Хесуіта
Хесуіта (ісп. jesuita) — десерт поширений в різних країнах, назва пов'язана з християнським орденом єзуїтів.
.jpg) Хесуіта в Європі | |
| Тип | Випічка |
|---|---|
| Походження |  Франція |
| Необхідні компоненти | Тісто, крем франжипан, подрібнений мигдаль, цукрова пудра |
В Аргентині — це тістечко, виготовлене з солодкого листкового тіста вкрите гратеном з сиром та іноді шинкою. У Португалії, на півночі Іспанії та на півдні Франції цей десерт також виготовляють із солодкого листкового тіста, але замість шинки та сиру додають пелюстки з мигдалю.
Історія
ред.У XIX столітті у Німеччині готували маленькі тістечка під назвою нім. jesuitermützen («єзуїтські капелюхи»), «тістечка, про які нічого не розповідається, крім того, що вони імітували форму головного убору єзуїтів».[1]
Регіональні варіанти
ред.В Америці
ред.В Аргентині хесуіта або франсезіто (ісп. jesuíta, francesito)[2] — це маленьке тістечко з листкового тіста прямокутної форми (не більше 10 см), запечене зі шматочком сиру зверху, а в деяких випадках також з шинкою.
Серед аргентинського народу існує поширена думка, що цей десерт був завезений з Європи Товариством Ісуса і що саме звідси походить його ім'я. Однак його походження залишається невідомим, і невстановлено, чи десерт походить від однойменного європейського десерту, чи був створений на американській землі. Також невідомо, чи був він створений єзуїтами, чи назва була дана через схожість десерту з капелюхом єзуїтів (у європейській версії тістечка). Ймовірно, це було поєднання випічки, привезеної європейцями та андської гастрономії.
Десерт є типовим для північного заходу Аргентини, тобто провінцій Тукуман, Сальта та Сантьяго-дель-Естеро, хоча він набув популярності й в решті країни.
Десерт є популярним і в Уругваї також. В уругвайському варіанті тістечко може бути вкрите шаром безе.[3][4]
В Іспанії та Франції
ред.Виниклий у Бордо, Франція, жезуїт (фр. jésuite, /ʒezɥit/) — це невелике трикутне тістечко з листкового тіста, глазуроване і наповнене франжипаном. Назва, ймовірно, походить від того факту, що спочатку ці тістечка покривалися праліне або шоколадною глазур'ю, роблячи їх подібними до капелюха з піднятими полями, як у єзуїтів.[5][6]
В Іспанії вони відомі в основному в країні Басків та Кастилії і Леон.[7][8]
В Португалії
ред.Тістечка хесуіта (порт. jesuíta) відомі на півночі Португалії, в районі Порто. Їх появу у регіоні пов'язують з кондитерською Pastelaria Confeitaria Moura у місті Санто-Тірсо, що за пів години від Порто. Їх рецепт привіз пекар з Більбао, який був найнятий цією кондитерською в 1892 році[9] і з того часу вони виготовляються за баскським рецептом: листкове тісто, наповнене «ангельським волоссям[en]» (ісп. cabello de ángel, джем з гарбуза, що має нитчасту текстуру) або кондитерським кремом, покрите пелюстками мигдалю і сиропом.[10]
Примітки
ред.- ↑ Ana Vega Pérez de Arlucea (19 de abril de 2018). El misterioso origen de los jesuitas. El Correo. Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ Dankita. Jesuítas de jamón y queso. PetitChef. Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ Jesuítas (Uruguay). COCINANDO CON LAURA (англ.). Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Receta de Jesuitas o Francesitos. www.guiaderecetas.com (ісп.). Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Favre, Joseph (2018). Dictionnaire Universel de Cuisine Pratique (фр.). Omnibus. ISBN 978-2258151437.
- ↑ Quelques termes liturgiques utilisés en gastronomie | Guide Resto Paris — Trouvez les meilleures tables, dénichez de nouvelles adresses. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ José Carlos Ramos. Cookpad (ред.). Pastel de hojaldre (Jesuita). Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ MasterChef (1 de junio de 2016). Jesuitas rellenos de crema. Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ Ana Correia Costa (12 de noviembre de 2010). A história de... Luísa Pelayo na pista dos jesuítas (порт.). Jornal de Notícias. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ Carolina Canha (24 de julio de 2017). Jesuítas, tentações triangulares (порт.). Correio da Manhã. Процитовано 5 de abril de 2020.