Megaloceros
рід викопних ссавців
Megaloceros (від грец. μεγαλος megalos + κερας keras, буквально «великий ріг») — вимерлий рід оленів, представники якого мешкали по всій Євразії від раннього плейстоцену до раннього голоцену. Тип і єдиний певний представник роду, Megaloceros giganteus, у народі відомий як «ірландський лось» або «гігантський лось», також є найвідомішим. Вважається, що лані (Dama) є їхніми найближчими живими родичами[1][2][3].
Megaloceros | |
---|---|
Скелет Megaloceros giganteus | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
Родина: | Оленеві (Cervidae) |
Триба: | Cervini |
Рід: | †Megaloceros Brookes, 1828 |
Species | |
Синоніми | |
| |
Вікісховище: Megaloceros |
Більшість представників роду були надзвичайно великими тваринами, які любили луки або відкриті ліси[4]. Середня довжина більшості видів у холці трохи нижче 2 метрів. Різні види критського роду Candiacervus – найменший з яких, C. rhopalophorus мав лише 65 см у висоту в плечі – іноді включаються до Megaloceros як підрід.
Ймовірні види:
- M. stavropolensis
- M. luochuanensis
- M. novocarthaginiensis
- M. antecedens
- M. savini
- M. matritensis
- M. giganteus
- Megaceroides algericus
Примітки
ред.- ↑ Lister, A. M., Edwards, C. J., Nock, D. A. W., Bunce, M., van Pijlen, I. A., Bradley, D. G., Thomas, M. G. & Barnes, I. 2005. The phylogenetic position of the ‘giant deer’ Megaloceros giganteus. Nature 438, 850-853.
- ↑ Mennecart, B., deMiguel, D., Bibi, F., Rössner, G. E., Métais, G., Neenan, J. M., Wang, S., Schulz, G., Müller, B. & Costeur, L. 2017. Bony labyrinth morphology clarifies the origin and evolution of deer. Scientific Reports 7: 13176.
- ↑ Gonzalez, S., Kitchener, A. C. & Lister, A. M. 2000. Survival of the Irish elk into the Holocene. Nature 405, 753-754.
- ↑ Geist, V. 1999. Deer of the World. Swan Hill Press, Shrewsbury.