Перегляд вихідного коду сторінки Абхазія

{{otheruses|Абхазія (значення)}}
[[Файл:Location of the region of Abkhazia in Eastern Europe.svg|thumb|300px|Розташування Абхазії]]

'''Абха́зія''' ({{lang-ab|Аҧсны}}, [[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]: [apʰsˈnɨ]; {{lang-ka|აფხაზეთი}}, МФА: [apʰχazetʰi])&nbsp;— [[історико-географічний регіон]] на Південному [[Великий Кавказ|Кавказі]], північно-східному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]].

Включає 7 історичних областей: [[Мала Абхазія|Малу Абхазію]], [[Бзипин]], [[Гума (історичний регіон)|Гуму]], [[Абжуа]], [[Самурзакано]], [[Апсілія|Апсілію]], [[Псху-Айбга|Псху-Аїбга]].

Наразі перебуває під контролем частково визнаної [[Республіка Абхазія|Республіки Абхазія]], що де-факто контролюється Росією<ref>{{Cite web|url=https://www.rbc.ua/ukr/travel/vremya-ostanovilos-80-h-rossiya-prevratila-1659446238.html|title="Час зупинився у 80-х". У що Росія перетворила курорти окупованої Абхазії|website=РБК-Украина|language=ru|access-date=2024-04-26}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://babel.ua/texts/61110-cherez-13-rokiv-pislya-viyni-gruziya-zmogla-dovesti-fakt-rosiyskoji-agresiji-v-sudi-chomu-abhaziya-ta-pivdenna-osetiya-konfliktuvali-z-gruzinami-ta-yak-rosiya-mayzhe-unikla-pokarannya|title=Через 13 років після війни Грузія змогла довести факт російської агресії в суді. Чому Абхазія та Південна Осетія конфліктували з грузинами та як Росія (майже) уникла покарання|date=2021-03-22|website=babel.ua|language=uk|access-date=2024-04-26}}</ref><ref name=":0">{{Cite web|url=https://glavcom.ua/world/world-politics/15-rokiv-rosijskoji-ahresiji-proti-hruziji-shcho-dalo-poshtovkh-putinu-napasti-na-ukrajinu-947644.html|title=15-річчя агресії Росії проти Грузії: як реакція Європи заохотила Путіна напасти на Україну|date=2023-08-08|website=ГЛАВКОМ|language=uk|access-date=2024-04-26}}</ref>. Більшість країн світу [[Міжнародне визнання Абхазії і Південної Осетії|визнає Абхазію]] [[Абхазька Автономна Республіка|автономною республікою]] в складі [[Грузія|Грузії]]<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiyany-rozshyryuyut-morsku-bazu-na-terytoriyi-samoprogoloshenoyi-abhaziyi/|title=Росіяни розширюють морську базу на території самопроголошеної Абхазії|website=Мілітарний|language=uk|access-date=2024-04-26}}</ref><ref name=":0"/>.

== Географія ==
{{main|Географія Абхазії}}
Більша частина Абхазії лежить на південних відрогах і передгір'ях [[Головний Кавказький хребет|Головного Кавказького хребта]] (Гагринський, Бзибський, Кодорський, Абхазький хребти), менша&nbsp;— на низовинному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]]. Надра багаті на кам'яне вугілля (Ткварчельське і Бзибське родовища), будівельні матеріали, мінеральні джерела (аудхарські, сухумські та ін.).

Клімат на узбережній смузі Абхазії і на схилах гір до 500—600&nbsp;м субтропічний з м'якою зимою й помірно жарким літом; у горах до висоти 2000 м&nbsp;— помірно холодний, вище 2000 м&nbsp;— холодний. У приморській смузі пересічна температура січня від +4 до +7°, липня +23, +24°. Опадів 1200—1400&nbsp;мм на рік.

Річки [[Бзіпі (річка)|Бзипи]], [[Кодорі]], [[Гуміста]], [[Галідзга]] та інші мають гірський характер; озера&nbsp;— [[Ріца|Рица]], [[Амткелі]], [[Бебесир]]. Ґрунти узбережжя і передгір'я&nbsp;— жовтоземи й червоноземи різного ступеня опідзолення та болотні ґрунти. Вище&nbsp;— бурі гірськолісові, перегнійно-карбонатні та гірськолучні ґрунти.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Sanatorium of RVSN RF in Sukhumi.jpg|border||Чорне море в столиці Абхазії, Сухумі
Ridge view from pitsunda cape.jpg|border|Вид з мису [[Піцунда]]
Ritsa1.jpg|border|Озеро Рица
|border|
</gallery></small>

Рослинність багата: понад 1500 видів рослин. Більша частина Абхазії вкрита лісами. Ліси багаті на цінні породи: [[самшит]], [[смерека|смереку]], [[дуб]], [[колхідський бук]], [[каштан]], [[тис]] тощо. Велику господарську цінність мають субальпійські та альпійські луки. Значні ділянки займають культурні насадження [[евкаліпт]]ів та [[пальма|пальм]]. У лісах Абхазії зустрічаються [[ведмідь]], [[дика свиня]], [[олень]], [[сарна]], [[дика кішка]], [[рись]], [[лісова куниця]] та інші.

== Історія ==
{{main|Історія Абхазії}}

=== Давні часи ===
На території Абхазії знайдено стоянки епохи [[палеоліт]]у, [[неоліт]]у та інших епох. Пам'ятки другої половини 3 тисячоліття до н.&nbsp;е. свідчать про розвиток [[землеробство|землеробства]], [[Скотарство|скотарства]] та [[Ремесло|ремесел]], про те, що місцеве населення знало обробку [[Енеоліт|міді]] та [[Бронзова доба|бронзи]]. Перші свідчення про племена, що були, очевидно, предками абхазів, відносять до кінця епохи бронзи<ref name="УРЕ"/>.

У середині [[1-ше тисячоліття до н. е.|першого тисячоліття до н.&nbsp;е.]] Абхазія входила до складу [[Колхидське царство|Колхидського царства]]<ref name="УРЕ"/>.

=== Античність ===
З [[VI століття до н. е.|VI]]—[[V століття до н. е.|V століть до н.&nbsp;е.]] на узбережжі Абхазії з'являється ряд [[Давньогрецька колонізація|грецьких колоній]]&nbsp;— [[Пітіунт]] (сучасна [[Піцунда]]), [[Діоскурія]] (сучасне [[Сухумі]]) та ін<ref name="УРЕ"/>.

У наприкінці [[II століття до н. е.|II сторіччя до н.&nbsp;е.]] Абхазія, як і вся [[Колхида]], підпорядковувалася владі [[Понтійське царство|понтійського]] царя [[Мітрідат VI Евпатор|Мітрідата VI Евпатора]]<ref name="УРЕ"/>.

[[65]] року н.&nbsp;е. в Абхазії утверджується влада [[римська імперія|римлян]]. Наприкінці [[I століття|І сторіччя н.&nbsp;е.]] на території Абхазії склалися місцеві племенні князівства [[апсили|апсилів]], [[абазги|абазгів]] та [[саніги|санігів]], правителів яких номінально затверджував римський імператор.

У [[IV століття|IV&nbsp;столітті]] в Західній Грузії утворилось [[Лазьке царство]], до складу якого ввійшла й Абхазія як [[князівство]]<ref name="УРЕ"/>.

=== Середньовіччя ===
[[Файл:George II fassade stone.jpg|міні|праворуч|Фасад із написом, що згадує царя Абхазії Георгія II та його дочки Гурадухт]]
У [[VI століття|VI&nbsp;столітті]] Абхазія підпала під вплив [[Візантійська імперія|Візантії]]. [[523]] року офіційно прийнято [[християнство]]. У [[780-ті|780-тих]] роках правитель Абхазії [[Леон ІІ (цар Абхазії)|Леон ІІ]] добився звільнення краю від влади Візантії, об'єднав під своєю владою всю Західну Грузію зі столицею в місті [[Кутаїсі]]&nbsp;— [[Абхазьке царство]]<ref name="УРЕ"/>.

[[975]] року владу в Абхазії успадкував цар [[Баграт ІІІ]] і вона увійшла до складу об'єднаної [[Грузія|Грузії]]. Але від'єдналася від неї в [[XIII сторіччя|XIII сторіччі]].

У [[XV століття|XV]]—[[XVI століття|XVI сторіччях]] Абхазія разом з [[Менгрелія|Менгрелією]] та [[Гурія|Гурією]] входила до складу князівства [[Сабедіано]], а на межі [[XVI століття|XVI]]—[[XVII століття|XVII сторіч]] виділилася в окреме князівство.

У [[XVI століття|XVI столітті]] Абхазію захопили [[турки-османи]], що призвело до її економічного й культурного занепаду<ref name="УРЕ"/>. Під османським впливом більшість населення Абхазії перейшла в [[XVII століття|XVII столітті]] в [[іслам]]. Проти османського панування не раз піднімалися повстання (у [[1725]], [[1728]], [[1733]], [[1771]], [[1806]] роках). Для того, аби позбутися турків, Абхазія зближувалася з [[Російська імперія|Російською імперією]], що врешті-решт було оформлено в [[1810]] році актом офіційного приєднання в якості автономного князівства.

=== Нова історія ===
У [[1810]] році Абхазію приєднали до Російської імперії як автономне князівство<ref name="УРЕ"/>. Скасування цього статусу призвело до повстання [[1866]]&nbsp;року. Після його придушення 19 тис. абхазів<ref>Б. Хорава, Мухаджирство 1867 года в Абхазии, с.72-73.</ref><ref>Абхазия с древнейших времен до наших дней: Очерки из истории Грузии. Изд. Интелекти. Тбилиси, 2009 г. [http://www.nplg.gov.ge/dlibrary/coll/0001/000517/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120128084347/http://www.nplg.gov.ge/dlibrary/coll/0001/000517/|date=28 січня 2012}}</ref> переселилися до [[Османська імперія|Османської імперії]]&nbsp;— [[махаджири]]. Залишені абхазами землі були заселені [[Греки|греками]] та [[Вірмени|вірменами]] з Османської імперії, а також переселенцями з європейської частини Російської імперії та сусідніх районів Грузії (здебільшого [[мегрели|мегрелами]]), через що сформувалося поліетнічне населення сучасної Абхазії. Абхазька писемність, школи, художня література з'явилися під час перебування краю у складі Російської імперії.

=== Новітня історія ===
Перша [[РСДРП|соціал-демократична]] організація в Абхазії виникла [[1902]] року. Під час революції 1905—1907 років в Абхазії розгорнувся революційний рух, одним з керівників якого був [[Орджонікідзе Григорій Костянтинович|Григорій Орджонікідзе]].

Після розпаду Російської імперії Абхазія здебільшого входила до складу Грузії (у статусі автономної республіки). Відразу після Лютневої революції 1917 року влада в Сухумському окрузі виявилася в руках грузинських соціал-демократів (меншовиків). Сухумський окружний комітет більшовиків був сформований лише у травні 1917 року. З листопада [[1917]] року Сухумський округ знаходився під управлінням Закавказького комісаріату.

У березні [[1918]] року більшовики організували збройне повстання проти влади Закавказького комісаріату 8 квітня з заняттям Сухумі, в Абхазії була проголошена радянська влада, що протрималася недовго, вже 17 травня в Сухумі увійшли війська Закавказького сейму. З 26 травня [[1918]] року Сухумський округ входив до складу Грузинської Демократичної Республіки. РРФСР визнала його частиною Грузії за радянсько-грузинським Московським мирним договором від 7 травня [[1920]] року<ref name="Ю. И. Скуратов, В. Б. Лилияк">{{cite web|url=https://www.sovremennoepravo.ru/m/articles/view/К-вопросу-о-статусе-абхазской-государственности|title=К вопросу о статусе абхазской государственности|publisher=Научная сеть Современное право|author=Ю. И. Скуратов, В. Б. Лилияк|accessdate=2017-01-28|archive-date=17 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220317105811/https://www.sovremennoepravo.ru/m/articles/view/К-вопросу-о-статусе-абхазской-государственности}}</ref>.

У лютому [[1921]] року організувався ревком Абхазії (Б. Ешба, Н. Лакоба, Н. Акіртава), який керував боротьбою за встановлення радянської влади. У результаті інтервенції Червоної Армії [[4 березня]] [[1921]] року в Абхазії встановлено радянську владу<ref name="УРЕ"/>. [[28 березня]] [[1921]] року на території округу була проголошена Радянська Соціалістична Республіка Абхазія. Через рік після підписання сепаратного мирного угоди між РРФСР і тодішньою Грузинською Демократичною Республікою, [[16 грудня]] [[1921]] року, між РСР Абхазія і [[Грузинська РСР|Грузинською РСР]] як двома рівноправними суб'єктами був укладений союзний договір. У [[1922]] році на рівних правах з іншими союзними республіками представники РСР Абхазія брали участь в утворенні Союзу РСР. [[13 грудня]] [[1922]] року створена перша Конституція СРСР, [[30 грудня]] того ж року в складі ЗРФСР РСР Абхазія увійшла до складу [[СРСР]]<ref name="УРЕ"/>. Після цього ЦВК РСР Абхазія почав опрацювання докладного угоди з РСР Грузія на основі союзного договору. Першим головою Центрального виконавчого комітету (ЦВК) РСР Абхазія у 1922 році був [[Ешба Єфрем Олексійович]], з 1922 по 1923 рік ЦВК РСР Абхазія очолював [[Картозія Самсон Олексійович]].

У першій Конституції РСР Абхазія, прийнятої 1 квітня [[1925]] року, в ст. 5 закріплена суверенність держави Абхазія «із здійсненням державної влади на всій території самостійно і незалежно від іншої влади», разом з тим Конституція містила пункти про входження республіки в [[Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|ЗСФРР]]<ref name="УРЕ"/>. Конституції РСР Абхазія і РСР Грузія включали в себе розділи, які повністю збігалися в частині про рівноправні договірні федеративні державно-правові взаємовідносини. Таким чином, до [[1931]] року РСР Абхазія і РСР Грузія були рівноправними суб'єктами, пов'язаними союзним договором<ref name="Ю. И. Скуратов, В. Б. Лилияк"/>. У лютому 1931 року цей статус був втрачений, Абхазія стала автономною республікою [[Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка|(Абхазька АРСР)]] у складі Грузинської РСР, яка входила до складу [[Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|ЗСФРР]]<ref name="УРЕ"/>.

Під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] Абхазія не була окупована німецькими військами. 22 вихідцям з Абхазії було присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]]<ref name="УРЕ"/>.

За роки [[Будівництво соціалізму|розбудови соціалізму]] Абхазьку АРСР [[1935]] року було нагороджено [[Орден Леніна|орденами Леніна]], [[1969]] року&nbsp;— [[Орден Жовтневої Революції|орденом Жовтневої Революції]], [[1972]] року&nbsp;— [[Орден Дружби народів|орденом Дружби народів]]<ref name="УРЕ"/>.

==== Грузино-абхазький конфлікт ====
{{докладніше|Грузино-абхазький конфлікт}}
[[Файл:Caucasus1991.png|thumb|250px|Самопроголошені республіки Кавказу на початку 1990-х]]
Після розвалу СРСР Абхазія, що входила до складу Грузинської РСР, заявила про свою незалежність. Грузія в серпні [[1992]] ввела війська до Абхазії, але зустріла там озброєний опір, в тому числі зі сторони російських і чеченських найманців. Збройний конфлікт, що призвів до втрати Грузією контролю над Абхазією, завершився 30 серпня 1993. У результаті конфлікту близько двохсот тисяч етнічних грузинів було вигнано з Абхазії. Відтоді Абхазія добивається визнання своєї незалежності, яку визнали всього 5 держав (Росія, Нікарагуа, Венесуела, Науру, Сирія). Тбілісі розглядає Абхазію як частину країни і пропонує їй широку автономію у складі Грузії. Мир у зоні грузино-абхазького конфлікту підтримують Колективні сили з підтримки миру СНД, укомплектовані російськими військовослужбовцями. Переговори з врегулювання конфлікту перервані в 2006 році.

Скориставшись військовою поразкою Грузії у [[Російсько-грузинська війна (2008)|війні]] 2008 з Росією, абхазькі війська за підтримки росіян зайняли [[Кодорська ущелина|Кодорську ущелину]], яка за угодою мала контролюватися грузинською стороною. У вересні 2008 Росія визнала незалежність Абхазії.

==== Російські бази в Абхазії ====
Про формування баз в Абхазії і Південній Осетії російською стороною було оголошено навесні 2009 року. Угода, яка дозволяє російській базі в [[Ґудаута|Гудауті]] функціонувати і розвиватися в найближчі 49 років, була підписана 17 лютого 2010 року міністром оборони Росії Анатолієм Сердюковим і його абхазьким колегою Мерабом Кішмарія.<ref>{{Cite web |url=http://lenta.ru/news/2010/02/17/baza/ |title=В Москве подписано соглашение о российской базе в Абхазии |accessdate=18 лютого 2010 |archive-date=20 лютого 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100220040833/http://lenta.ru/news/2010/02/17/baza/ }}</ref> Договір регулює такі питання, як розвиток інфраструктури російської бази і взаємодію збройних сил двох сторін (зокрема, взаємодію військово-морських сил для забезпечення безпеки морських комунікацій).

У спеціальній заяві НАТО стверджує, що не має наміру визнавати законність яких-небудь домовленостей між Росією і регіонами Грузії&nbsp;— Абхазією і Південною Осетією. НАТО вважає, що російсько-абхазький договір порушує умови домовленості про припинення вогню, досягнутого за посередництва Європейського союзу в ході збройного зіткнення в Південній Осетії в 2008 році.<ref>{{Cite web |url=http://lenta.ru/news/2010/02/18/base/ |title=НАТО объявило незаконным российско-абхазский договор о военной базе |accessdate=18 лютого 2010 |archive-date=21 лютого 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100221031637/http://lenta.ru/news/2010/02/18/base/ }}</ref>

== Адміністративний поділ ==
[[Файл:Abkhazia districts map numbered.svg|right|320пкс]]
Республіка Абхазія складається з історичних земель: [[Садз]], [[Бзип]], [[Гума (Абхазія)|Гума]], [[Дал-Цабал]], [[Абжуа]], [[Самирзакан]], на яких розташовані 7 наступних районів:

# [[Гагрський район|Гагрський]]
# [[Гудаутський район|Гудаутський]]
# [[Сухумський район|Сухумський]]
# [[Гульрипський район|Гульрипський]]
# [[Очамчирський район|Очамчирський]]
# [[Ткуарчальський район|Ткуарчальський]]
# [[Гальський район|Гальський]]

* '''Міста:''' [[Сухумі]], [[Ткварчелі]], [[Гагра]], [[Гудаута]], [[Очамчіре]], [[Галі]], [[Новий Афон]];
* '''Селища міського типу:''' [[Цандрипш]], [[Піцунда]], [[Бзипь]], [[Мюссера]], [[Гульріпш]];
* '''Сіл'''&nbsp;— 512<ref>[http://www.apsny.ru/republic/republic.php?page=content/adm_mestnoye/adm_mestnoye.htm http://www.apsny.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120207045540/http://www.apsny.ru/republic/republic.php?page=content%2Fadm_mestnoye%2Fadm_mestnoye.htm |date=7 лютого 2012 }}{{ref-ru}}</ref>.

== Економіка ==
{{main|Економіка Абхазії}}
{{застаріло|дата=січень 2020}}
За часів СРСР Абхазія перетворилась у район розвинутого субтропічного господарства, харчової, лісообробної та гірничодобувної промисловості. У [[1957]] році валова продукція промисловості зросла в порівнянні з [[1928]] роком у 34 рази. Головна галузь промисловості&nbsp;— харчова, яка працює на місцевій сільськогосподарській сировині. Найбільші промислові підприємства: тютюново-ферментаційні заводи в Гантіаді, Гудауті, Сухумі, Очамчіре, тютюнова фабрика в Сухумі, олійний завод в Очамчіре, плодоконсервний завод у Сухумі, 11 чайних фабрик (Галі, Очамчіре, Дранда, Гудаута), шкіряно-взуттєвий комбінат у Сухумі, меблеві фабрики в Сухумі та Очамчіре, Кодорський лісопильний комбінат, Калдахварський лісопильний завод. У горах&nbsp;— заготівля лісу, у Ткварчелі&nbsp;— видобування кам'яного вугілля. Електростанції: теплова в Ткварчелі й Сухумська ГЕС на річці Гумісті. На узбережжі розвинуте рибальство та рибоводство (рибоводний завод у Гудаутському районі). Виробляється олово.

=== Сільське господарство ===
Провідна роль у сільському господарстві Абхазії належить тютюну та субтропічним культурам. У [[1958]] році загальна [[посівна площа]] становила 51,9 тис. га, в тому числі зайнято (в тис. га): під найкращими в СРСР сортами жовтого тютюну (самсун) 7,4, під чаєм&nbsp;— 9,4, під цитрусовими&nbsp;— 2,2, під тунгом&nbsp;— 2,6. Вирощують лавр, ефіроолійні культури та ін. Загальносоюзне значення мають садівництво та виноградарство. Посіви зернових мають допоміжний характер. По суті, єдиною зерновою культурою є кукурудза&nbsp;— 32,4 тис. га. В Абхазії (на [[1 січня]] [[1959]]) було (у тис. голів): великої рогатої худоби&nbsp;— 149; овець та кіз&nbsp;— 62; свиней&nbsp;— 59; коней&nbsp;— 14. Розвинуті бджільництво й шовківництво. В Абхазії 228 колгоспів, 14 радгоспів ([[1958]]).

=== Транспорт ===
Електрифікована залізниця Туапсе&nbsp;— Самтредіа (з гілкою на Ткварчелі) й паралельно з нею автомобільна магістраль (з відгалуженням до оз. Рица). Через Клухорський перевал проходить Військово-Сухумська дорога. Широко використовується морський транспорт. Головний порт&nbsp;— Сухумі.

== Населення ==
{{main|Населення Абхазії}}
Корінне населення&nbsp;— [[абхази]] (здебільшого християни, частково&nbsp;— мусульмани-суніти; до [[1993]] року становили 17,8 % населення республіки) та [[грузини]] ([[мегрели]] та [[свани]]).

* [[1959]]&nbsp;— 400 000
* [[1989]]&nbsp;— 516 000
* [[2000]]&nbsp;— 180 000—200 000

=== Етнічний склад ===
[[Файл:Abkhazia ethnic map 2009 de.svg|thumb|Етнічний розподіл в Абхазії (2009)
{{легенда|#ffcc00|Абхазька більшість|borde=black}}
{{легенда|#de8787|Грузинська більшість|borde=black}}
{{легенда|#47ff47|Вірменська більшість|borde=black}}]]
В Абхазії живуть [[абхази]], [[грузини]], [[росіяни]], [[вірмени]] та інші. Міське населення&nbsp;— 147 000 осіб, пересічна густота населення&nbsp;— 46,5 осіб на 1 км² (1959). Населення зосереджене переважно в узбережних районах і в передгір'ях. [[Абхази]] були меншістю в Абхазії&nbsp;— 17,7 % до вимушеного переселення грузинів, вірмен і інших народів. Найчисельнішим етносом тоді були [[грузини]]&nbsp;— 45,7 %.

{| class="wikitable" style="text-align:center; width:45%; height:200px" border="1"
|+ '''Етнічний склад Абхазії. Дані [http://www.conflicts.rem33.com/images/abkhazia/ethnic.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061030055017/http://www.conflicts.rem33.com/images/abkhazia/ethnic.htm |date=30 жовтня 2006 }}'''
|- style="background-color:#E9E9E9;"
| || '''Етнічна група''' || colspan="2"| '''Перепис 1992 року''' || colspan="2"| '''Перепис 1997 року'''
|- style="background:white"
| 1 || [[Абхази]] || 94 767 || '''17,7 ''' || 53 993 || 37
|- style="background-color:#EAEAEA;"
| 2 || [[Грузини]] || 244 872 || '''45,7 ''' || 43 442 || 29,7
|- style="background:white"
| 3 || [[Росіяни]] || 76 413 || 14,3 || 18 110 || 12,4
|- style="background-color:#EAEAEA;"
| 4 || [[Вірмени]] || 78 041 || 14,6 || 17 747|| 12,2
|- style="background:white"
| 5 || Інші || 40 968 || 7,7 || 12 694 || 8,7
|- style="background-color:#EAEAEA;"
| 6 || Всього || 535 061 || 100 || 145 986 || 100
|}

Національний склад районів Абхазії за переписом 2011<ref>{{Cite web |url=http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/rnabkhazia.html |title=Архівована копія |accessdate=23 березня 2013 |archive-date=7 квітня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200407171653/http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/rnabkhazia.html }}</ref>
{|
!Регіон
!Абхази (%)
!Вірмени (%)
!Грузини (%)
!Греки (%)
!Росіяни (%)
!Українці (%)
|-
| '''Абхазія'''||50,8 ||17,4 ||19,3 ||0,6 ||9,2 ||0,7
|-
| [[Сухумі]]||67,3 ||9,8 ||2,8 ||1,0 ||14,8 ||1,1
|-
| [[Гагрський район]]||38,5 ||38,3 ||2,5 ||0,6 ||15,7 ||1,3
|-
| [[Гальський район]]||0,7 ||0,1 ||98,2 ||0,1 ||0,6 ||0,1
|-
| [[Гудаутський район]]||81,9 ||10,0 ||1,4 ||0,3 ||5,0 ||0,4
|-
| [[Гульрипський район]]||33,6 ||46,8 ||4,6 ||0,7 ||11,4 ||0,9
|-
| [[Очамчирський район]]||77,7 ||6,6 ||9,5 ||0,2 ||3,9 ||0,3
|-
| [[Сухумський район]]||30,4 ||56,1 ||2,0 ||1,3 ||7,5 ||0,5
|-
| [[Ткуарчальський район]]||32,0 ||0,3 ||62,4 ||0,1 ||3,4 ||0,4
|-
|
|}

=== Освіта ===
У [[1914]] році в Абхазії було 156 шкіл, 8 700 учнів.

У 1958-59 навчальному році в 453 загальноосвітніх школах навчалось 65 300 учнів. У [[1958]] було 3 педагогічних училища, 2 технікуми, педагогічний інститут, медичне і музичне училища. В республіці є 8 спортивних шкіл, 6 музичних шкіл, художня школа, культурно-освітнє училище та інше. На кінець [[1958]] налічувалось 146 кіноустановок, 220 клубів, 278 масових бібліотек. Працюють Сухумський державний драматичний театр, філармонія, ансамбль пісні і танцю, Будинок народної творчості, краєзнавчий музей. В Абхазії є ряд науково-дослідницьких установ, в тому числі Абхазький інститут мови, літератури й історії АН Грузинської РСР, Інститут експериментальної патології і терапії Академії медичних наук СРСР та ін. Видавались 3 обласні, 6 районних і 1 міська газети. Налічувалось понад 24 800 радіоточок.

=== Охорона здоров'я ===
На [[1 січня]] [[1959]] року в Абхазії були 61 лікувальний заклад на 2565 ліжок, 10 диспансерів, 100 акушерсько-фельдшерських пунктів, 61 дитячі ясла на 2355 місць, 1071 лікар і 2889 чоловік середнього медичного персоналу в системі Міністерства охорони здоров'я. На території Абхазії розташовані відомі курорти: [[Сухумі]], [[Гудаута]], [[Гагра]], [[Новий Афон]], де працювало 20 санаторіїв на 4695 ліжок та 15 будинків відпочинку на 2435 місць.

== Культура ==
{{main|Культура Абхазії}}

=== Література ===
{{Докладніше|Абхазька література}}
Перший абхазький буквар було видано у [[1865]] році. У [[1892]] році вийшла «Абхазька азбука» К. Мачаваріані і Д. Гуліа. Абхазька література належить до молодих літератур Радянського Союзу. Основоположником і видатним діячем абхазької літератури є народний поет Абхазії Д.&nbsp;І.&nbsp;Гуліа (н. [[1874]]). Поряд з Д. Гуліа в розвитку абхазької літератури видатну роль відіграв письменник-драматург С.&nbsp;Я.&nbsp;Чанба ([[1886]]–[[1937]]). Значне місце в абхазькій радянській літературі займають поети І. Когоніа, Л. Квіцініа, К. Агумаа, Ш. Цвіжба, Б. Шінкуба і прозаїки І. Папаскірі, В. Агрба, Михайло Лакербай. Усна творчість абхазців, яка розвивалась протягом багатьох століть, дуже багата; її вивчення зосереджене в Абхазькому інституті мови, літератури й історії.

=== Медіа ===
Основним новинними джерелами є російське та державне абхазьке телебачення. Доступ до грузинського телебачення майже відсутній<ref>{{Cite news | title = Abkhazia profile - Media | work = [[BBC News]] | accessdate = 2016-11-17 | date = 2015-08-27 | url = http://www.bbc.com/news/world-europe-18175396 | archive-date = 18 листопада 2016 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161118100756/http://www.bbc.com/news/world-europe-18175396 }}</ref>.

=== Святкові і пам'ятні дні ===
* [[1 січня]]&nbsp;— [[Новий рік]];
* [[7 січня]]&nbsp;— [[Різдво]];
* [[13 січня]]&nbsp;— [[Хечхуама]];
* [[8 березня]]&nbsp;— [[Міжнародний жіночий день]];
* [[9 травня]]&nbsp;— [[День Перемоги]];
* [[31 травня]]&nbsp;— [[День пам'яті жертв Кавказької війни в Абхазії]];
* [[23 липня]]&nbsp;— [[День Прапора Абхазії]];
* [[14 серпня]]&nbsp;— [[День пам'яті захисників Абхазії]];
* [[28 серпня]]&nbsp;— [[Успіння Богородиці|Нанхуа]];
* [[30 серпня]]&nbsp;— [[День незалежності Абхазії]];
* [[11 жовтня]]&nbsp;— [[День Збройних сил Абхазії]];
* [[26 листопада]]&nbsp;— [[День Конституції Абхазії]];
* [[27 листопада]]&nbsp;— [[Курбан-байрам|Курбаннихуа]];
* [[11 грудня]]&nbsp;— [[Міжнародний день гір]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/10931102/ure/abhazka_avtonomna_radyanska_sotsialistichna_respublika Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка] // {{УРЕ}}</ref>
}}

== Література ==
* Дахно, Іван Іванович. Країни світу: енциклопедичний довідник / Іван Дахно, С.&nbsp;М.&nbsp;Тимофієв.&nbsp;— К. : МАПА, 2011.&nbsp;— 606 с. ISBN 978-966-8804-23-6
* Замятнин С.&nbsp;Н.&nbsp;Палеолит Абхазии. Сухуми, 1937;
* Бердзенішвілі Н. та ін. Історія Грузії. Тбілісі, 1958 [груз. мовою];
* Марр Н. Я. О языке и истории абхазов. М.—Л., 1938;
* Антелава И.&nbsp;Г.&nbsp;Очерки по истории Абхазии XVII—XVIII веков. Изд. 2. Сухуми, 1951;
* Грузинская ССР. М., 1958; Гвелесиани Г. Г., Клопотовский Б.&nbsp;А.&nbsp;Грузинская ССР. М., 1955;
* Сухуми (Краткий истор.-краевед. очерк). Сухуми, 1955.
* [http://tyzhden.ua/Travel/19634 Тривоги Абхазії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111213025210/http://tyzhden.ua/Travel/19634 |date=13 грудня 2011 }}

== Посилання ==
{{wikiatlas|Abkhazia}}
{{Вікіновини|Вікіекспедиція в Абхазії}}
* [https://web.archive.org/web/20061107051831/http://www.abkhaziagov.org/en/ President of the Republic of Abkhazia. Official site]{{ref-en}}{{ref-ru}}{{ref-ab}}{{ref-tr}}
* [http://www.abkhazworld.com/ Сайт, присвячений Абхазії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100704173501/http://www.abkhazworld.com/ |date=4 липня 2010 }}{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080603153907/http://gpu.ua/print.php Абхазького князя піддатися Росії намовила теща-грузинка]
* [https://web.archive.org/web/20090321022823/http://abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty/ Конституція Республіки Абхазія]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20180417045229/http://www.abiblioteka.info/rus/doc/section_6/abk_law/lang.html/ Закон Республіки Абхазія «Про державну мову Республіки Абхазія»]{{ref-ru}}
* [https://vue.gov.ua/Абхазька_література Абхазька література] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210126052824/https://vue.gov.ua/Абхазька_література |date=26 січня 2021 }} // [[ВУЕ]]

{{Історичні краї Грузії}}
{{Портали|Грузія|Європа|Азія|колір=}}

[[Категорія:Абхазія| ]]
[[Категорія:Історичні області Грузії]]
[[Категорія:Окуповані території Грузії]]