Чорноморськ: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
A1 (обговорення | внесок) |
A1 (обговорення | внесок) →Галерея: Перевіримо, проковтнуть фапери чи не проковтнуть. |
||
Рядок 122: | Рядок 122: | ||
Зображення:Illichivsk lighthouse.jpg|Іллічівський маяк |
Зображення:Illichivsk lighthouse.jpg|Іллічівський маяк |
||
Зображення:Illichivsk Council.jpg|Будівля міськвиконкому |
Зображення:Illichivsk Council.jpg|Будівля міськвиконкому |
||
File:Іллічівськ. приморські сходи.JPG|Приморські сходи |
|||
</gallery> |
</gallery> |
||
</center> |
</center> |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 19:18, 19 серпня 2015
Іллічівськ | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Площа Стребка - найстарша частина міста
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Одеська область | ||||||||
Район | Іллічівська міська рада | ||||||||
Засноване | XVIII століття | ||||||||
Населення | ▲59 817 (01.03.2014)[1] | ||||||||
Агломерація | Одеська агломерація | ||||||||
Площа | 25 км² | ||||||||
Густота населення | 2392 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 68000—68094 | ||||||||
Телефонний код | +380-4868 | ||||||||
Координати | 46°18′6″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 29 м | ||||||||
Водойма | Чорне море | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Іллічівськ | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 46 км | ||||||||
- автошляхами | 29 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 493 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33 | ||||||||
Міський голова | Хмельнюк Валерій Якович | ||||||||
Іллічівськ у Вікісховищі
|
Іллічі́вськ — місто обласного значення в Одеській області, відоме з XVIII ст. Історична назва — Бугові Хутори. Нині відомий як порт на поромній переправі Іллічівськ—Варна. Відстань до облцентру становить 29 км і проходить автошляхом Н04.
Історія
З грудня 1791 року територія північного Причорномор'я офіційно ввійшла до складу Російської імперії.
Наприкінці XVIII ст. та на початку XIX ст. тут оселилися греки, албанці, молдовани та німці.
В 1950 році прийнято рішення про будівництво великого військового заводу.
В серпні 1952 року селище, в якому проживало 3000 людей, було віднесено до категорії селищ міського типу і отримало назву Іллічівськ[2].
В 1956 році в Сухому лимані було розпочато будівництво торговельного порту, який було відкрито 5 серпня 1958 року.
12 квітня 1973 р. Іллічівську надано статус міста обласного підпорядкування.
Загальні відомості
Населення міста — приблизно 60 тис. ос. За національною приналежністю за останнім переписом у 2001 році було : 66,5% — українці, 28,5% — росіяни, 1% — болгари, та близько 4% — молдовани, білоруси, румуни, гагаузи та інші.
Статусу міста Іллічівськ набув у 1973 році. З тих пір місто дуже змінилося. Іллічівськ дуже компактний, більшість будівель — багатоповерхівки. Місто швидкими темпами розбудовується. Нещодавно йому було надано статус місто-курорт, що створило великий стимул для розбудови і реконструкції рекреаційних зон.
У місті здійснено чітке зонування території: промислові райони розташовані уздовж лиману, житлові райони — уздовж моря, між ними широка смуга зелених насаджень, площа яких становить 325 га. Уздовж південного берега лиману простягнулися десятки причалів Іллічівського морського торговельного порту. Приморська зона міста добре упорядкована. У ній розташовані парк, пляж, водна станція. На узбережжі моря є численні бази відпочинку.
Найтепліший місяць року - липень, з середньомісячною температурою +21,9 °C, найхолодніший - січень - -1,1 °C.[3]. Протягом року випадає 449 мм опадів, з яких найбільше - у липні (48 мм).[4]
Важливий об'єкт туризму — музей художньої порцеляни різних періодів.[5]
Міська рада
До складу Іллічівської міської ради входять також 3 села:
- Олександрівка (колишнє грецьке поселення Арнаутовка),
- Бурлача Балка (утворено в кінці 18 століття колишніми запорізькими козаками і вільними людьми),
- Малодолинське (або Мала Долина, колишнє німецьке поселення Мала Аккаржа).
Порт
Іллічівський морський торговельний порт — один із «наймолодших» на Чорному морі. Будувався в радянський час з кінця 1950-х (закінчений в 1960-х) років в основному для морського товарообігу з країнами соціалізму.
Має залізничні та автомобільні підходи, пов'язані з магістралями країни. Діють міжнародні поромні переправи Іллічівськ—Варна (Болгарія), Іллічівськ—Поті та Іллічівськ—Батумі (Грузія). У порту реалізовано міжнародний транспортний проект з обробки регулярного контейнерного потягу «Вікінг» за маршрутом Іллічівськ—Київ—Мінськ—Вільнюс—Клайпеда і в зворотному напрямку.
Вантажно-розвантажувальні комплекси порту, що складаються з 28 причалів загальною довжиною 5500 метрів, оснащені сучасним перевантажувальним устаткуванням, зокрема портальними кранами вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн, тягачами, автомобільними кранами тощо.
До складу порту входить допоміжний флот, що включає буксири, плавучі крани вантажопідйомністю до 300 тонн, танкери-бункеровщики, плавучий зерноперевантажувач, лоцманські катери, нафтосміттєзбиральні та інші плавзасоби.
Порт має можливість перевантажувати за рік до 20 мільйонів тонн вантажів, основну частину яких становить різноманітна металопродукція, контейнери, автомобілі, тарно-штучні вантажі, важковагове обладнання, мінеральні добрива, зерно, рослинні олії, технічні рідини.
Освіта
У місті діють два професійно-технічних училищ ІПСЛ-15 і ІМКОНМУ-22, де навчаються понад 1500 учнів, філія університету ім. Мечникова, українська гімназія, шість середніх шкіл I-III ступенів: 3 російськомовних і 3 україномовних - і одна середня школа I-II ступенів, в яких навчаються 10 000 учнів, Школа мистецтв, Будинок творчості учнів, дитячий екологічний центр, дитячо-юнацька спортивна школа, центр культури і мистецтв, а також ряд муніципальних і відомчих дошкільних установ.
Музика
Незважаючи на невелику площу, Іллічівськ має дуже велику кількість музичних колективів, здебільшого андерграундних напрямів. Серед усіх музичних груп і композиторів особливо привабливі в якісному плані Shedding Tears, Хроніка, Good Chemistry[6], Ziegelstein. Також в Іллічівську з 2000 року (дата неточна) транслюється передача Metal Special[6]. Пізніше організатори цієї передачі успішно організували концерти для груп локальної сцени, які проводяться під назвою Metal Special Fest (MSF).
Спорт
Завдяки приморським пляжам в Іллічівську велику популярність завоювали пляжні види спорту. У 2007 році з метою розвитку цих видів спорту була створена Асоціація пляжних видів спорту м.Іллічівська.
У місті є футбольний клуб Старт, який виступає в чемпіонаті України з пляжного футболу.
У 2010 р. в місті було створено спортивне товариство «Здоров'я» з метою розвитку екстремальних і масових видів спорту. Головним проектом спортивного товариства на сьогодні є будівництво екстрим-парку «XS».
Крім цього, в місті працює 3 дитячі спортивні школи, безліч спортклубів, танцювальних шкіл, сім сучасних відкритих стадіону, яхт-клуб, дайвінг-центр і база моряків. В Іллічівську підготовлено 12 членів збірних команд України з різних видів спорту, у тому числі призери олімпійських ігор.
Засоби масової інформації
З 1977 року видається газета Іллічівської міської ради «Черноморский маяк». Інші газети — «Ильичевец» (видається морським портом), «Вечерний Ильичевск».
Питання перейменування міста
Згідно з законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» місто Іллічівськ підлягає перейменуванню[7][8].
Серед пропозицій щодо перейменування — повернення історичної назви — Бугове (Бугові Хутори), а також новітні назви — Скіфполь і Святослав.[9]. Натомість мер міста Валерій Хмельнюк запропонував визнати, що Іллічівськ названий не на честь Володимира Ілліча Леніна, а на честь християнського пророка Іллі, і, в такий спосіб, фактично уникнути перейменування.[10][11].
Міста-побратими
- Нарва, Естонія
- Стамбул (район Бейоглу), Туреччина
- Маарду, Естонія
- Баку (Карадазький район), Азербайджан (2009)
- Тчев, Польща (2010)
Галерея
-
Набережна Іллічівська
-
Іллічівський маяк
-
Будівля міськвиконкому
-
Приморські сходи
Примітки
- ↑ Головне управління статистики в Одеській області
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 серпня 1952 р. «Про віднесення населеного пункту будівництва заводу № 490 Овідіопольского району Одеської області до категорії селищ міського типу».
- ↑ Climate: Illichivsk
- ↑ Climate: Illichivsk
- ↑ http://touregion.od.ua/index.php?&content_id=9966/
- ↑ а б [1] Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>
; назва «a» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ 42 міста з радянськими назвами, які перейменують (карта)//fakty.ictv.ua
- ↑ http://www.unn.com.ua/uk/news/1490775-nini-stoyit-pitannya-pro-peremeynuvannya-dnipropetrovska-illichivska-ta-kirovograda-v-vyatrovich
- ↑ ВО «Свобода» вимагає перейменувати Іллічівськ на Бугове, Скіфополь або Святослав
- ↑ Влада Іллічівська хоче лишити місту радянську назву за допомогою церкви
- ↑ http://www.unn.com.ua/uk/news/1490775-nini-stoyit-pitannya-pro-peremeynuvannya-dnipropetrovska-illichivska-ta-kirovograda-v-vyatrovich
Посилання
- Офіційний веб-сайт Верховної Ради
- Погода у Іллічівську
- Асоціація пляжних видів спорту
- Іллічівськ: початок історії. Книга-фотоальбом. 2008
Див. також
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |