ковтати

Це стабільна версія, перевірена 27 березня 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

ко́втати

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ко́втаю ко́втав ко́втатиму  —
Ти ко́втаєш ко́втав
ко́втала
ко́втатимеш ко́втай
Він
Вона
Воно
ко́втає ко́втав
ко́втала
ко́втало
ко́втатиме  —
Ми ко́втаєм(о) ко́втали ко́втатимем(о) ко́втаймо
Ви ко́втаєте ко́втали ко́втайте
Вони ко́втають ко́втали ко́втатимуть  —
Дієприкм. теп. ч. ко́втающий
Дієприкм. мин. ч. ко́втавший
Дієприсл. теп. ч. ко́втая
Дієприсл. мин. ч. ко́втав, ко́втавши
Пас. дієприкм. теп. ч. ко́втаемый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма ко́втаовано

ко́в-та-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ковта-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

ред.
  • МФА: [ˈkɔu̯tɐte]

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. діал. бити, стукати; битися, стукатися [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ко́вта́ти² «бити, стукати; битися, стукатися» СУМ, Ж, ко́втатися «стукатися крашанками (напівобрядова дитяча гра)» Me, ковт (вигук, що відтворює звук від удару) Ж; — рос. колта́ть «хитати; кульгати, шкандибати», пол. kiełtać «різати; молоти; коливати, ворушити, мішати», мак. се клътя «хитатися»;— *kъl̥tati «ворушити, хитати, штовхати», пов'язане чергуванням голосних з psl. *koltiti «колотити». — Sławski II 147; Bern. I 660. — Див. ще колоти́ти.


Переклад

ред.
Список перекладів

ковта́ти

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ковта́ю ковта́в ковта́тиму  —
Ти ковта́єш ковта́в
ковта́ла
ковта́тимеш ковта́й
Він
Вона
Воно
ковта́є ковта́в
ковта́ла
ковта́ло
ковта́тиме  —
Ми ковта́єм(о) ковта́ли ковта́тимем(о) ковта́ймо
Ви ковта́єте ковта́ли ковта́йте
Вони ковта́ють ковта́ли ковта́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. ковта́ющий
Дієприкм. мин. ч. ковта́вший
Дієприсл. теп. ч. ковта́я
Дієприсл. мин. ч. ковта́в, ковта́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. ковта́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма ковта́овано

ков-та́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ковта-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

ред.
  • МФА: [kɔu̯ˈtɑte]
  • noicon

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. рухаючи м'язами горла, проштовхувати вміст чого-небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. розм. пити або їсти що-небудь жадібно, квапливо; глитати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. втягувати в себе разом з повітрям (дим, газ, куряву і т. ін.) [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    3. вимовляти слова, окремі звуки швидко, нерозбірливо [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. перен., розм. захоплено, не відриваючись, читати у великій кількості книжки, журнали, твори певного жанру і т. ін.[≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. перен. поглинати, захоплювати що-небудь [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ковта́ти¹ «глитати», [ковка́ти ВеБ, колка́ти Ж] «тс.», ко́вкнути «ковтнути» Ж, ковто́к, ковта́льний «пов'язаний з ковтанням», ковть (виг.);— рос. клотну́ть «ковтнути», колто́к «ковток», білор. каўта́ць «ковтати», чеськ. klutati «тс.»;— *kъl̥tati «ковтати», пов'язане паралелізмом початкових приголосних з psl. *glъtati, укр. глита́ти «тс.».— Фасмер І 414—415, II 297; Machek ESJČ 132; Bern. I 309. — Пор. глита́ти.


Переклад

ред.
рухаючи м'язами горла, проштовхувати вміст чого-небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок
пити або їсти що-небудь жадібно, квапливо; глитати
втягувати в себе разом з повітрям (дим, газ, куряву і т. ін.)
вимовляти слова, окремі звуки швидко, нерозбірливо
захоплено, не відриваючись, читати у великій кількості книжки, журнали, твори певного жанру і т. ін.).
поглинати, захоплювати що-небудь


Джерела

ред.