев’яних смужок, які використовуються для задньої частини, або дерев’яної деки, яка відрізняє його від подібних інструментів із шкіряним корпусом<ref>[https://iranicaonline.org/articles/barbat. "Encyclopaedia Iranica - Barbat". Iranicaonline.org.]</ref>, але при цьому також може перекладатися, як вказують інші джерела, як «лебедина шия", завдяки зовнішньому вигляду інструмента. <ref>{{Cite web |url=http://www.fammi.net/muz_instrument4.html |title=Музыкальные инструменты — Уд |accessdate=10 грудня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090124101829/http://fammi.net/muz_instrument4.html |archivedate=24 січня 2009 |deadurl=yes }}</ref> <ref>[http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 Происхождение слова «уд»]</ref> |
||
== Гра на інструменті == |
== Гра на інструменті == |
Версія за 10:10, 17 березня 2023
Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році | |
Класифікація | струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321-6 |
Подібні інструменти | |
Уд у Вікісховищі |
Уд (араб. عود, вірм. Ուդ, ассир. ܥܘܕ — ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, азерб. ud, івр. עוד — ud) або Барбет (перс. بربط — barbat) — струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Близького Сходу з VI століття. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою лютні, широко поширився в країнах Старого Світу.[1]
Будова
Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій - кварто-секундовий.[2]
Етимологія
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «тонкий шматок дерева». Це може стосуватися дерев’яного плектру, який традиційно використовується для гри на уді, тонких дерев’яних смужок, які використовуються для задньої частини, або дерев’яної деки, яка відрізняє його від подібних інструментів із шкіряним корпусом[3], але при цьому також може перекладатися, як вказують інші джерела, як «лебедина шия", завдяки зовнішньому вигляду інструмента. [4] [5]
Гра на інструменті
Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою - притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру.
Відомі виконавці
- Абу-Халіль Рабі
- Мохаммед Абд-аль-Вахаб
- Ахмед Абдул-Малік
- фолк-метал гурт Orphaned Land
Галерея
-
В Азербайджані під час свята Новруз
-
В Палестині (за Томсоном), 1859
-
В Тунісі, 1832
Примітки
- ↑ Музыкальные инструменты Азербайджана — Уд
- ↑ Музыкальные инструменты туркмен
- ↑ "Encyclopaedia Iranica - Barbat". Iranicaonline.org.
- ↑ Музыкальные инструменты — Уд. Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
- ↑ Происхождение слова «уд»
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |